Рішення № 8572187, 25.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р. Справа № 17/28 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

до відповідача: Малого підприємства "Сюрприз", с. Черганівка, Косівський р-н, Івано-Франківська область, 78664

про стягнення 843 грн.14 коп.

Представники:

від позивача: Мокляк Г.Я. - представник, (довіреність №05 від 06.01.10)

від відповідача: не з"явились

встановив: заявлено позов про стягнення 843 грн.14 коп.

встановив: заявлено позов про стягнення 843 грн.14 коп., в тому числі 336 грн. 14 коп. основного боргу, 387 грн. 00 коп. вартості неповернутої тари з урахуванням податку на додану вартість, 120 грн. збитків.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 22.02.10 р., 09.03.10 р. відповідачем одержані, про що свідчить підпис уповноваженої на те особи у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Дятьківці" поставляло протягом 2007 року Малому підприємству "Сюрприз", с. Черганівка, Косівський р-н, Івано-Франківська області товар (пиво, безалкогольну продукцію), виробництва Закритого акціонерного товариства "Оболонь" в асортименті.

Факт отримання відповідачем товару та зворотної тари підтверджується накладними: №ДЯ-0008850 від 29.06.07 р.; №ДЯ-0009335 від 06.07.07 р.; №-ДЯ -0009835 від 13.07.07 р.; №-ДЯ-0010361 від 20.07.07 р.; №ДЯ-0011884 від 10.08.07 р.; №ДЯ-0012336 від 17.08.07 р.; №-ДЯ 00122783 від 24.08.07 р.; №-ДЯ-0013209 від 31.08.07 р.; №ДЯ-0013706 від 07.09.07 р.; №ДЯ-0014985 від 28.09.07 р.; №ДЯ-0015892 від 12.10.07 р.; № 0016314 від 19.10.07 р.; №ДЯ-0016778 від 26.10.07 р.; №ДЯ-0017196 від 02.11.07 р.; №ДЯ-0018488 від 23.11.07 р.; №ДЯ-0020457 від 21.12.07 р.

Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково та станом на 10.02.10 р. борг відповідача становить 336 грн. 14 коп.

Оскільки, продукція надана відповідачу, поставлялася в зворотній тарі багаторазового використання, відповідач зобов"язувався її повернути або ж оплатити її вартість Відповідач вартість вказаної тари не оплатив, зворотню тару багаторазового використання на суму 322 грн. 50 коп. не повернув, в тому числі:

- ящиків в кількості 10 шт. на суму 100 грн. ;

- пляшок в кількості 890 шт. по ціні 0, 25 грн. на суму 222 грн. 50 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивачем відпущено відповідачу товар, а відповідачем такий товар одержано, а отже у відповідача виникає зобов"язання оплатити за одержаний товар.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відносини сторін з повернення тари регулюються Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання від 16.06.1992 №15, які є спеціальним нормативним актом з питань застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, до яких належать спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і тканини, універсальні контейнери.

Відповідно розділу 1 пунктів 3,4 Правил, після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором.

Засоби упаковки багаторазового використання підлягають поверненню у 30-денний строк, х) якщо інший строк не передбачений спеціальними нормами цих Правил.

Обчислення строку повернення починається з дня одержання продукції і товарів у засобах упаковки багаторазового використання від транспортної організації, або з часу прийому її на складі відправника чи на складі одержувача у встановлений строк, якщо інший порядок відліку строку не встановлений цими Правилами.

Згідно додатку №2 до Правил, тара з-під пива і безалкогольних напоїв підлягає поверненню на протязі 30 днів.

Відповідно до пункту 4.6 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців, з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.06 № 1038 «Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна)»установлено, що строк повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна), визначається суб’єктом господарювання тривалістю не більш як 12 календарних місяців.

Вартість тари з ПДВ становить 387 грн., з них:

Ящики-10 шт.*12 грн.=120 грн. з ПДВ.

Пляшка-890 шт.*0,30 грн.=267 грн. з ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання по поверненню тари належним чином не виконав, тару в строк встановлений в додатку №2 Правилах не повернув, вартість отриманої товари не оплатив. Під час розгляду справи відповідачем повернуто позивачу 10 ящиків.

Власником тари - Закритого акціонерного товариства "Оболонь" повідомлено позивача листом №3319/02-08 від 05.12.08 про збільшення заставної вартості тари (ящиків) та встановлення в розмірі 20 грн. (без ПДВ).

Беручи до уваги факт повернення відповідачем тари, а саме ящиків в кількості 10 шт., вартість яких становить 200 грн. 00 коп., що підтверджується накладною №1960 від 12.03.10 р., суд вважає за доцільне в частині стягнення 200 грн. 00 коп. припинити провадження по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, вартість тари з урахуванням ПДВ, що підлягає стягненню становить загальну суму 187 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі в частині стягнення 200 грн. 00 коп. слід припинити згідно п.1-1 ст. 80 ГПК,

Відповідно до наказу по підприємству №446 від 12.12.08 р. позивачем була здійснена переоцінка заставної тари - ящиків з 10 грн. до 20 грн. (без ПДВ).

Беручи до уваги те, що відповідач не повернув тару в терміни, передбачені Правилами застосування, обігу і повернення засобів багаторазового використання на Україні, затверджені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.92 р. №174 наказом Міндержресурсів України від 16.06.92 р. №15, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 120 грн.

          Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З урахуванням вищевикладеного, вимога про стягнення збитків в розмірі 120 грн., обгрунтована та підлягає задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням викладеного, позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача 643 грн. 14 коп., в тому числі 336 грн. 14 коп. основного боргу та 187 грн. 00 коп. вартості неповернутої тари з урахуванням податку на додану вартість, 120 грн. збитків. В решті позову припинити провадження у справі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.20, 193, 224 Господарського кодексу України 49,83, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого підприємства "Сюрприз", с. Черганівка, Косівський р-н, Івано-Франківська область, 78664 (ідентифікаційний код 20545463) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська,3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 13640534) - 336 грн. 14 коп. основного боргу та 187 грн. 00 коп. вартості неповернутої тари з урахуванням податку на додану вартість,

120 грн. 00 коп. збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 29.03.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 29.03.10