Рішення № 85728286, 18.11.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1846/19

номер провадження 2/695/1009/19

18 листопада 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 4669.58 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.12.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір кредитної лінії №В17/095/18/189/04С3 про надання коштів у позику. Того ж дня між позивачем та відповідачем по справі був укладений додатковий договір про транш, відповідно до якого сторони погодили, що позивач надає відповідачу транш, а відповідач зобов`язувався повернути кошти в установлені сторонами строки та сплатити відсотки за користування ним.

Позивач свої зобов`язання за вказаними умовами договору виконав та надав відповідачу суму коштів, яка була обумовлена сторонами договору, однак відповідач в порушення умов договору належним чином свої зобов`язання не виконує, а тому у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 46669.58 грн., яка складається з наступного: 2333.68 грн. – заборгованість по сплаті тіла кредиту; 2335.90 грн. – заборгованість по сплаті процентів за період з 28.12.2018 року по 21.05.2019 року.

Окрім того позивач наполягає, що під час спроб досудового врегулювання спору, ним направлялися листи відповідачу з вимогою виконання останнім умов договору, вартість яких позивач визначає у розмірі 62.0 грн., витрати на оплату яких позивач просить стягнути із відповідача на свою користь.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 11.07.2019 року.

Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотання про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається з п. 1.1 вказаного вище кредитного договору від 27.12.2018 року кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит по типу кредитної лінії з кредитним лімітом 7000.0 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, та забезпеченості у відповідності до умов цього договору.

Із умов вказаного кредитного договору вбачається, що сторони визначили усі істотні умови вказаного договору, зокрема порядок надання, погашення кредиту та нарахування і сплати відсотків за його користуванням, строк дії вказаного договору та відповідальність сторін.

Окрім того із додаткового договору про транш за №1 до кредитного договору кредитної лінії №В17/095/18/189/04С3 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 27.12.2018 року, вбачається, що сторони погодили суму отриманого кредиту, яка складає 7000 грн., а також строк дії договору про транш. Пунктом 5 вказаного додаткового договору визначено, що реальна процентна річна ставка, розрахована з дотриманням графіку платежів, становить 45.02% річних, а згідно ап.. 7 вказаного додаткового договору, інші умови кредитного договору кредитної лінії залишаються незмінними.

Суд враховує, що згідно з п. 3.4 зазначеного кредитного договору кредитної лінії кредитодавець має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати змінювану процентну ставку не частіше ніж один раз на місяць. Із п. 3.3 вказаного договору вбачається, що тип процентної ставки змінюваний, та визначається із урахуванням, в тому числі рівня ризику кредиту та базової процентної ставки. Визнання кредиту кредитом з підвищеним рівнем ризику відбувається за умови порушення позичальником передбаченого графіком платежів терміну повернення кредиту та сплати процентів понад три календарні дні в повному обсязі або частково. Для кредитів з підвищеним рівнем ризику розмір процентів складає 84% річних.

Також вбачається, що сторони вказаним вище додатковим договором визначили графік погашення платежів та детальний розпис загальної вартості кредиту.

Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач належним чином була ознайомлена із умовами отримання вказаного кредиту, порядком його користування та термінами сплати як тіла кредиту так і процентів за його користування, про що свідчить її підпис на вказаному вище договорі. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Надання кредиту відповідачу стверджується відповідним платіжним дорученням за №19005 від 27.12.2018 року та із якого вбачається, що відповідачу було перераховано суму в розмірі саме 7000 грн., а не 8000 грн. як зазначає позивач.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому у останнього виникла заборгованість по сплаті вказаної суми кредиту, що стверджується відповідним розрахунком нарахування процентів та штрафних санкцій по кредитному договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору зміст якого, а також скупну вартість кредиту, та умови кредитування достеменно знала.

З огляду на те, що у відповідача існує заборгованість по поверненню кредиту та сплаті процентів , яка виникла із винних дій останньої можна дійти до висновку, що відповідач порушив умови останнього, тобто порушив свої зобов`язання.

Нормами ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже відповідач істотно порушує умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.

Відповідно до пп. 5 п. 2.4 вказаного кредитного договору позичальник зобов`язаний оплатити можливі витрати, понесені кредитодавцем в результаті неналежного виконання позичальником умов даного договору, в тому числі витрати пов`язані з листуванням, транспортуванням, зберіганням, оцінкою майна, на яке може бути звернено стягнення.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, із якого вбачається, що сума, яку позивач сплатив за відправлення поштових повідомлень відповідачу, разом складає 62 грн..

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, заборгованість не погашає та ухиляється від їх повернення, а матеріали справи доказів, які б спростовували вказані обставини не містять, а тому у суду є всі підстави для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.

Розмір заборгованості складає 4731.58 грн., що складається з наступного: 2333.68 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2335.90 грн. – заборгованість по сплаті процентів за період з 28.12.2018 року по 21.05.2019 року, 62.0 грн. – витрачені кошти на листування.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплата якого стверджуються платіжним дорученням №19733 від 21.05.2019 року.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,

ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,

ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. код НОМЕР_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» заборгованість за кредитним договором від 27.12.2018 року в сумі 4731 (чотири тисячі сімсот тридцять одна) гривня 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг» кошти сумі 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя Середа Л.В.