Постанова № 8571059, 25.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-38/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Зарівчанського В.В., Бєлєнкіної Л.А

представника відповідача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу "Іскра"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року Сільськогосподарський кооператив "Іскра" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004711502/1/3054 від 22.09.2009 року № 0004711502/2/4023 від 17.12.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вважає необґрунтованими та безпідставними податкові повідомлення-рішення № 0004711502/1/3054 від 22.09.2009 року та № 0004711502/2/4023 від 17.12.2009 року, оскільки позивачем сформовано податковий кредит у відповідності до пунктів 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи. На виконання Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271, позивач проводив перенесення коштів на окремий рахунок. Так, із врахуванням від'ємної різниці між сумою податку на додану вартість, що була одержана позивачем від покупців продукції, що виробляється Кооперативом, та сумою ПДВ, що була сплачена постачальником, у тому числі Приватному підприємству "Арона-сервіс" та Приватному підприємству "Асіст" за придбане в них дизельне пальне, було зараховано на зменшення податкових зобов'язань наступних періодів та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочена). Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 135125 грн. 19 коп. перерахована на окремий рахунок та правомірно віднесена на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів. Вважає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету, тому відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками по ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товару. Зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ПП "Арона-сервіс" та ПП "Асіст" були у Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилався на те, що за результатами документальної виїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, відповідачем складено акт № 81/15-322/03772401 від 06.07.2009 року, у якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень-грудень 2008 року та січень 2009 року на суму 135125 грн. 19 коп. Зокрема, позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по підприємствах ПП "Арона-сервіс" та ПП "Асіст", які задіяні у схемі мінімізації податку на додану вартість. Зазначає про відсутність у даних контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності та про анулювання 17.07.2009 року ПП "Арона-сервіс" і ПП "Асіст" реєстрації платника податку на додану вартість. Вважає, що угоди, укладені даними підприємствами з позивачем, є нікчемними, оскільки не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, вважає податкові повідомлення-рішення, що винесені на підставі акту перевірки, обґрунтованими та законними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський кооператив "Іскра" є юридичною особою, зареєстрований розпорядженням Кременчуцької міської ради депутатів 26.02.2000 року за № 15691070009000364 (ідентифікаційний код 037724016165), та знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції із 27.03.2000 року за № 5317.

Позивач є платником податку на додану вартість із 05.04.2000 року (свідоцтво № 23696755). У зв'язку із зміною видів діяльності, позивачу видано нові свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2009 року за № 100168524 та від 09.04.2009 року за № 100219416.

У термін з 09.06.2009 року по 06.07.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведена документальна виїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 81/15-322/03772401 від 06.07.2009 року, у якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень-грудень 2008 року та січень 2009 року на суму 135125 грн. 19 коп.

За висновками перевіряючих, дані порушення виникли через використання схеми із залученням посередників ПП "Арона-сервіс" та ПП "Асіст", за допомогою якої позивач завищив розмір податкового кредиту за березень-грудень 2008 року та січень 2009 року на загальну суму 135125 грн. 19 коп., з них: по ПП "Арона-сервіс" за період з березня по червень 2008 року на суму 19361 грн. 84 коп.; по ПП "Асіст" за період із липня по грудень 2008 року та січень 2009 року на суму 115763 грн. 35 коп. Зокрема, згідно поданої даними підприємствами податкової звітності, у останніх відсутні трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, тому дані підприємства не здійснюють господарську діяльність, що свідчить про нікчемність укладених із позивачем угод, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення від 17.07.2009 року № 0003661502/0/2279 , яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 135125 грн. 19 коп.

Дане рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (скарга від 24.07.2009 року № 123). Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 18.09.2009 року № 31896/10/25-010 скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року № 0003661502/0/2279 у частині 25863 грн. 68 коп. застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 17.07.2009 року № 0003661502/0/2279 є відкликаними з огляду на положення п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

22.09.2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення № 0004711502/1/3054, яким Сільськогосподарському кооперативу "Іскра" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 109261 грн. 51 коп., у тому числі, за штрафними санкціями у розмірі 109261 грн. 51 коп., яке також було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 04.12.2009 року за № 3064/10/25-017 дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін а скаргу позивача - без задоволення.

Відповідно до вимог пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 року № 253, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Таким чином, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеному в раніше надісланому податковому повідомленні, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складено та надіслано позивачу податкове повідомлення рішення від 17.12.2009 року № 0004711502/2/4023, яким Сільськогосподарському кооперативу "Іскра" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 109261 грн. 51 коп., у тому числі, за штрафними санкціями у розмірі 109261 грн. 51 коп.

З даними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився позивач та оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством "Асіст" 05.05.2008 року укладено договір № 65, предметом якого є постачання Приватним підприємством "Асіст" позивачу паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до пункту 3.1 цього Договору ціна товару, що поставляється погоджується на момент відвантаження товару та фіксується у накладних. Загальна сума договору складає 500000 грн. Доставка до місця призначення здійснюється транспортом покупця (п. 4.2 Договору). Покупець проводить розрахунок за поставлений товар після його отримання шляхом перерахування грошових коштів або оплати готівкою в касу підприємства. (п. 5.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 року (п. 7.1 Договору).

Сільськогосподарським кооперативом "Іскра" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі складений Приватним підприємством "Асіст" на виконання зазначеного вище договору наступних податкових накладних: № 807.2 від 08.07.2008 року на суму 74620 грн. (ПДВ - 12436 грн. 67 коп.), № 1407.1 від 14.07.2008 року на суму 65550 грн. (ПДВ - 110925 грн.), № 1807.1 від 18.07.2008 року на суму 77700 грн. (ПДВ - 12950 грн.), № 1508.3 від 15.08.2008 року на суму 78932 грн. (ПДВ - 13155 грн. 33 коп.), № 2908.3 від 29.08.2008 року на суму 74970 грн. (ПДВ - 12495 грн. ), № 2509.6 від 25.09.2008 року на суму 27454 грн. (ПДВ - 4575 грн. 67 коп.), № 2509.5 від 25.09.2008 року на суму 32382 грн. (ПДВ - 5397 грн. ), № 2011.1 від 20.11.2008 року на суму 26838 грн. (ПДВ - 4473 грн. ), № 2311.1 від 23.11.2008 року на суму 22850 грн. (ПДВ - 3808 грн. 33 коп.), № 2711.1 від 27.11.2008 року на суму 28800 грн. (ПДВ - 4800 грн.), № 2911.1 від 29.11.2008 року на суму 29302 грн. (ПДВ - 4883 грн. 67 коп.), № 512.3 від 05.12.2008 року на суму 24350 грн. (ПДВ - 4058 грн. 33 коп.), № 1212.1 від 12.12.2008 року на суму 30534 грн. (ПДВ - 5089 грн.), № 1012.3 від 10.12.2008 року на суму 25606 грн. (ПДВ - 4267 грн. 67 коп.), № 1812.4 від 18.12.2008 року на суму 29302 грн. (ПДВ - 4883 грн. 67 коп.), № 2612.2 від 26.12.2008 року на суму 20350 грн. (ПДВ - 3391 грн. 67 коп.), № 2912.3 від 29.12.2008 року на суму 8050 грн. (ПДВ - 1341 грн. 67 коп.), № 2912.2 від 29.12.2008 року на суму 16990 грн. (ПДВ - 2831 грн. 67 коп.).

Також, Сільськогосподарським кооперативом "Іскра" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі виписаних Приватним підприємством "Арона Сервіс" наступних податкових накладних: № 2503.1 від 25.03.2008 року на суму 31145 грн. (ПДВ - 5190 грн. 83 коп.), № 2802.2 від 28.02.2008 року на суму 53876 грн. (ПДВ - 8979 грн. 33 коп.), № 2503.1 від 25.03.2008 року на суму 31145 грн. (ПДВ - 5190 грн. 83 коп.), № 1405.2 від 14.05.2008 року на суму 31150 грн. (ПДВ - 5191 грн. 67 коп.).

Зазначені податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні у перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних, позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271, позивачем проведено перенесення коштів на окремий рахунок. Так, із врахуванням від'ємної різниці між сумою податку на додану вартість, що була одержана позивачем від покупців продукції, що виробляється Кооперативом, та сумою ПДВ, що була сплачена постачальником, у тому числі Приватному підприємству "Арона-сервіс" та Приватному підприємству "Асіст" за придбане в них дизельне пальне, було зараховано на зменшення податкових зобов'язань наступних періодів та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочена), сума податку на додану вартість у розмірі 135125 грн. 19 коп. перерахована на окремий рахунок та віднесена на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Арона Сервіс" та Приватне підприємство "Асіст" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи, та мали свідоцтво платника податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість контрагентів, оскільки із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення угод та складення податкових накладних зазначені особи мали такі свідоцтва.

Фактичне отримання позивачем продукції згідно укладеного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи. Паливно-мастильні матеріалами зберігались позивачем у дев'яти наявних цистернах, що підтверджується довідкою від 12.03.2010 року № 03.

Згідно з положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Із пояснень представників встановлено та підтверджено матеріалами справи, що із метою здійснення перевезень, позивачем було укладено договір про надання транспортних послуг № 11 від 25.01.2007 року із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Перевезення продукції від контрагентів позивача до Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" здійснювалось фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Розрахунок на відвантажену продукцію проводився у готівковій формі та його проведення підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, копії яких наявні у матеріалах справи.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо висновків перевіряючих у акті перевірки про нікчемність укладених договорів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемність зазначених правочинів пов'язується відповідачем із використанням схеми, за допомогою якої позивач завищив розмір податкового кредиту, а саме, із залученням посередників ПП "Арона-сервіс" та ПП "Асіст", які не здійснюють господарської діяльності, та, яким 17.07.2009 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Разом з тим, як зазначено вище, податковими органами не надано суду доказів безтоварного характеру операцій, що здійснена платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом вище, Приватне підприємство "Арона Сервіс" та Приватне підприємство "Асіст" на момент укладення договорів та складення податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент укладення угод, складення податкових накладних та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту не були анульовані.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство "Арона Сервіс" здійснює наступні види діяльності: 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.51.0 Оптова торгівля паливом, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.38.0 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, а Приватне підприємство "Асіст" здійснює наступні види діяльності: 45.21.1 Будівництво будівель, 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.51.0 оптова торгівля паливом, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Вищевказані доводи відповідача не можуть свідчити про наявність умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а зроблені у акті перевірки висновки про нікчемність угод, як таких що порушують публічний порядок, є помилковими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету, тому відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками по ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товару.

За таких умов суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0004711502/1/3054 від 22.09.2009 року та № 0004711502/2/4023 від 17.12.2009 року про застосування штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість в розмірі 109261 грн. 51 коп. (сто девять тисяч двісті шістдесят одна гривня пятдесят одна копійка).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського кооперативу "Іскра" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко