Рішення № 8572018, 24.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 лютого 2010 р.           Справа 11/221-09

за позовом відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь», м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване

колективне підприємство «Рембудзв’язок», м. Вінниця

про стягнення 380164,91 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке

спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок»

до відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»

про стягнення 204 661,96

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - О. Однодворець за довіреністю;

від відповідача - О. Турчанінов О.В. директор, В. Тітов за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» заборгованості за договором підряду № 33 від 27.06.2008р. в розмірі 380 164,91 грн., з яких: 330000 грн. –основний борг, 8639,20 грн. –інфляційні нарахування, 36780,67 грн. –пеня та 4746,04 грн. –3% річних.

В процесі розгляду справи позивач в зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 330000 грн., відмовився від позову в цій частині, про що подав відповідну заяву. Просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 8638,20 грн., пеню в розмірі 36780,67 грн. та 3% річних в розмірі 4746,04 грн..

Судом роз’яснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити з покладенням судових витрат на позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 33 від 27.06.2008р. позивачем в період липня, вересня 2008 року та травня 2009 року виконано комплекс робіт по будівництву та вводу в експлуатацію об’єкту при реконструкції зовнішньої первинної мережі зв’язку Волинської області. За умовами вказаного договору відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об’єкт, сплатити вартість виконаних робіт передбачену договором. Пунктом 4.6 договору встановлено, що Генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90% їх вартості, з утриманням суми авансу в розмірі не менше 1/3 частини величини авансу щомісячно до повного погашення. При наявності заборгованості по непогашеному авансу за попередній час, величина утримання з оплати за виконані роботи збільшується на суму заборгованості по непогашеному авансу. Оплата здійснюється на підставі підписаних повноважними представниками сторін акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, відповідачем проведені розрахунки за виконані роботи з відхиленням від строків визначених договором, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 13.10.2009р. та поясненнях від 23.1.2010р. вказує, що пеня повинна нараховуватись лише на 10% від суми вартості виконаних робіт за актом приймання виконаних робіт, після спливу двох місяців після підписання Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Отже розмір суми на який нараховується пеня становить 172459,79 грн., розмір пені з якої становить 15885,20 грн.. Оскільки Акт №03 здачі приймання робіт підписувався у травні після Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.12.2008р., то 10 % від вартості виконаних робіт по даному акту не можуть враховуватись при розрахунку пені, так як роботи проводились вже після підписання Акту прийняття в експлуатацію, додатковий Акт прийняття в експлуатацію на додаткові роботи сторонами не підписувався.

В процесі розгляду справи відповідач подав зустрічну позовну заяву від 30.10.2009р. в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь» безпідставно сплачені кошти в розмірі 188918,96 грн. та пеню в розмірі 15743 грн..

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що пунктом 1.1 договору визначено, що Підрядник приймає на себе зобов’язання виконати комплекс робіт по будівництву та вводу в експлуатацію об’єкту при реконструкції зонової первинної мережі зв’язку Волинської області (довжина траси 87 км) відповідно до вимог ДБН в обумовлений договором строк. Положеннями п. 5.1. договору передбачено, що термін виконання робіт з будівництва об’єкту: початок –липень 2008 року, закінчення –жовтень 2008 року. Підрядником під час дії договору були виконані роботи на загальну суму 1877917,91 грн., про що свідчать акти виконаних робіт за липень, вересень 2008 року та за травень 2009 року.

У відповідності до п. 4.9 договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом двох місяців після підписання акту прийняття об’єкту в експлуатацію Державною комісією. Вказані роботи Генпідрядником оплачені в повному обсязі. Разом з тим, на момент звернення до суду з зустрічною позовною заявою, об’єкт, який є предметом договору, не прийнятий в експлуатацію. Таким чином, відкрите акціонерне товариство «Свемон-Волинь»безпідставно отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» грошові кошти за підрядні роботи в розмірі 188918,96 грн..

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» наголошує на тому, що в зв’язку з порушенням Підрядником термінів виконання робіт визначених п. 5.1 договору, останній зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 15743 грн..

В процесі розгляду справи позивач за зустрічним позовом відмовився від позовних вимог в частині стягнення 188918,96 грн. безпідставно сплачених грошових коштів, про що подав заяву від 24.02.2010р.. Просив стягнути з відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»15743 грн. пені.

Судом роз’яснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити з покладенням судових витрат на позивача.

Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Волинь»у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечує проти її задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що твердження товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок»про безпідставність отримання коштів в розмірі 188918,96 грн. є необґрунтованими, оскільки станом на дату подання позову об’єкт будівництва прийнято в експлуатацію. Роботи, що виконані в травні 2009 року підтверджені обома сторонами за договором, а тому у товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» у будь-якому випадку виник обов’язок по оплаті виконаних робіт. Щодо нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок»пені за несвоєчасне виконання робіт, відкрите акціонерне товариство «Свемон-Волинь» посилаючись на ст. 549 Цивільного кодексу України заперечує проти задоволення даної вимоги.

В судовому засіданні 04.02.2010р. судом оголошувалась перерва до 24.02.2010р. для виготовлення вступної та резолютивної частини рішення.

Перевіривши доводи сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

27.06.2008р. між Вінницьким спеціалізованим колективним підприємством «Рембудзв’язок» правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» (за договором Генпідрядник) та відкритим акціонерним товариством «Свемон-Волинь»(за договором Підрядник) укладено договір підряду за № 33 на реконструкцію зовнішньої первинної мережі зв’язку Волинської області на дільниці Малевичі-Ківерці-Луцьк.

За умовами даного договору Підрядник приймає на себе зобов’язання виконати комплекс робіт по будівництву та вводу в експлуатацію об’єкту при реконструкції зовнішньої первинної мережі зв’язку Волинської області (довжина траси 87 км) відповідно до вимог ДБН (Державні будівельні норми) в обумовлений договором строк. Генпідрядник зобов’язується надати Підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об’єкт, сплатити вартість виконаних робіт передбачену договором.

Положеннями п. 5.1 договору визначено термін виконання робіт з будівництва об’єкту:

початок –липень 2008 року;

закінчення –жовтень 2008 року.

На виконання умов договору Підрядником в період липень, вересень 2008 року виконано роботи на загальну суму 1742018,22 грн., про що свідчать акти здачі-приймання робіт за липень, вересень 2008р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т. 1 а.с. 96-101).

Розділом 4 договору передбачено вартість робіт та порядок розрахунків. Пунктами 4.3., 4.6., 4.9. встановлено, що Генпідрядник за 10 днів до початку робіт перераховує Підряднику аванс в розмірі 30% від вартості договору. Генпідрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90% їх вартості, з утриманням суми авансу в розмірі не менше 1/3 частини величини авансу щомісячно до повного погашення. При наявності заборгованості по непогашеному авансу за попередній час, величина утримання з оплати за виконані роботи збільшується на суму заборгованості по непогашеному авансу. Остаточний розрахунок здійснюється протягом двох місяців після підписання акту прийняття об’єкту в експлуатацію Державною комісією.

Пунктом 4.10 договору визначено, що Підрядник сплачує Генпідряднику послуги генпідряду в розмірі 1% від вартості виконаних робіт (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, до оплати підлягають роботи за липень, вересень 2008 року на загальну суму 1724598,03 грн..

Як свідчать матеріали справи, зокрема копія Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, завіреного начальником філії «Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком», об’єкт прийнято в експлуатацію 25.12.2008р..

Виходячи з положень п. 4.9 договору, остаточні розрахунки за виконані роботи повинні бути проведені до 25.02.2009р..

Генпідрядником на виконання умов договору згідно платіжних доручень (т. 1 а.с. 44-49, 51, 52, 54-57) перераховано на рахунок Підрядника вартість виконаних підрядних робіт. Крім того, між сторонами проведено залік взаємозаборгованості за протоколами № 01 від 15.01.2009р. на суму 21191,47 грн. (т. 1 а.с. 50) та № 2 від 27.03.2009р. на суму 11343,12 грн. ( т. 1 а.с. 53).

Водночас, як свідчать вказані документи, Генпідрядником проведено розрахунки з порушенням термінів визначених договором, а саме станом на 25.02.2009р. сплачено 1363254,91 грн.. Отже неоплаченими залишились роботи на суму 361343,12 грн..

В травні 2009 року Підрядником виконані додаткові обсяги робіт, які не було проведено у 2008 році на загальну суму 154868,56 грн.. Дані роботи оплачено Генпідрядником згідно платіжних доручень ( т. 1 а.с. 57,58).

Таким чином, станом на день розгляду справи, розрахунки за договором проведено в повному обсязі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В зв’язку з порушенням термінів проведення розрахунків за виконані роботи, Підрядником заявлено до стягнення 36780,67 грн. - пені, 8638,20 грн. – інфляційних нарахувань та 4746,04 грн. –3% річних.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 10.2. договору визначено, що у разі затримки оплати вартості робіт, згідно п. 4.9. Генпідрядник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.

Як вбачається з розрахунку наведеного відкритим акціонерним товариством «Свемон-Волинь»в позовній заяві, останній нараховує пеню в період з 25.03.2009р. по 31.08.2009р., розмір якої становить 36780,67 грн..

Перевіривши правильність нарахування пені за вказаним розрахунком, судом встановлено, що в період з 25.03.2009р. по 31.08.2009р. розмір пені за актами виконаних робіт за липень, вересень 2008 року становить 26367,66 грн.. Щодо нарахування пені за актом виконаних робіт за травень 2009 року, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги в цій частині, оскільки договором передбачена відповідальність у вигляді сплати пені за порушення Генпідрядником п. 4.9 договору. Зважаючи, що роботи проводились після прийняття об’єкта в експлуатацію, акту Державної комісії про прийняття робіт проведених у травні 2009 року матеріали справи не містять, тому відсутні правові підстави для нарахування пені.

За таких обставин, задоволенню підлягає вимога в частині стягнення пені в розмірі 26367,66 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач як особа, що порушила грошове зобов'язання, повинен відшкодувати позивачу інфляційні втрати та три проценти річних.

При підрахунку суми трьох відсотків річних за період з 25.03.2009р. по 31.08.2009р. судом з’ясовано, що позивачем допущено помилки в бік завищення, оскільки нараховано річні і на вартість виконаних робіт за травень 2009 року. Зважаючи, що договором не визначено конкретний строк проведення розрахунків, окрім як в п. 4.9, суд не вбачає правових підстав для нарахування річних за роботи, що виконані після прийняття об’єкта в експлуатацію.

Таким чином, сума трьох відсотків річних, що підлягає задоволенню становить 3426,36 грн..

Щодо нарахування позивачем інфляційних за період з 25.03.2009р. по 31.08.2009р., суд зауважує, що індексація проводиться за календарний місяць, а не календарний день. Відтак, розрахунок наведений в позовній заяві не є вірним. Розмір інфляційних нарахувань за період з квітня 2009 року по серпень 2009 року за актами виконаних робіт за липень, вересень 2008 року становить 7348 грн..

Зважаючи на вкладене вище, ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в розмірах: 26367,66 грн. –пені, 3426,36 грн. –3% річних та 7348 грн. –інфляційних нарахувань.

Заперечення відповідача щодо нарахування пені, річних та інфляційних, судом не беруться до уваги, оскільки останнім не вірно визначено періоди і суми на які проводиться нарахування.

Щодо зустрічних позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок» в частині стягнення 15743 грн. пені, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами частини 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Відповідно до приписів статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб‘єкт зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта, а інший суб‘єкт має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Положеннями п. 5.1 договору визначено термін виконання робіт з будівництва об’єкту:

початок –липень 2008 року;

закінчення –жовтень 2008 року.

Як зазначено вище, Підрядником в травні 2009 року виконано роботи на суму 154868,56 грн., тобто з порушенням термінів визначених договором.

Пунктом 10.3 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, згідно з якою Підрядник сплачує Генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних робіт за кожну добу затримки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Генпідрядником правомірно заявлено до стягнення 15743 грн. пені за період з 01.11.2008р. по 01.05.2009р..

Відносно заперечень відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»щодо нарахування пені за невиконання не грошового зобов’язання суд зважає на таке.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки Підрядником не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Між тим, стягнення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань передбачено у частині 6 цієї ж статті, в якій зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зважаючи на викладене, посилання на неправомірність нарахування пені є безпідставним.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на викладене вище, в його сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та зустрічного позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем квитанцією № 119 від 03.09.2009р. зайво сплачено 3565 грн. 64 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки у відповідності до Постанови кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 з розмір витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 236 грн.. Тому витрати у вказаному розмірі підлягають поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито»від 21.10.1993 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване колективне підприємство «Рембудзв’язок»(21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, 11, код 01168173) на користь відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»(43020, м. Луцьк, вул. Зв’язківців, 6, код 01190356) 26367 (двадцять шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 66 коп. –пені; 3426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 36 коп. –3% річних; 7348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн. –інфляційних нарахувань; 371 (триста сімдесят одну) грн. 42 коп. –витрат зі сплати державного мита та 23(двадцять три) грн. 06 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване колективне підприємство «Рембудзв’язок»330000 грн. боргу припинити.

4.          В позові в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване колективне підприємство «Рембудзв’язок»10413,01 грн. –пені, 1290,20 грн. –інфляційних нарахувань та 1319,68 грн. –3% річних відмовити.

5.          Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване колективне підприємство «Рембудзв’язок»задоволити частково.

6.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»(43020, м. Луцьк, вул. Зв’язківців, 6, код 01190356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване колективне підприємство «Рембудзв’язок»(21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, 11, код 01168173) 15743 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. –пені; 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 43 коп. –витрат зі сплати державного мита та 18 (вісімнадцять) грн. 15 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Провадження у справі в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь»безпідставно сплачених грошових коштів в розмірі 188918,96 грн. припинити.

8.          Повернути відкритому акціонерному товариству «Свемон-Волинь»(43020, м. Луцьк, вул. Зв’язківців, 6, код 01190356) з Державного бюджету України суму зайво сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 3565 (три тисячі п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 64 коп. сплачених квитанцією № 119 від 03.09.2009р. (оригінал квитанції міститься в матеріалах справи № 11/221-09).

9.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 26.02.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- ТОВ «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв’язок»

(21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, 11)

3- ВАТ «Свемон-Волинь»(43020, м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 6)