Рішення № 8572779, 11.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" січня 2010 р. Справа № 13/236-09/5          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра», м. Первомайський

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Форвард», м. Біла Церква

про стягнення 71865,97 грн.

за участю представників:

позивача:Ляшенко Н.В. –дов. від 07.05.2008р. № 194

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Форвард»(далі –відповідач) про стягнення 71865,97 грн., з яких 63204 грн. основного боргу, 990,91 грн. пені, 6320,40 грн. штрафу та 1350,66 грн. 30% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 15.04.2009р. № 15-04/09 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити і поставити наступну продукцію: крупи, пластівці швидкого приготування «Терра –Геркулес», а покупець –відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити таку продукцію (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі та у відповідності зі специфікацією, погодженою сторонами, де зазначається асортимент, кількість, ціна, умови, термін і спосіб розрахунків, спосіб і адреса доставки продукції.

У відповідності до п. 1.3 договору специфікація оформлюється на підставі замовлення. На кожну партію продукції оформлюється окрема специфікація. Специфікація підписується сторонами і є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата за договором за поставлену належним чином продукцію здійснюється безготівково на умовах відстрочки платежу. Відстрочка платежу становить 30 календарних днів.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію в асортименті на загальну суму 63204 грн., що підтверджується видатковими накладними № 307 від 13.05.2009р. на суму 31560 грн. та № 344 від 27.05.2009р. на суму 31644 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 230752 від 12.05.2009р. та № 230762 від 26.05.2009р. вказаний товар прийняв.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар не виконав, в зв’язку з чим позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1014 від 27.06.2009р. з вимогою здійснити повний розрахунок за отриманий товар, (копія претензії наявна в матеріалах справи). Відповідач гарантійним листом від 01.07.2009р. зобов’язався здійснити оплату за товар протягом трьох місяців від дати підписання гарантійного листа. Однак, станом на день розгляду справи своїх зобов’язань щодо оплати заборгованості за отриманий товар на виконав.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за отриманий товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 63204 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 63204 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 6.5 договору сторони встановили, що за прострочення виконання грошового зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити постачальнику 30% річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача 30 процентів річних з простроченої суми складає 1350,66 грн. Здійснений позивачем розрахунок 30 процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 990,91 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивач на підставі п. 6.4 договору просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від суми несплаченої продукції

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф складає 6320,40 грн. Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63204 грн. основного боргу, 990,91 грн. пені, 1350,66 грн. 30% річних та 6320,40 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Форвард»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 4, код ЄДРПОУ 24212178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра»(юр. адреса: 64105, Харківська обл., м. Первомайський, мікрорайон-3, б. 11, кв. 2; факт. адреса: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Учительська, 1-А, код ЄДРПОУ 30150670) 63204 (шістдесят три тисячі двісті чотири) грн. заборгованості, 990 (дев’ятсот дев’яносто) грн. 91 коп. пені, 1350 (одну тисячу триста п’ятдесят) грн. 66 коп. 30% річних, 6320 (шість тисяч триста двадцять) грн. 40 коп. штрафу, 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.