Ухвала суду № 85731721, 13.11.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10296/13-ц

6/310/192/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

державного виконавця Пугачової А.В.,

представника боржника Сокольвяк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Пугачової А.В. про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019р. державний виконавець Бердянського міськрайонного відділу ДВС Пугачова А.В. звернулася до суду з поданням про визначення частки боржника ОСОБА_1 у майні, яким вона володіє спільно з іншими особами (а.с.46-91 т.2).

Ухвалою суду від 13.05.2019 року подання було задоволено частково (а.с.136-140 т.2).

Постановою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 06.08.2019 року Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13.05.2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (а.с.183-186 т.2).

02.09.2019 року державний виконавець уточнив своє подання (а.с.200-201 т.2) і просив суд визначити Ѕ частку ОСОБА_1 в спільній сумісній власності подружжя на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та інше рухоме майно, що знаходиться у зазначеній квартирі та є загальною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та набуто ними під час шлюбу.

В обґрунтування подання вказує на те, що на виконанні у Бердянському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області знаходиться зведене виконавче провадження №37557519 з примусового виконання виконавчих документів, про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб суми боргу в загальному розмірі 6466 568,50 грн. до складу якого входять:

- виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 310/10296/13-ц від 18.05.2016 року про стягнення на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 3147 928,98 грн.;

- виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 6126 від 05.12.2008 року про звернення стягнення на ціле убудоване приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- виконавче провадження відкрите на підставі судового наказу № 310/9588/14-ц від 27.01.2015 року про стягнення на кристь ПАТ "БПТМ" 4151,49 грн.;

- виконавче провадження відкрите на підставі судового наказу № 908/2259/14 від 07.11.2014 року про стягнення на користь ПАТ "БПТМ" 5173,43 грн. та 1827,00 грн.;

- виконавче провадження відкрите на підставі судового наказу № 908/2709/13 від 25.11.2013 року про стягнення на користь ПАТ "БПТМ" 1147,00 грн.;

- виконавче провадження відкрите на підставі судового наказу № 13/5009/337/11 від 04.04.2011 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Український промисловий банк" 1128 724,07 грн.

- виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 2-360/11 від 25.09.2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" 1 222 991,44 ірн.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до довідки Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 24.01.2019р. №167/17.21.04-42 ОСОБА_1 з 21.10.1989р. знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири (РПВН 6215833) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 69,9 кв.м. на підставі Договору купівлі-продажу від 16.06.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округа Карауловою Л.I.

Згідно із актом державного виконавця від 16.01.2019 ОСОБА_3 О.П. проживає за вказаною вище адресою.

ОСОБА_1 має у власності інше майно а саме вбудоване приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 43,4кв.м, яке з 7.08.2007р. знаходиться в іпотеці у ВАТ АК «Фінанси та кредит». Вказане нерухоме майно за актом державного виконавця від 02.04.2014р. було описано та арештовано і передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 Згодом ОСОБА_1 здійснила реконструкцію цього приміщення у житлове приміщення, зареєструвала в ньому без згоди іпотекодержателя фізичних осіб, у тому числі неповнолітніх. Такі дії боржника стали перешкодою державному виконавцю ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області у примусовому зверненні стягнення на вбудоване приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим до Бердянського відділу ГУ НП у Запорізькій області державним виконавцем подана заява про притягнення до кримінальної відповідальності боржника ОСОБА_1 за ч.1 ст.388 КК України, та до ЄРДР внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження №120150080130006120.

Іншого майна на яке можливо звернути стягнення у ОСОБА_1 не виявлено. До цього часу боржник жодних дій щодо погашення боргів за зведеним виконавчим провадженням не здійснила.

Державний виконавець в судовому засіданні уточнене подання підтримала, просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Сокольвяк О.С. проти задоволення подання заперечував, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_3 булапридбана ОСОБА_2 16.06.2004року частковоза власнікошти,які вінотримав відпродажу 15.06.2004року своєїквартириАДРЕСА_4 , яка належала йому на підставі договору дарування від 06.09.1994 року. Вказану квартиру він продав за 21500,00 грн. А квартира АДРЕСА_5 була придбана за 64925,00 грн. Таким чином частка майна ОСОБА_1 може становити тільки 1/3 частку.

Крім того вказує на те, що державний виконавець має в першу чергу звернути стягнення на нежитлове приміщення за адресою за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2018 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 05.06.2019 року, було визнано недійсним свідоцтво про право власності від 30.10.2014 року, видане державним реєстратором на кімнату гуртожитку АДРЕСА_6 . Тобто представник боржника вважає, що у державного виконавця наразі не має перешкод у зверненні стягнення на це майно. І в першу чергу державний виконавець має звертати стягнення на нежитлове приміщення, а не на квартиру, яка є її постійним місцем проживанням. Просить відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

Заінтересована особа ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду подання повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до вимог частини 1 статті 18 Закону "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону).

У відповідності до вимог частини 5, 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку.

Відповідно до ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом встановлено, що з 08.10.2012 року в провадженні Бердянського міськрайонного відділу ДВС знаходиться зведене виконавче провадження №37557519 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб суми боргу в загальному розмірі 6 466 568,50 грн., у тому числі виконавче провадження, відкрите 26.06.2016 року на підставі виконавчого напису нотаріуса №6126 від 05.12.2008 року про звернення стягнення на ціле убудоване приміщення за адресою: АДРЕСА_7 ., яке перебуває в іпотеці ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 52797,35 доларів США.

В процесі виконання зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 , яке перебуває в іпотеці ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит». Звернути стягнення на вказане нерухоме майно державний виконавець не може, оскільки боржник, без згоди іпотекодержателя, здійснив його реконструкцію, переобладнавши в житлове приміщення (кімната гуртожитку) і зареєструвавши в ньому неповнолітніх дітей.

Суд не приймає до уваги доводи представника боржника про те, що державний виконавець у першу чергу має звернути стягнення саме на зазначене вище нерухоме майно і жодних перешкод у цьому не має, оскільки рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2018 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 05.06.2019 року, було визнано недійсним свідоцтво про право власності від 30.10.2014 року, видане державним реєстратором на кімнату гуртожитку АДРЕСА_6 , з тих підстав, що рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.11.2018 року на час розгляду цього подання не виконане, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… станом на 09.10.2019 р. ( а.с.246-252 т.2). Крім того боржником не вчинено жодних дій для зняття з реєстраційного обліку місця проживання неповнолітніх осіб, які зареєстровані в кімнаті гуртожитку. З наданої представником боржника копії звіту про незалежну оцінку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що його вартість визначена у 211442,00 грн. Навіть, якщо державним виконавцем буде звернуто стягнення на це нерухоме майно і воно буде продано за вказаною ціною, то цих коштів буде недостатньо для задоволення вимог стягувачів, оскільки загальна сума боргу за виконавчими документами становить 6466 568,50 грн.

Іншого нерухомого чи рухомого майна державним виконавцем у боржника виявлено не було.

Боржник ОСОБА_1 відомостей щодо наявності у неї іншого нерухомого майна або рухомого майна, на яке можливо було б звернути стягнення ні державному виконавцю, ні суду не надала.

Однак, державним виконавцем було встановлено, що за чоловіком ОСОБА_1 ОСОБА_2 зареєстроване нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира (РПВН 6215833) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 69,9 кв.м., яку він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2014 року ( а.с.57-58 т.2). У вказаній квартирі зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.10.1989 року, актовий запис про шлюб №1127, що підтверджується довідкою Бердянського міськрайонного відділу ДРАЦС від 24.01.2019 року ( а.с.64 т.2).

Згідно інформаційної довідки Запорізького обласного державного архіву №921/01-21 від 11.04.2019 року (а.с.111-112 т.2) договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 був укладений 16.06.2004 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 (продавці) і ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Каракуловою Л.І. При вищезазначеному договорі зберігається Заява від ОСОБА_1 про згоду на купівлю її чоловіком ОСОБА_2 зазначеної вище квартири за ціну та на умовах їй відомих. Справжність підпису на вказаній заяві засвідчено 16.06.2004 року за реєстровим №1317 приватним нотаріусом Каракуловою Л.І.

Представник боржника зазначає, що вказану квартиру ОСОБА_2 придбав частково за власні кошти, які він отримав від продажу 15.06.2004 року своєї квартириАДРЕСА_4 , яка належала йому на підставі договору дарування від 06.09.1994 року. На підтвердження цього суду надано копію договору купівлі- продажу від 15.06.2004 року (а.с.239 т.2). Вказану квартиру ОСОБА_2 продав за 21500,00 грн. А квартира АДРЕСА_5 в цьому ж будинку була придбана за 64925,00 грн. ( а.с.238 т.2).

За змістом ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця в частині визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 підлягає частковому задоволенню. Суд визнає, що квартира АДРЕСА_3 є об`єктом спільного майна подружжя. При цьому ОСОБА_2 на придбання цієї квартири були витрачені особисті кошти у розмірі 21500,00 грн. Таким чином, частка майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким вона володіє спільно з чоловіком ОСОБА_2 , становить 1/3 частку.

Що стосується вимог державного виконавця щодо визначення частки майна боржника ОСОБА_1 на інше рухоме майно, що знаходиться в цій квартирі, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки державним виконавцем не конкретизоване таке майно, опис такого майна ним не здійснювався. А тому в задоволенні подання в цій частині необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 260-261, 352-354, 443 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Подання державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Пугачової А.В. задовольнити частково.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у майні, яким вона володіє спільно з ОСОБА_2 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,9 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м., реєстраційний номер майна: 6215833, як 1/ 3 частку.

В задоволенні решти вимог подання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонногоуду Запорізької області І. П. Прінь