Ухвала суду № 85724242, 18.11.2019, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/299/16-ц

Провадження № 4-с/552/33/19

У Х В А Л А

іменем України

18 листопада 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

державного виконавця Дорошко П.С.,

представника стягувача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, стягувач у виконавчому провадженні – ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області під час виконання судового рішення в цивільній справі № 552/299/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 9 березня 2016 року в справі № 552/266/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку. По справі видано виконавчий лист. З травня 2016 року у заявника виникали труднощі з працевлаштуванням, тому аліменти сплачувалися не завжди та не у повній мірі.

Також заявник вказував, що державним виконавцем видавалися довідки-розрахунки розміру заборгованості по аліментах, які на його думку не відповідають нормам чинного законодавства, є неправомірними та підлягають скасуванню.

В поданій до суду скарзі ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними та скасувати довідки-розрахунки заборгованості зі сплати аліментів № 41821 від 9 квітня 2019 року, № 43658 від 15 серпня 2019 року та № 55196 від 11 жовтня 2019 року по виконавчому провадженню № 51257823. Просив встановити, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 9 березня 2016 року в справі № 552/299/16-ц станом на березень 2019 року становив 44457,24 грн, станом на липень 2019 року – 50841,57 грн, станом на серпень 2019 року – 52229,23 грн. Просив також зобов`язати старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава Головного територіального УЮ у Полтавській області Дорошко П.С. та державного виконавця Янко В.Ю. усунути порушення шляхом прийняття рішення та вчинення дій – надання довідки з правильним відображенням нарахованої та сплаченої суми аліментів, середнього розміру заробітної плати та про розмір заборгованості зі сплати аліментів, про що повідомити суд і заявника.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали вимоги скарги, посилаючись на викладені в ній обставини.

Державний виконавець Дорошко П.С., в провадженні якої знаходиться виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, вважає, що при визначенні розміру заборгованості по аліментам діяла на підставі та у межах наданих їй повноважень.

Представник стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що заявником пропущено десятиденний строк оскарження дій державного виконавця.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 9 березня 2016 року по справі № 552/299/16-ц, яке вступило в законну силу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 зміни прізвища ОСОБА_8 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 26.01.2016 до досягнення дитиною повноліття.

По справі № 552/299/16-ц видано виконавчі листи, які були пред`явлені на примусове виконання до Київського ВДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Також встановлено, що в провадженні Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебувають матеріали виконавчого провадження № 51257823 з виконання рішення Київського районного суду м. Полтаві в справі № 552/299/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу).

Виконавче провадження № 51257823 перебуває в провадженні старшого державного виконавця Дорошко П.С.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.

Законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами.

Судом встановлено та не оспорювалося заявником ОСОБА_1 , що в період з травня 2016 року аліменти ним на користь стягувача сплачувалися несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 51257823 обчислювався розмір заборгованості по аліментах, який було відображено в довідках-розрахунках від 09.04.2019 № 41821, від 15.08.2019 № 43658, від 11.10.2019 № 55196.

Суд приходить до висновку, що державний виконавець Київського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Дорошко П.С. визначаючи розмір заборгованості за аліментами діяла в межах зазначених вище норм права та наданих їй повноважень щодо визначення суми заборгованості за аліментами, тому підстави для визнання таких дій неправомірними відсутні.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі змісту скарги ОСОБА_9 В ОСОБА_10 , яка подана до суду в порядку ст. 447 ЦПК України, та заявлених вимог вбачається, що боржник, як сторона виконавчого провадження, не оспорює право державного виконавця вчиняти дії, направлені на визначення розміру заборгованості за аліментами, але не погоджується з розрахунками заборгованості зі сплати аліментів, проведеними державним виконавцем. Зокрема, не погоджується з розміром середньої заробітної плати для даної місцевості, виходячи з якого державним виконавцем здійснено відповідні розрахунки.

У відповідності до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Як вбачається з розрахунків державного виконавця, заборгованість ОСОБА_1 за аліментами державним виконавцем обраховано виходячи з розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на одного працівника по м. Полтаві, що в повній мірі узгоджується з нормами ч. 2 ст. 195 СК України.

Твердження представника заявника в судовому засіданні про те, що державним виконавцем неправомірно враховано відповідний розмір середньої заробітної плати та необхідність обрахування розміру заборгованості по аліментам виходячи із середньої заробітної плати працівників по Полтавській області, не може бути прийняте судом до уваги враховуючи таке.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюється, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При визначенні терміну «дана місцевість» необхідно виходити з того, що розмір заборгованості по аліментах визначається виконавцем за місцем виконання рішення, тобто це місцевість, в якій проживає, перебуває, працює боржник або за місцезнаходженням його майна, та на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби, що здійснює примусове виконання рішення про стягнення аліментів.

У відповідності до Закону України «Про державну статистику» розмір середньої заробітної плати працівника отримується в органах державної статистики.

Місцем проживання ОСОБА_1 та місцем виконання судового рішення є територія Київського району міста Полтави.

Враховуючи ту обставин, що судове рішення знаходиться на примусовому виконанні в провадженні Київського ВДВС м. Полтава ГТ УЮ у Полтавській області, відсутність статистичних даних про розмір середньої заробітної плати працівника по Київському району м. Полтави, суд приходить до висновку, що державним виконавцем обґрунтовано обраховано розмір заборгованості виходячи із розміру середньої заробітної плати одного штатного працівника по місту Полтава, а не по Полтавській області, як того просить ОСОБА_1 .

Щодо поняття номінальної заробітної плати, на що звертає увагу представник заявника, суд враховує таке.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Реальна заробітна плата — це сума матеріальних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату.

Основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників містить Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, яка в розділі 4. «Середня заробітна плата передбачає», що

4.1. Середніми показниками номінальної заробітної плати є:

4.1.1. Середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньооблікову кількість цих працівників за відповідний період (місяць, квартал, півріччя, рік).

4.1.2. Середня заробітна плата на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці найманих працівників (штатних та позаштатних) на їхню середню кількість в еквіваленті повної зайнятості, за відповідний період.

4.1.3. Середня заробітна плата на одну оплачену або відпрацьовану годину, що визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на кількість оплачених або відпрацьованих цими працівниками людино-годин за відповідний період.

У разі визначення заробітної плати за відпрацьовану годину з фонду оплати праці виключаються нарахування за невідпрацьований час.

4.2. Для визначення середньомісячної величини заробітної плати за квартал (рік) або будь-який інший період отриману величину заробітної плати за квартал (рік) необхідно розділити на кількість місяців у періоді.

4.3. Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та інших нарахувань, виходячи з розмірів середньої заробітної плати, здійснюється згідно з чинним законодавством.

З наданих до суду учасниками справи розрахунків вбачається, що як державний виконавець (а.с. 88, 89, 90, 91), так і стягувач (а.с. 72 – 73), надаючи свої розрахунки заборгованості за аліментами, враховують середньомісячну номінальну заробітну плату на одного працівника за певний період, але державний виконавець при цьому в розрахунок бере показник по місту Полтава, а боржник – по Полтавській області.

Інформація щодо розміру середньої заробітної плати є публічно доступною, тому подання державним виконавцем до суду відповідної інформації (а.с. 88-91) без її засвідчення належним чином, не спростовує обґрунтованість дій державного виконавця при визначенні заборгованості за аліментами.

Частиною першою та третьою ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Частиною 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Стаття 195 СК України встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Аналогічні норми закріплено в п. 4 розділу XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказ Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), де також передбачено, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищеозначені вимоги закону та ту обставину, що між сторонами виконавчого провадження (стягувач і боржник) виник спір щодо розміру заборгованості за аліментами, то такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Саме така позиція висловлена Верховним судом в постанові Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі N 756/13754/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74630110), Дайджест судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають на стадії виконання судових рішень, лист від 01.08.2019.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом в постанові від 30 серпня 2018 року в справі № 2-191/2005, від 04 вересня 2019 року в справі № 399/343/17-ц.

Тому суд приходить до висновку, що державний виконавець Київського відділу ДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Дорошко П.С. визначаючи заборгованість за аліментами по виконавчому провадженню діяла в межах зазначених вище норм права та наданих їй повноважень, тому підстави для визнання неправомірними її дій щодо визначення заборгованості за аліментами відсутні.

Оскільки спір щодо розміру заборгованості за аліментами підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом, вимоги скарги ОСОБА_9 В ОСОБА_10 про встановлення судом відповідного розміру заборгованості за аліментами є такими, що не підлягають вирішенню в порядку контролю за виконанням судових рішень.

Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця в порядку ст. 447-451 ЦПК України та заявляючи вимоги про встановлення судом розміру заборгованості зі сплати аліментів, фактично просить суд втрутитися у право і обов`язок державного виконавця самостійно визначати розмір заборгованості за аліментами, надані йому законом.

Щодо пропуску заявником строків на оскарження дій державного виконавця судом враховується таке.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Рішення суду про стягнення аліментів є рішенням про стягнення періодичних платежів.

В силу норм ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.

Дії державного виконавця з визначення заборгованості за аліментами вчинені в тому числі і в жовтні 2019 року, про що складено відповідну довідку № 55196 від 11.10.2019 (а.с. 70).

Скарга до суду подана 15 жовтня 2019 року.

Тому суд приходить до висновку, що заявником не пропущено строки звернення.

Державним виконавцем в судовому засіданні визнано, що довідка-розрахунок від 09.04.2019 (а.с. 68) містить помилку в частині зазначення двічі графи за місяць липень 2016 року.

Корегування державним виконавцем заборгованості за аліментами згідно з довідками 09.04.2019 № 41821, від 15.08.2019 № 43658, від 11.10.2019 № 55196 та станом на 01.10.2019 (а.с. 86-87) у зв`язку з отриманими додатковими даними про сплату боржником грошових коштів та про розмір середньої заробітної плати не може бути оцінено судом як підстава для визнання дій державного виконавця протиправними, оскільки допущені державним виконавцем в складених довідках описки не мають наслідком порушення прав сторін виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З наведених вище підстав суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 19 листопада 2019 року.

Головуючий суддя /підпис/ Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

18.11.2019