Рішення № 85713928, 14.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4008/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43)

до Селянського (фермерського) господарства "Добриня" (52906, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Вознесенське, вул. Садова, буд. 12)

про стягнення 982 649,12 грн. заборгованості за поставлений товар, 23 583,58 грн. 3% річних, 52 101,91 грн. інфляційних втрат, 279 018,50 грн. пені та 294 794,73 грн. 15% штрафу

Представники:

Від позивача: Стельмах Ю.М., довіреність, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 30.08.2019 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Добриня" 1 632 147,84 грн., з яких:

- 982 649,12 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 23 583,58 грн. 3% річних за період з 01.11.2018 по 19.08.2019;

- 52 101,91 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по липень 2019 року;

- 279 018,50 грн. пеня за період з 01.11.2018 по 19.08.2019;

- 294 794,73 грн. 15% штраф за два місяця.

Також позивач просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду здійснювати нарахування пені за порушення строків оплати за договором поставки №1300021540 від 01.01.2018 за поставлений товар, з визначенням граничного строку її нарахування до моменту виконання судового рішення в частині стягнення 990 166,88 гривень простроченої заборгованості, з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 20.08.2019, нараховувати пеню за формулою: СБ х (ОС х 2)% / КДР х КДП, де: СБ сума боргу; ОС облікова ставка НБУ; КДР кількість днів у році; КДП кількість днів прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1300021540 від 01.01.2018 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за період з квітня по червень 2018 року на загальну суму 1 582 649,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2019.

У судовому засіданні 24.09.2019 підготовче засідання відкладено до 24.10.2019.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 11.10.2019 надійшла заява позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті та проведення судового засідання за відсутності позивача.

У підготовчому засіданні 24.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 14.11.2019.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, документи до суду не надав, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки він повідомлений про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - продавець, позивач) та Селянським (фермерським) господарством "Добриня" (далі - покупець, відповідач) 01.01.2018 укладено договір поставки № 1300021540 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого договір є змішаним договором у розумінні частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України та об`єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю.

У відповідності до умов, зазначених у договорі, продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів (п.1.1.1 договору).

Поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах ЕХW (склад продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічної діяльності (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору покупець зобов`язаний перевірити кількість товару при відвантаженні, його вагу, відсутність пошкоджень і, у випадку виявлення, негайно повідомити про це продавця. Товар вважається переданим за кількістю та якістю (цілісність упаковки та інші видимі дефекти) за умовами підписання товарно-транспортної (залізничної) накладної чи видаткової накладної покупцем. Претензії по кількості після прийому-передачі товарів та підписання накладних не можуть бути заявлені покупцем та не приймаються продавцем. У разі виявлення претензій по кількості чи якості складається акт згідно пункту 3.4 договору.

Згідно з п. 4.3. договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2018 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2018 рік.

Договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.6 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 582 649,12 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 36-59 том 1):

- ВН №5190020604 від 03.04.2018 року на суму 189 837,65 грн.;

- ВН №5190020605 від 03.04.2018 року на суму 117 381,88 грн.;

- ВН №5190020606 від 03.04.2018 року на суму 99 876,26 грн.;

- ВН №5190020608 від 03.04.2018 року на суму 80 911,75 грн.;

- ВН №5190020609 від 03.04.2018 року на суму 185 426,21 грн.;

- ВН №5190021568 від 14.04.2018 року на суму 15 531,64 грн.;

- ВН №5190021572 від 14.04.2018 року на суму 61 400,09 грн.;

- ВН №5190021574 від 14.04.2018 року на суму 41 229,55 грн.;

- ВН №5190021576 від 14.04.2018 року на суму 17 819,60 грн.;

- ВН №5190021578 від 14.04.2018 року на суму 16 134,66 грн.;

- ВН №5190021580 від 14.04.2018 року на суму 106 991,22 грн.;

- ВН №5190021838 від 17.04.2018 року на суму 111 221,39 грн.;

- ВН №5190022421 від 19.04.2018 року на суму 35 870,44 грн.;

- ВН №5190022423 від 20.04.2018 року на суму 138 558,44 грн.;

- ВН №5190022841 від 24.04.2018 року на суму 223 507,70 грн.;

- ВН №5190024247 від 07.05.2018 року на суму 46 215,98 грн.;

- ВН №5190024249 від 07.05.2018 року на суму 5 806,79 грн.;

- ВН №5190025884 від 01.06.2018 року на суму 11 613,12 грн.;

- ВН №5190026100 від 06.06.2018 року на суму 11 685,82 грн.;

- ВН №5190026797 від 06.06.2018 року на суму 5 881,75 грн.;

- ВН №5190026156 від 07.06.2018 року на суму 47 054,00 грн.;

- ВН №5190026713 від 25.06.2018 року на суму 12 693,18 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар частково в розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується виписками позивача по рахунку (а.с. 60-63 том 1), що є причиною звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 582 649,12 грн., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи, проте відповідач зобов`язання по оплаті виконав частково в сумі 600 000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 982 649,12 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши вимоги про стягнення 52 101,91 грн. інфляційних втрат та 23 583,58 грн. 3% річних, перевіривши наданий розрахунок, зазначає, що такий здійснено правильно, а тому заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до умов пункту 8.1. договору, в разі несвоєчасної оплати вартості товарів покупцем відповідно до договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 статті 232 Господарського Кодексу України.

Так, п. 8.1. договору сторони погодились не застосовувати обмеження визначені п. 6 ст. 232 Господарського кодексу, щодо строку нарахування пені протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 8.2. договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від суми прострочення за кожен 1 (один) повний місяць прострочення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, згідно з якою порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. Застосування до покупця таких штрафних санкцій погоджено в договірному порядку з продавцем та за своєю суттю є застосуванням до покупця різних санкцій (штраф, пеня) в межах одного виду господарсько-правової відповідальності (як штрафних санкцій). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду № 911/2813/17 від 09.02.2018, № 310/11534/13-ц від 04.07.2018, № 910/6046/16 від 17.05.2018, № 908/3327/16 від 11.10.2018.

Розглянув позовні вимоги про стягнення 279 018,50 грн. пені за період з 01.11.2018 по 19.08.2019 та 294 794,73 грн. 15% штрафу за два місяця, перевіривши правильність нарахування заявлених сум, суд вказує, що надані розрахунки здійснено правильно, а тому вимоги про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про зазначення у рішенні про нарахування пені за порушення строків оплати за договором поставки №1300021540 від 01.01.2018 за поставлений товар, з визначенням граничного строку її нарахування до моменту виконання судового рішення в частині стягнення 990 166,88 грн. простроченої заборгованості, з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 20.08.2019 за формулою: СБ х (ОС х 2) % / КДР х КДП, де: СБ сума боргу, ОС облікова ставка НБУ, КДР кількість днів у році, КДП кількість днів прострочення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу. Крім того, позивач просить зазначити в рішенні суду про нарахування пені за порушення строків оплати за договором в частині стягнення 990 166,88 грн. простроченої заборгованості, натомість сума основного боргу становить 982 649,12 грн.

За даних обставин, вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування пені за порушення строків оплати за договором поставки №1300021540 від 01.01.2018 за поставлений товар, з визначенням граничного строку її нарахування до моменту виконання судового рішення в частині стягнення 990 166,88 грн. простроченої заборгованості, з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 20.08.2019 за формулою: СБ х (ОС х 2) % / КДР х КДП, де: СБ сума боргу, ОС облікова ставка НБУ, КДР кількість днів у році, КДП кількість днів прострочення, задоволенню не підлягає.

В цій частині суд зауважує, що сторона не позбавлена права звернутися з окремим позовом про стягнення заборгованості та відповідних санкцій у періоди, які не були охопленні під час розгляду даної справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 24 482,22 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Селянського (фермерського) господарства "Добриня" про стягнення 982 649,12 грн. заборгованості за поставлений товар, 23 583,58 грн. 3% річних, 52 101,91 грн. інфляційних втрат, 279 018,50 грн. пені та 294 794,73 грн. 15% штрафу задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Добриня" (52906, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Вознесенське, вул. Садова, буд. 12, ідентифікаційний код 30927447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, ідентифікаційний код 34863309) 982 649,12 грн. заборгованості за поставлений товар, 23 583,58 грн. 3% річних, 52 101,91 грн. інфляційних втрат, 279 018,50 грн. пені, 294 794,73 грн. 15% штрафу та витрати по сплаті судового збору 24 482,22 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 19.11.2019.

Суддя Е.М. Бондарєв