
Справа № 302/1001/16-к
Провадження № 1-кп/309/94/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2019 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі колегії суддів: головуючого судді Савицький С.А.
суддів - Кемінь В.Д., Волощук О.Я.
з участю секретарів судових засідань Данило І.С., Гуржій Н.А.
прокурора Савка В.Ю.
захисників: Томищ М.С., Сочка І.І., Ситар І.С.
обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст кримінальне провадження №12016070110000409 про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утримані трьох малолітніх дітей, попередня судимість погашена, непрацюючого,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканець АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 серпня 2016 року перебуваючи в м. Хуст, Закарпатської області разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вирішили скоїти розбійний напад на ОСОБА_3 , мешканку АДРЕСА_3 , з метою заволодіння майном.
З цією метою останні заздалегідь підготували знаряддя вчинення злочину, заготовивши матерчаті маски та рукавиці, задля уникнення можливої їх ідентифікації, клейку стрічку, ліхтар, сумку-рюкзак належну ОСОБА_4 та скористалися належним ОСОБА_1 автомобілем «Opel Vectra 1.6 V», червоного кольору, д/н НОМЕР_1 для переміщення з м. Хуст Закарпатської області до місця вчинення злочину в с.Ізки, Міжгірського району Закарпатської області.
27.08.2016 року о 02:00 год. останні під`їхали до будинку потерпілої ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_2 , залишився за кермом вказаного автомобіля для спостереження за входом в будинок та попередження в разі чого інших учасників злочину про можливу небезпеку, а ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, попередньо одягнувши матерчаті маски та рукавиці, взявши сумку-рюкзак належну ОСОБА_4 , для перенесення викрадених речей, шляхом пошкодження вхідних дверей, розбиття на них шибки, проникли до будинку приватного підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_3 , де за допомогою клейкої стрічки, якою зв`язали руки та рот останній із застосуванням фізичного насильства та погрозою його застосування, що виразилося в погрозах спричинення тілесних ушкоджень, вбивства та спалення потерпілої ОСОБА_3 .
Після чого, не вмикаючи освітлення в будинку, за допомогою ліхтаря, знайшли гроші в сумі 1000 доларів США, що згідно довідки Національного банку України від 29.09.2016 р. на той період становить 25 329,215 гривень, 800 Євро, що згідно довідки національного банку України від 29.09.2016 р. на той період становить 22 877,3472 гривень, 2000 гривень, золоті вироби 585 проби загальною вагою 63 грам, а саме два золоті ланцюжки з підвісками, один з яких з підвіскою у вигляді ромба з зображенням Богородиці, два золоті персні (кільця), один з яких у вигляді троянди з малесенькими камінцями, а інший у вигляді квітки нарциса пелюстки якого виконані з білого золота, один золотий браслет з в`язкою у вигляді оковки, сережки, золоту підвіску - золотий хрестик у вигляді розп`яття зі зламаним верхнім кільцем, посвідчення водія та паспорт громадянина України ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ЗАЗ Форза» д.н.з. НОМЕР_2 , мобільний телефон марки "Fly FF241" з наявними в ньому сім-картами № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , ідентифікаційні дані телефону ІМЕІ - НОМЕР_5 , ІМЕІ - НОМЕР_6 , якими заволоділи та своїми умисними діями завдали матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 114 206,56 грн.
За вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ч.3 ст.187 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України визнав частково. Суду пояснив про те, що не мав наміру на скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а мали намір вчинити крадіжку з будинку потерпілої ОСОБА_3 . В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 26 серпня 2016 року о 20.00 год. йому зателефонував ОСОБА_4 і запропонував зустрітися та сказав про те що в ОСОБА_6 є будинок, в якому знаходиться магазин і ніхто не проживає, та знає, що в цьому будинку є гроші. Зібравшись разом в чотирьох, він ОСОБА_7 , вони поїхали до с. Ізки, Міжгірського району. Приблизно о 02 годині 27.08.2016 року вони зупинилися з правої сторони на самій центральній автодорозі напроти житлових будинків справа. Після чого ОСОБА_2 залишився на задньому сидінні автомобіля, а він разом ОСОБА_5 та ОСОБА_10 одягнули чорні маски, рукавиці та попрямували до вищевказаного дворогосподарства. Підійшовши до будинку до вхідних дверей, ОСОБА_5 розбив шибку через яку відкрив двері. До будинку переший зайшов ОСОБА_5 , другий - ОСОБА_11 , а він зайшов третій та повернув в кімнату праворуч, де помітив торговий прилавок, з якого забрав 300 грн. Потім він почув жіночий крик і побіг до кімнати, де були ОСОБА_11 та ОСОБА_5 Зайшовши до кімнати, він побачив, як ОСОБА_11 тримав невідому жінку, при цьому закрив їй рот рукою, так, як вона почала кричати. Після цього він перелякався і вибіг на вулицю, де крикнув ОСОБА_2 про те, що в будинку знаходиться потерпіла і потрібно втікати. Через деякий проміжок часу з будинку вибігли ОСОБА_11 , в якого в руках був чорний рюкзак та ОСОБА_5 і побігли до автомобіля, яким поїхали в напрямку до м. Хуста, через Міжгір`я-Негровець-Колочаву. Проїхавши с. Драгово Хустського району, вони здійснили зупинку та розподілили між собою здобуті кошти рівними частинами по 200 доларів США та 200 Євро. Коли вони приїхали до м. Хуст, то розійшлися по домівках.
Цього ж дня, тобто 27.08.2016 року вони всі четверо поїхали в м. Мукачево, щоб продати золоті вироби. Реалізацію золотих виробів здійснював він та ОСОБА_21 Отримавши кошти за викрадене золото загальною сумою 34 тис. грн., вони розподілили між собою в рівних частках приблизно на суму по 300 доларів США. Тоді вони повернулися до м. Хуст та розійшлися по домівках. Розуміє, що вчинив тяжкий злочин та ганебний вчинок, скоївши розбійний напад у будинку потерпілої ОСОБА_3 , за який повинен нести відповідальність. Просив суд не призначати йому суворого покарання. Виступаючи в судових дебатах ОСОБА_1 дав критичну оцінку своїм діям та зрозумів неправильність своєї поведінки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.3 КК України визнав частково, пояснивши, що не мав наміру на скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а мали намір вчинити крадіжку з будинку потерпілої. В судовому засіданні своїх показаннях ОСОБА_2 пояснив, що 26 серпня 2016 року о 07 год. 50 хв. він їздив на службовому автомобілі марки «Таврія» по Міжгірського району, де збирав замовлення в клієнтів на поставку товарів. Проїжджаючи смт. Міжгір`я о 12.00 год., отримав телефонний дзвінок від ПП ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , з проханням заїати до неї для оформлення замовлення на придбання пива. Зустрівшись з ОСОБА_3 , повідомив їй що не може виконати замовлення, у зв`язку з тим, що на вказаний день завершено прийом замовлень. На прохання потерпілої він відвіз її до будинку в с. Ізки, після чого повернувся в м. Хуст. 26 серпня 2016 року приблизно о 20.00 год. йому зателефонував ОСОБА_4 і запропонував зустрітися з ним. Цього ж дня він, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 поїхали до с. Ізки, Міжгірського району, по дорозі обговоривши послідовність дій щодо нападу на потерпілу. Приблизно о 2.00 годині 27.08.2016 року вони зупинилися з правої сторони на самій центральній автодорозі напроти житлових будинків справа. Після чого він залишився на задньому сидінні автомобіля, а ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_11 одягнули чорні маски та рукавиці попрямували до вищевказаного дворогосподарства. Через деякий проміжок часу з будинку вибіг ОСОБА_13 який крикнув що треба втікати. Далі через декілька хвилин вибіг ОСОБА_11 , в якого в руках був чорний рюкзак та ОСОБА_5 Сівши в автомобіль, вони попрямували у напрямку міста Хуст через Міжгір`я-Негровець-Колочаву. Проїхавши с. Драгово Хустського району, вони здійснили зупинку та розподілили між собою здобуті кошти рівними частинами по 200 доларів США та 200 Євро. Коли вони приїхали до м. Хуст, то розійшлися по домівках. Цього ж дня, тобто 27.08.2016 року вони всі четверо поїхали в м. Мукачево, щоб продати золоті вироби. Реалізацію золотих виробів здійснював ОСОБА_13 та ОСОБА_11 і вирученими коштами вони розділися порівну. Розуміє, що вчинив тяжкий злочин та ганебний вчинок, скоївши розбійний напад у будинку потерпілої ОСОБА_3 , за який повинен нести відповідальність. Просив суд не призначати йому суворого покарання. Виступаючи в судових дебатах ОСОБА_2. зазначив, що не мав наміру вчинити розбійний напад на потерпілу, а мав намір скоїти від останньої крадіжку грошових коштів та цінностей у групі осіб з проникненням до житла. Просив суд з вказаних підстав змінити кваліфікацію його дій з ч. 3 ст.187 КК України на ст.185 КК України.
Однак, такі твердження обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо наміру на вчинення тільки крадіжки, а не розбійного нападу під час пригоди 26.08.2016року, суд вважає надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними доказами у матеріалах кримінального провадження здобутими в ході досудового слідства та дослідженими під час судового розгляду.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 26.08.2016 року приїжджав торговий агент ОСОБА_2 для оформлення замовлення на продовольчі товари. Зробивши замовлення ОСОБА_2 , на її прохання відвіз її до нового будинку в с. Ізки. Приблизно о 02 годині 00 хвилин 27.08.2016 року вона прокинулась від звуку розбитого скла та удару дверей у коридорі та почула, як хтось біжить до неї у кімнату. Вона намагалася встати з ліжка, однак не змогла оскільки до неї підбіг хтось з ліхтариком в руках та штовхнув на ліжко. Після чого вони почали вимагати від неї гроші, зв`язали скотчем і наказали зняти золоті вироби. Вона зняла золотий браслет з руки, підвіски з вух, золоте кільце у вигляді троянди і віддала хлопцеві, який стояв над нею він сказав, і одночасно з цим зірвав у неї з шиї два золоті ланцюжки з підвісками. Всього нападників було троє, всі вони були одягнуті у темний одяг, на головах у них були чорні матерчаті маски з вирізами для очей та матерчаті рукавиці на руках. Нападники не могли знайти грошей і погрожували їй розправою, вимагаючи віддати їм гроші. Однак, нападники знайшли у сусідній кімнаті її схованку під диваном у банці, звідки викрали 800 євро, 1000 доларів США, золотий хрестик, золоте кільце у вигляді квітки нарциса. Крім цього у її кімнаті з сумочки викрали 2000 гривень, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію власного транспортного засобу «ЗАЗ ФОРЗА» д.н.з НОМЕР_8 . Знайшовши гроші, нападники всі в трьох вибігли з будинку. Потім почула звук двигуна автомобіля, який від`їхав, і вона зрозуміла, що нападники зникли. Звільнивши руки та ноги від скотчу, вона помітила, що її мобільний телефон марки «Флай» нападники також викрали. Зі стаціонарного телефону вона зателефонувала сину і розповіла про напад на неї невідомими особами. На даний час обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_2 відшкодували їй частину завданої матеріальної та моральної шкоди, тому вона не заявляла цивільного позову і претензій до цих обвинувачених вона не має. Питання про призначення їм покарання залишає на вирішення суду.
В своїх показаннях в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 ствердив, що 27.08.2016 року біля 12 год. 30 хв. він знаходився в м. Мукачево в підсобному приміщенні магазину «Агат», з якого його запросила продавець магазину ОСОБА_17 , повідомивши йому про намір молодого чоловіка реалізувати золоті вироби. З участю ОСОБА_17 , вони оглянули та зважили запропоновані ювелірні вироби, за які він сплатив цьому невідомому чоловікові приблизно 20 тисяч гривень. В судовому засіданні свідок вказав, що впізнав обвинуваченого ОСОБА_13 в тому молодому чоловікові, від якого 27.08.2016 року придбав ювелірні вироби.
Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 дала аналогічні показання, ствердивши, що 27.08.2016 року біля 12 год. 30 хв. вона знаходилася на роботі в м. Мукачево в приміщенні магазину «Агат». До магазину заходив молодий чоловік та повідомив про намір реалізувати власні ювелірні золоті вироби. Тому вона покликала їхнього працівника ОСОБА_16 , разом з яким ними було проведено огляд та зважування запропонованих ювелірних злотих виробів. Ювелірні вироби придбав ОСОБА_16 , заплативши цьому молодому чоловікові приблизно 20 тисяч гривень. Свідок також ствердила, що підчас досудового слідства та в судовому засідання впізнала у тому молодому чоловікові, що реалізовував золоті ювелірні вироби 27.08.2016 року обвинуваченого ОСОБА_1 .
В судовому засіданні також допитний свідок ОСОБА_18 , який пояснив, що його дружина ОСОБА_19 займається підприємницькою діяльністю повзанню з продажем ювелірних золотих виробів. Свою діяльність вона здійснює в м. Мукачево по вул. Я. Мудрого. Так, 27.08.2016 року біля 14 год. 20 хв. він допомагав своїй дружині по місцю її праці. В цей час до магазину зайшли двоє невідомих молодих людей з проханням купити від них золоті вироби, при цьому вони показали дані вироби. На їхню пропозицію він запропонував обмін цих виробів на рівноцінні. Однак, вони на його пропозицію не погодилися, через те що їм була потрібна готівка. Під час досудового слідства він надав правоохоронцям відеозапис з власних камер спостереження, із зображенням вказаних молодих людей, які 27.08.2016 року пропонували йому купити ювелірні вироби в магазині по вул АДРЕСА_4 . Серед вказаних молодих людей він впізнав ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Під час судового розгляду сторона обвинувачення заявляла клопотання проведення допиту свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 на підставі ст.63 Конституції України відмовилася від дачі показів, посилаючись на свої близькі родинні відносини з обвинуваченим, оскільки він являється її рідним сином.
Свідок ОСОБА_23 з цієї ж підстави подала до суду письмову заяву від 23.10.2018 року, про відмову давати показання відносно свого чоловіка ОСОБА_1 на підставі ст.63 Конституції України.
Під час промови в судових дебатах обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували обставини вказані в обвинувальному акті, про їх змову на вчинення розбійного нападу та вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 27.08.2016 року. Свої заперечення ґрунтували на тому, що вони знали про відсутність потерпілої у будинку на час вчинення ними кримінального правопорушення і їхній спільний умисел був направлений на таємне заволодіння коштами та цінностями від потерпілої. Проникнувши у житло, вони виявили там потерпілу ОСОБА_3 і їм не було відомо про те, що інші співучасники завершать їхній злочинний намір відкритим нападом на потерпілу із застосування погрози вчинення насильства щодо потерпілої та вчиненням насильницьких відносно неї.
Під час судового розгляду захисники обвинувачених також просили перекваліфікувати дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ч.3 ст.187 КК України на ст.185 КК України, виходячи з того, що в судовому засіданні встановлені докази, якими стверджується факт єдиного умислу всіх учасників даної пригоди на таємне викрадення коштів та цінностей від потерпілої ОСОБА_3 . Таким чином вони повинні нести кримінальну відповідальність за ст.185 КК України, оскільки в даному випадку мав місце ексцес виконавців інших учасників кримінального правопорушення.
Однак, такі твердження обвинувачених та їхніх захисників про достатність доказів та підстав для перекваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із ч.3 ст.187 КК України на ст.185 КК України, під час пригоди 27.08.2016 року, суд вважає надуманими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними доказами у матеріалах кримінального провадження. Виходячи з доказів встановлених та перевірених під час судового розгляду, в частині заперечення своєї вини і тверджень обвинувачених про відсутність у їхніх діях складу злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, під час вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_3 , а саме направлення єдиного умислу всіх співучасників на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала розбійного нападу та з погрозою застосування насильства, суд вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Даючи аналіз доказам у їх сукупності, що зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні, а також виходячи із заяви про злочин, що подана потерпілою ОСОБА_3 , протоколу огляду місця події, показань потерпілої та проведеним слідчим експериментом з участю потерпілої, вина обвинувачених повністю доведена у вчиненні ними кримінального правопорушення за ч.3 ст.187 КК України, при обставинах зазначених у обвинувальному акті по даному кримінальному провадженню.
Крім цього, вищенаведені твердження обвинувачених спростовуються перевіреними в судовому засіданні доказами, з яких вбачається, що спосіб готування ними до вчинення правопорушення вказує саме на розбійний напад на потерпілу: обізнаність про місце проживання потерпілої; інформація щодо потерпілої була зібрана і надана з боку ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_11 ; придбання та використання засобів вчинення злочину - купівля матерчатих рукавиць, масок з прорізами для очей для приховування обличчя; клейкої стрічки; ліхтарика; подолання опору потерпілої, її залякування, погрози у вигляді знищення майна, позбавлення її життя, насильницьке заволодіння ювелірними прикрасами потерпілої (зривання з потерпілої під час нападу золотих ланцюжків з підвісками та у вигляді хрестика з розп`яттям, її примус зняти з себе сережки, браслет); продовження вчинення розбійного нападу після виявлення потерпілої у будинку і небажання відмовитися від вчинення такого нападу на потерпілу в момент її виявлення у будинку; втеча усіма учасниками вчинення злочину з місця пригоди; поїздка всіх учасників вчинення злочину у м. Мукачево для реалізації майна здобутого під час розбійного нападу та поділ коштів отриманих від його реалізації між всіма учасниками; отримання грошей співучасником ОСОБА_2 та його обізнаність про джерело походження цих коштів.
Вище наведені обставини щодо правової кваліфікації дій обвинувачених під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 який мав місце 27.08.2016 року в будинку АДРЕСА_3 , повністю підтверджені дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у кримінальному провадженні, а саме:
- із протоколу усної заяви потерпілої ОСОБА_3 до Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 27.08.2016 року підтверджено факт розбійного нападу на потерпілу в будинку АДРЕСА_3 (а.к.п. 6, т. 1);
- протоколом огляду місця події від 27.08.2016 року за місцем проживання потерпілої ОСОБА_3 , зафіксовано обстановку в будинку АДРЕСА_3 , після вчинення розбійного нападу обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у змові з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.к.п.№ 8-20);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань стверджено внесення відомостей про розбійний напад на потерпілу ОСОБА_3 27.08.2016 року в будинку АДРЕСА_3 ( а . к .п.№ 1 т.1);
- постановою про визнання речовим доказом від 27.08.2016 року визнано речовим доказом клейку стрічку якою було зв`язано потерпілу ОСОБА_3 (а.к.п. №31-32 т.1);
- заявою потерпілої ОСОБА_3 про передачу флеш картки «мікро СД» від 07.09.2016, постановою про визнання речових доказів та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження від 07.09.2016 року, протоколом огляду предметів від 02.09.2016 року, гарантійним талоном на мобільний телефон «Fly» переданим ОСОБА_24 в ході її допиту стверджено викрадення у неї мобільного телефону під час розбійного нападу (а.к.п. № 94, 95-96, 97-98,103 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису з ОСОБА_3 від 25.10.2016 року встановлено обставини розбійного нападу на потерпілу в будинку АДРЕСА_3 (а.к.п. 106-109,110 т. 1);
- клопотаннями про тимчасовий доступ до документів, ухвалами слідчого судді Міжгірського районного суду дозволено тимчасовий доступ до інформації та рафіків з`єднань абонентів мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», ТОВ «Астеліт», ПрАТ «Київстар» (а.к.п. №10, 12, 14, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43-44 т.2);
- ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення тимчасового доступу до інформації ПрАТ «Київстар», протоколами тимчасового доступу отримано підтвердження про зв`язок між обвинуваченими шляхом доступу до кінцевих з`єднань абонентів мобільного зв`язку, з номерами яким користувалися обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , та постановою про визнанням їх речовими доказами стверджено причетність обвинувачених до вчинення інкримінованого злочину (а.к.п. 46,48-50,51,52-54,55,56-57,58,60 т.2.);
- ухвалою слідчого судді про проведення обшуку житла і іншого володіння особи де мешкає ОСОБА_2 від 02.09.2016 р. та протоколом обшуку житла і іншого володіння особи де мешкає ОСОБА_2 від 03.09.2016 року, в АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено в столі кімнати якою він користується, 13 тисяч грн., спортивні костюм, чорні матерчаті рукавиці, шість SIM-карт до мобільного зв`язку різних операторів, п`ять мобільних телефонів, чим підтверджено причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого злочину (а.к.п. 97-105 т.2);
- клопотанням про тимчасовий доступ до речей від 05.09.2016 року, до автомобіля «Опель Вектра» 1.6 V д.н.з. Німеччини «D» НОМЕР_9 , ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до документів та речей від 05.09.2016 року - до автомобіля «Опель Вектра» 1.6 V д.н.з. Німеччини «D» НОМЕР_9 та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.09.2016 року, описом вилучених речей і документів, клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна стверджується надання ОСОБА_25 транспортного засобу для вчинення злочину щодо потерпілої ОСОБА_3 27.08.2016 р. (а.к.п. №205-211,212-215,221 т.2);
- оптичний DVD-R диск (упакований в конверт) із камер спостереження центральної автодороги в с.Колочава виданий в ході допиту в якості свідка сільським голови с.Колочава ОСОБА_26 від 27.06.2016 року, стверджує фіксацію руху транспортного засобу марки «Опель Вектра» 1.6 V д.н.з. Німеччини «D» EIC N 430 з місця вчинення злочину обвинуваченим в напрямку м. Хуст, постанова про визнання речових доказів і приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 30.08.2018 року - оптичні диски надані ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 та протоколи їхніх оглядів стверджують намагання обвинувачених приховати свою причетність до вчинення злочину (а.к.п. №8,9-12,18,19-20,26,27-28,);
- оптичний DVD-R диск (упакований в конверт) із камер спостереження з охопленням відео зйомки 27.08.2016 торгового прилавку з продажу золотих виробів на першому поверсі будівлі магазину по АДРЕСА_4 виданий в ході допиту в якості свідка власником магазину ОСОБА_18 від 08.09.2016 року, постановою про визнання речових доказів і приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 08.09.2016 року, Протокол огляду предметів - оптичного DVD-R диску (упакований в конверт) із камер спостереження з охопленням відео зйомки 27.08.2016 торгового прилавку з продажу золотих виробів на першому поверсі будівлі магазину по АДРЕСА_4 виданий в ході допиту в якості свідка власником магазину ОСОБА_18 від 08.09.2016 року стверджує, що обвинувачені намагалися реалізувати в м. Мукачево ювелірні вироби здобуті під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 (а.к.п. 35,36-37,38-39 т.3);
- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведених за участю ОСОБА_18 та довідкою до протоколу від 08.09.2016 р., за участю свідка ОСОБА_16 від 22.09.2016 р. та довідкою до даного протоколу від 22.09.2016 р., та за участю ОСОБА_17 від 22.09.2019 р. та довідкою до даного протоколу від 22.09.2016 р. вбачається що свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 впізнали ОСОБА_1 як особу що реалізовувала їм ювелірні вироби здобуті під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 (а.к.п. 40-44,56-60,61-65 т.3);
- оптичним DVD-R диском (упакований в конверт) із камер спостереження з охопленням відео спостереження Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області за 27.08.2016 у період з 12 години 25 хв. по 13 год.00 хв., які здійснюють запис відео по вул.Ярослава Мудрого м.Мукачево (місця паркування транспортних засобів перед пішохідною зоною), оптичним DVD-R диском (упакований в конверт) із камер спостереження з охопленням відео спостереження Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області за 27.08.2016 у період з 12 години 25 хв. по 13 год.00 хв., які здійснюють запис відео по вул.Ярослава Мудрого м. Мукачево (місця паркування транспортних засобів перед пішохідною зоною камера №4, протоколом огляду предметів від 22.09.2016 оптичного DVD-R диску (упакований в конверт) із камер спостереження з охопленням відео спостереження Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області за 27.08.2016 у період з 12 години 25 хв. по 13 год.00 хв., які здійснюють запис відео по вул.Ярослава Мудрого м. Мукачево (місця паркування транспортних засобів перед пішохідною зоною камера №4, постановою про визнання речових доказів і приєднання їх до справи від 22.09.2016 р. стверджується перебування обвинувачених у м. Мукачево 27.08.2016 р., після вчинення злочину з метою реалізації ювелірних виробів здобутих під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 (а.к.п. 68,69-70,71-72 т.3).
З огляду на встановлене, оцінивши в сукупності докази у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України відносно потерпілої ОСОБА_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 доведена повністю.
Зокрема частковим визнанням своєї вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наявними матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, судом встановлено, що своїми умисними діями обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.08.2017 року, з метою відкритого заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до будинку АДРЕСА_3 , де вчинили напад на потерпілу ОСОБА_3 , застосовуючи до неї фізичне насильство та погрози, та заволоділи її грошовими коштами та ювелірними виробами, чим вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.187 КК України, тобто розбій, за кваліфікуючими ознаками напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
За обліковими даними ГУНП в Закарпатській області обвинувачений ОСОБА_1 значиться, як особа що раніше притягалася до кримінальної відповідальності, однак його попередня судимість погашена в порядку визначеному ст.89 КК України, Згідно відповіді з Хустської районної поліклініки ОСОБА_1 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. №75,79 т.3).
По місцю реєстрації та проживання обвинувачений ОСОБА_1 органом місцевого самоврядування характеризується з позитивної сторони, одружений має на утриманні двоє малолітніх дітей (а.к.п. 90-91 т.3). Під час судового розгляду даного кримінального провадження надано додаткові докази, а саме свідоцтво про народження та утримання у ОСОБА_1 третьої малолітньої дитини (а.к.п. 183 т.7).
За обліковими даними ГУНП в Закарпатській області обвинувачений ОСОБА_2 особою раніше судимою не значиться. Згідно відповіді з Хустської районної поліклініки ОСОБА_2 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. №,79,93 т.3).
По місцю постійного проживання обвинувачений ОСОБА_2 органм місцевого самоврядування характеризується позитивно, одружений. (а.к.п. №153,194-195, т.3).
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують їм покарання та відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_1 , щиро розкаявся за вчинене, сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував потерпілій завдану шкоду, має позитивну характеристику, утримує трьох малолітніх дітей.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_2 , щиро розкаявся за вчинене, сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував потерпілій завдану шкоду, має позитивну характеристику.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину обвинуваченими, які вчинили, особливо тяжкий злочин, дані, що характеризують особи обвинувачених, приходить до висновку, що їх виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, яке на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів.
Крім цього, виходячи з обставин справи та беручи до уваги наявність декількох пом`якшуючих покарання обставин, а саме ОСОБА_1 відшкодував заподіяну шкоду потерпілій, і з боку потерпілої ОСОБА_3 моральних та матеріальних претензій до нього немає. Також зважаючи на дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність на його утриманні дружини ОСОБА_23 та трьох малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі визначеної за ч.3 ст.187 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, так як виправлення обвинуваченого можливе без відбування ним основного покарання.
Цивільного позову потерпілою у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи по справі слід покласти на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Питання речових доказів слід вирішувати у відповідності до ст.100 КПК України. Беручи до уваги клопотання прокурора про доцільність зберігання речових доказів при матеріалах кримінального провадження та виходячи з того, що розгляд виділених матеріалів стосовно ОСОБА_5 знаходиться на стадії судового розгляду, а матеріали стосовно ОСОБА_4 виділені в окреме провадження, в якому триває стадія досудового розслідування їх слід залишити на зберіганні в Міжгірському ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області до завершення їх судового розгляду, за винятком грошових коштів в сумі 13 тисяч гривень.
Враховуючи те, що 03.09.2016 року під час проведення обшуку в обвинуваченого ОСОБА_2 були виявлені та вилучені грошові кошти в розмірі 13 тисяч гривень, які на підставі постанови слідчого СВ Міжгірського ВП від 04.09.2016 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до ПАТ АБ «Укргазбанк». В ході проведення додаткового допиту підозрюваний ОСОБА_2 надав пояснення, що вищевказані грошові кошти здобуті ним в результаті розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 , який мав місце 27.08.2016 р. в с. Ізки Міжгірського району, а тому на думку колегії суддів вищевказані кошти слід повернути потерпілій ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Визнати винуватим ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України і на підставі ст.69 КК України призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, поклавши на нього зобов`язання у виді заборони залишати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду в період з 23.00 до 06.00 години.
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі позбавлення волі з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту, поклавши на нього зобов`язання у виді заборони залишати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_7 без дозволу суду в період з 23.00 до 06.00 години.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- оптичні диски DVD-R «X DIGITAL», надані ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_34 , вказані в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 30.08.2016 року (т. 3 а.к.п 8-10) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R «PATRON», наданий ОСОБА_18 , вказаний в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 30.08.2016 року (т. 3 а.к.п 35-37), залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R «VERBATIM», вказаний в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 22.09.2016 року (т. 3 а.к.п 68-72) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
- оптичний диск DVD-R «VERBATIM», наданий ОСОБА_35 , вказаний в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 09.09.2016 року (т. 3 а.к.п 140-142) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
- клейку стрічку (скотч), вказану в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 27.08.2016 року (т.1 а.к.п 31-32) - залишити на зберіганні в кімнаті зберігання Мівжгірського ВП;
- легковий автомобіль «Opel Vectra» номерний знак країни Німеччина «D» НОМЕР_9 , вказаний в постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 05.09.2016 року (т.2 а.к.п 205-217) - залишити на зберіганні на спеціальному майданчику Міжгірського ВП Хустського ВПГУНП в Закарпатської області за адресою смт. Міжгір`я вул. Возз`єднання №1 Закарпатської області до завершення судового розгляду виділених матеріалів стосовно ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон марки «Samsung» модель «GT-S5830i» IMEI НОМЕР_11 з SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_12 мобільний номер « НОМЕР_13 », спортивні матерчаті штани «Adidas», спортивну матерчату куртку «Millet», спортивну балонову куртку та штани «Adidas», спортивні матерчаті штани та куртку «Adidas», зазначені в постанові СВ Міжгірського ВП від 27.08.2016 року (т.2 а.к.п 165-166), до завершення судового розгляду виділених матеріалів стосовно ОСОБА_5 - залишити на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області;
- грошові кошти в сумі 13 тисяч гривень, які зазначені постанові слідчого СВ Міжгірського ВП від 04.09.2016 року, (т.2 а.к.п. 167) та передані на зберігання до ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Ужгород - повернути потерпілій ОСОБА_3 .
Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні в розмірі 703 гривні 68 копійок.
На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору.
Головуючий суддя
Хустського районного суду Савицький С.А.
Судді: Волощук О.Я.
Кемінь В.Д.
Судове рішення № 85728003, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 19.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 302/1001/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: