Рішення № 8573266, 19.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" січня 2010 р. Справа № 10/310-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/310-09

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «ВТР», м. Луцьк

до           товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Таурус», м. Вишневе

про                     стягнення 246466,68 грн.

Представники:

від позивача:           Волков І.М. –довіреність № 86 від 09.11.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТР»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Таурус» (далі –відповідач) про стягнення з останнього 246466,68 грн.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що в порушення умов Договору № 28 від 12.01.2006 р. відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість переданого йому у власність товару, у звязку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 118344,19 грн., з огляду на наявність якої нараховано 103520,08 грн. –пені, 11028,52 грн. –інфляційних втрат, 13573,89 грн. –24 % річних, а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2009 р. порушено провадження у справі № 10/310-09 та призначено її розгляд на 17.11.2009 р.

В судовому засіданні 17.11.2009 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2009 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 30.10.2009 р. не виконав, витребувані документи до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 17.11.2009 р., на підставі п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу, відкладено розгляд справи на 14.12.2009 р.

В судовому засіданні 14.12.2009 р. представником позивача підтримано позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.12.2009 р., повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 14.12.2009 р. судом встановлено, що при зверненні позивача до господарського суду, останнім вказано адресу відповідача –Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Щорса, 15, проте, на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2009 р., позивачем надано витяг з ЄДРПОУ № 21-10/8015 від 13.11.2009 р., станом на 01.11.2009 р., відповідно до якого вірною адресою відповідача є –08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 9.

Ухвалою суду від 14.12.2009 р. відкладено розгляд справи з метою належного повідомлення відповідача про розгляд в господарському суді справи за його участю за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвалою в.о. Голови Господарського суду Київської області від 15.12.2009 р., на підставі заяви судді Привалова А.І., продовжено строк вирішення спору на один місяць.

В судовому засіданні 19.01.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу, зробленому на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 14.12.2009 р., вимоги ухвал суду від 30.10.2009р., від 17.11.2009 р. та від 14.12.2009р. не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалами суду документів, до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2006 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 28, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар в кількості та асортименті, згідно з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 договору, покупець зобов’язаний провести оплату отриманого товару протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання товару, згідно з накладною. Ціни на товар обумовлюються сторонами та вказуються в накладних.

Позивачем, на підставі видаткових накладних № КФ-000418 від 21.11.2008 р. на суму 12937,00 грн., № КФ-000422 від 01.12.2008 р. –19514,78 грн., № КФ-000424 від 04.12.2008 р. –14953,62 грн., № КФ-000426 від 05.12.2008 р. –6548,68 грн., № КФ-000431 від 10.12.2008 р. –18873,41 грн., № КФ-000436 від 12.12.2008 р. –7128,11 грн., № КФ-000437 від 16.12.2008 р. –9224,62 грн., № КФ-000443 від 18.12.2008 р. –11104,55 грн., № КФ-000446 від 19.12.2008 р. –6185,40 грн., № КФ-00000002 від 05.01.2009 р. –9627,90 грн., № КФ-00000012 від 15.01.2009 р. –3608,80 грн., № КФ-00000018 від 21.01.2009 р. –1877,20 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, передано, а відповідачем прийнято товар всього на загальну суму 121584,07 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯПН № 410156 від 21.11.2008 р., серії ЯПН № 410179 від 01.12.2008 р., серії ЯПН № 410204 від 09.12.2008 р., серії ЯПН № 410222 від 12.12.2008 р., серії ЯПН № 410234 від 16.12.2008 р., серії ЯПН № 410253 від 25.12.2008 р., серії ЯПН № 410284 від 15.01.2009 р., серії ЯПН № 410292 від 21.01.2009 р. на ім’я Дощинської Світлани Андріївни, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач, в порушення умов Договору № 28 від 12.01.2006 р., за переданий позивачем, згідно з накладними, та отриманого відповідачем, згідно з довіреностями, товар розрахувався лише частково у сумі 3239,88 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки з особового рахунку позивача, вартість товару у сумі 118344,19 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати за переданий, згідно з умовами Договору № 28 від 12.01.2006 р. товар, на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 118344,19 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 11028,52 грн., нараховані позивачем по кожній накладній окремо.

Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку порушення строків оплати, передбачених договором, покупець зобов’язаний сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та встановлено, що за вірним розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 8946,72 грн., розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

03.12.2008 - 15.06.20099697.121.096930.9210628.04

10.12.2008 - 15.06.200919514.781.0961873.4221388.20

16.12.2008 - 15.06.200914953.621.0741106.5716060.19

17.12.2008 - 15.06.20096548.681.074484.607033.28

22.12.2008 - 15.06.200918873.411.0741396.6320270.04

24.12.2008 - 15.06.20097128.111.074527.487655.59

26.12.2008 - 15.06.20099224.621.074682.629907.24

30.12.2008 - 15.06.200911104.551.074821.7411926.29

31.12.2008 - 15.06.20096185.401.074457.726643.12

16.01.2009 - 15.06.20099627.901.044423.6310051.53

27.01.2009 - 15.06.20093608.801.044158.793767.59

03.02.2009 - 15.06.20091877.201.04482.601959.80

Всього: 8946,72 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 24 % річних у сумі 13573,89 грн. Відповідно до п. 9.2 договору, у випадку порушення строків оплати, передбачених договором, покупець зобов’язаний сплатити продавцю 24 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено, правильність нарахування 24 % річних та задоволено їх за розрахунком, зробленим позивачем, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 103520,08 грн., яка нарахована за період з 03.12.2008 р. по 15.06.2009 р., по кожній накладній окремо.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що за несвоєчасну та (або) у неповному розмірі оплату вартості товару, згідно договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від отриманої, але не сплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Проте, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Також, статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з вірним арифметичним розрахунком, з урахуванням норм ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 12844,86 грн., яка розрахована за обліковою ставкою Національного Банку України –12 % з додержанням приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», від суми заборгованості окремо по кожній накладній.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9697.1203.12.2008 - 02.06.200918212.0000 %0.066 %*1159.16

19514.7810.12.2008 - 09.06.200918212.0000 %0.066 %*2332.98

14953.6216.12.2008 - 15.06.200918212.0000 %0.066 %*1787.85

6548.6817.12.2008 - 15.06.200918112.0000 %0.066 %*778.67

18873.4122.12.2008 - 15.06.200917612.0000 %0.066 %*2172.25

7128.1124.12.2008 - 15.06.200917412.0000 %0.066 %*214.85

9224.6226.12.2008 - 15.06.200917212.0000 %0.066 %*1042.40

11104.5530.12.2008 - 15.06.200916812.0000 %0.066 %*1225.71

6185.4031.12.2008 - 15.06.200916712.0000 %0.066 %*678.68

9627.9016.01.2009 - 15.06.200915112.0000 %0.066 %*955.93

3608.8027.01.2009 - 15.06.200914012.0000 %0.066 %*332.21

1877.2003.02.2009 - 15.06.200913312.0000 %0.066 %*164.17

Всього: 12844.86 грн. Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання», ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Таурус»(08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 9; код ЄДРПОУ 31495917) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВТР»(43021, Волинська область, м. Луцьк, а/с 38; код ЄДРПОУ 33381354) 118344 (сто вісімнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 19 коп. –заборгованості, 8946 (вісім тисяч дев’ятсот сорок шість) грн. 72 коп. –інфляційних втрат, 13573 (тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 89 коп. – 24 % річних, 12844 (дванадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 86 коп. –пені., а також судові витрати: 1531 (одна тисяча п’ятсот тридцять одна) грн. 10 коп. - державного мита та 147 (сто сорок сім) грн. 19 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача 90675,22 грн. –пені та 2081,80 грн. –інфляційних втрат.

4. Повернути на підставі рішення Господарського суду Київської області з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «ВТР»(43021, Волинська область, м. Луцьк, а/с 38; код ЄДРПОУ 33381354) зайве сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 (сімдесят дев’ять) грн. 00 коп., перерахованих за платіжним дорученням № 936 від 06.07.2009 р., оригінал якого залишено в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 10/310-09.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –28.01.2010 р.