Ухвала суду № 85719581, 04.11.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7619/19

провадження № 2-з/361/189/19

04.11.2019

УХВАЛА

04 листопада 2019 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, у якому просить визначити місце проживання їхньої малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю за її місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення цього позову, у якій просить з метою забезпечення даного позову зобов`язати відповідача ОСОБА_2 вчинити такі дії: повернути дочку ОСОБА_3 за місцем її реєстрації; забезпечити малолітній дитині ОСОБА_3 відвідування школи; не створювати їй перешкод у вихованні дитини; забезпечити відвідування дочкою гуртків (бально-спортивних танців); дотримуватись розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації “Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 ” від 26 вересня 2019 року за № 546.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

У п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 4 ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Всупереч вимогам п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 4 ст. 151 ЦПК України позивач ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не навела обставин та не обґрунтувала того, що невжиття заходів забезпечення позову про визначення місця проживання малолітньої дитини може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не конкретизувала у чому саме може полягати неможливість виконання рішення суду у подальшому у разі задоволення судом її позову.

Згідно із ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову належним чином необґрунтована, вимогам ст. 151 ЦПК України вона не відповідає, тому підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 – 153, 259, 260 ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.