Рішення № 85725236, 19.11.2019, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/1187/19

Провадження № 2/618/267/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є. О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О. І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в cмт Дворічна цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» Куп`янське відділеннядо ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, -

встановив:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»Куп`янське відділення звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 грудня 2018 року робітниками АТ «Харківгаз» було проведено обстеження газового обладнання в домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , споживач - ОСОБА_1 . Під час обстеження робітниками виявлено несанкціоновану врізку в газопровід-ввід для відбору необлікованого природного газу для потреб даного домоволодіння. Несанкціонований газопровід виконаний шляхом накладання бандажу на вертикальну ділянку газопроводу-вводу перед лічильником газу та прокладений в напрямку будинку. Даний факт правопорушення зафіксовано в Акті про порушення № 730/18 від 12 грудня 2018 року.

Цього ж дня відповідно до вимог п. 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 та п. п. 5, п. 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем домоволодіння ОСОБА_1 було відключено від системи газопостачання.

22 січня 2019 року в приміщенні Куп`янського відділення АТ «Харківгаз» відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку донарахувань або зміни режиму нарахування обсягів природного газу, у зв`язку з виявленими порушеннями вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу Газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕ КП № 2494 від 30.09.2015 щодо Порядку перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень споживачем природного газу, комісія вирішила: нарахувати збитки за несанкціоноване споживання природного газу за граничними об`ємами споживання за період з 12.12.2016 по 12.12.2018 у сумі 68060,07 грн.

Оскільки у добровільному порядку ОСОБА_1 завдані АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»збитки не відшкодовує, позивач просить суд стягнути з відповідача 68060,07 грн завданих матеріальних збитків та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - адвокат Мартопляс В. В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, не повідомив про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення останньому поштового відправлення, яке він отримав 09.11.2019 «особисто». При цьому від ОСОБА_1 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, клопотання про відкладення судового розгляду не заявлялося, причини неявки до суду не повідомлялися.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

15 листопада 2011 року між Куп`янською філією ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 укладено договір № 3900 про надання населенню послуг з газопостачання (а. с. 20-23).

Згідно з актом про порушення № 730/18 від 12.12.2018, складеного працівниками ПАТ «Харківгаз», за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено несанкціонований газопровід виконаний шляхом накладання бандажу на газопровід-ввід та прокладанням металевого несанкціонованого газопроводу в напрямку будинку діаметром 15 мм. В місці накладання бандажу на вертикальній ділянці газопроводу-вводу відбувається витік газу, який не обліковується вузлом обліку (лічильником газу). Даний акт засвідчений підписами представників ПАТ «Харківгаз» та підписом ОСОБА_1 , який в акті зазначив, що зауважень не має (а. с. 6-7).

Відповідно до акту про відключення об`єкту (газових приладів) споживача від 12.12.2018, складеного працівниками Куп`янського територіального відділення Дворічанської дільниці ПАТ «Харківгаз», будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було відключено від газопостачання (а. с. 9).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушень вимог Кодексу газорозподільних систем по Куп`янському відділенні ПАТ «Харківгаз» № 440 від 22 січня 2019 року та акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 22 січня 2019 року, вартість донарахованого об`єму природного газу споживачу ОСОБА_1 за цінами закупівлі ПАТ «Харківгаз» складає 68060,07 грн (а. с. 10, 12-13).

Згідно з довідкою Пісківської сільської ради Харківської області № 02-30/1126 від 10.10.2019 ОСОБА_1 , 1956 року народження, зареєстрований в АДРЕСА_1 (а. с. 31).

До теперішнього часу шкода, заподіяна відповідачем, позивачу не відшкодована.

Відносини між громадянами (споживачами природного газу) та газопостачальною організацією, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824.

Кодексом визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до Статуту акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ «Харківгаз», акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства «Харківгаз.

Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, відповідно до якого основним видом діяльності товариства, є, зокрема, надання послуг з розподілу природного газу, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.

Вищезазначена діяльність товариства здійснюється на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензії.

Згідно з п. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Кодекс газорозподільних систем окрім іншого регулює, зокрема, взаємовідносини між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу(п. 3 глави 1 розділу І Кодексу).

Кодексом газорозподільних систем визначено, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - це втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

П. 4 гл. 2 розділу І вищезазначеного Кодексу вказує на те, що оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання своїх функцій та обов`язків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Кодексом газорозподільних систем визначено поняття несанкціонованого газопроводу відповідно до якого це є самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема, варений, врізаний з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення .

До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

В п. 7 Акту про порушення вказано, що до нього додається фото та відеофіксація. В матеріалах справи міститься диск із відеозображенням, на якому зафіксоване виявлене порушення.

Згідно глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Пункт 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачає у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об`єм природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем передбачено, що приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Розрахунок позивача відповідає Порядку перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень споживачем природного газу, зазначеному в Кодексі газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕ КП № 2494 від 30.09.2015, і відповідачем не спростований.

Відповідно до п. п. 10 п. 27 договору про надання населенню послуг з газопостачання, укладеного між Куп`янською філією ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 , останній як споживач зобов`язаний не втручатись у роботу внутрішньобудинкової системи газопостачання без узгодження з виконавцем.

За приписами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За вказаних обставин, відповідачем не спростовано правомірність складеного акту та встановленого факту правопорушення, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у задоволенні позову. Суд вважає, що саме такі висновки відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачами та матеріалами справи не спростовуються.

Суд бере до уваги як належний, допустимий, достовірний і достатній доказ розрахунок збитків, наданий позивачем, який ні відповідачем, ні матеріалами справи не спростовується.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався представник позивача як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази як кожен окремо так і в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 131, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-289, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»Куп`янське відділення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, завдані матеріальні збитки у розмірі 68060 (шістдесят вісім тисяч шістдесят) гривень 07 (сім) копійок, які перерахувати на р/р № НОМЕР_2 у відділенні АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03359500.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору, які перерахувати на р/р № НОМЕР_3 у відділенні АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03359500, ІПН: 033595020398.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є. О. Бунін