Рішення № 8573166, 29.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" грудня 2009 р. Справа № 5/198-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Айсберг –Нова», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ЛД», с. Зазим’я

про стягнення 29748,92 грн.

за участю представників:

позивача:Тимченко Б.І. –дов. від 05.08.2009р. № 05-08

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Айсберг –Нова»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ЛД»(далі –відповідач) про стягнення 29748,92 грн., з яких 23000 грн. основного боргу, 3905,71 грн. пені, 505,73 грн. 3% річних та 2337,48 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 01.12.2009р., в судове засідання не з’явився, однак подав через канцелярію суду клопотання від 21.12.2009р. № 100 про зменшення розміру пені на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України та клопотання від 24.12.2009р. № 101 про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю уповноваженого представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином вказаний в клопотанні повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ЛТД»не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу товарів від 19.01.2009р. № 1 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов’язався поставити у власність відповідача –покупця товар, а покупець зобов’язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору товар поставляється партіями. Асортимент, кількість і вартість кожної партії товару вказується в накладній, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору форма оплати є безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 2.2 договору передбачено порядок оплати –у продовж 7 календарних днів з дати поставки партії товару покупцю.

Строк дії договору з 19.01.09р. до 31.12.09р., а в частині зобов’язань кожної із сторін до їх повного виконання (п. 6.5 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № А-00000025 від 12.02.2009р. поставив відповідачу товар на суму 30220 грн., а відповідач на підставі довіреності № 52 від 12.02.2009р. вказаний товар отримав. Завірена копія накладної та довіреності залучена до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 7220 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 23000 грн. –різниця між загальною вартістю поставленого товару та перерахованими коштами.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 12.08.2009р., згідно якого сальдо на користь позивача станом 12.08.2009р. складає 23000 грн. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище накладній, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 23000 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 23000 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 2337,48 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 505,73 грн.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення, яка за його розрахунком за період з 20.02.09р. по 08.09.09р. складає 3905,71 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням вищеперелічених норм чинного законодавства України стягненню підлягає пеня за період з 20.02.09р. по 20.08.09р. в розмірі 3538,86 грн. В решті суми пені суд відмовляє.

Що стосується заяви відповідача про зменшення розміру пені то суд зазначає, що згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Об’єктивно оцінюючи, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступень виконання зобов’язань, причини неможливості належного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення вчасного та повного розрахунку за поставлений позивачем товар суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені, в зв’язку з чим зазначена заява залишається без задоволення.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат ЛД»(07415, Київська область, Броварський р-н., с. Зазим’я, вул. Лісова, 45-Б, код ЄДРПОУ 34719855) на користь Приватного підприємства «Айсберг –Нова»(03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 19, код ЄДРПОУ 34771522) 23000 (двадцять три тисячі) грн. основного боргу, 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 505 (п’ятсот п’ять) грн. 73 коп. 3% річних, 3538 (три тисячі п’ятсот тридцять вісім) грн. 86 коп. пені, 293 (двісті дев’яносто три) грн. 82 коп. –витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 08 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.