Постанова № 8571033, 25.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-45220/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Чеснокової А.О.,

при секретарі –Лисенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Куйбишево"до Оржицького відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2009 року позивач СТОВ "Агрофірма "Куйбишево"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оржицького відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 30 березня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Лубенською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року. Результати перевірки оформлені актом від 19 березня 2009 року в якому встановлені порушення податкового законодавства, яких, на переконання позивача, не було ним допущено. Не погоджуючись із позицією відповідача щодо наявності факту порушення, СТОВ "Агрофірма Куйбишево" звернулось до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 02 лютого 2010 року в якості другого відповідача Лубенську ОДПІ залучено до участі у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважає законним та обґрунтованим, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте правомірно на підставі Закону України "Про Податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставним заниженням позивачем податкових зобов'язань.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 11 по 17 березня 2009 року Лубенською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, за результатами якої складено акт № 762/23-00845890 від 19 березня 2009 року.

Згідно акту перевірки залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли в звітних періодах липень-грудень 2008 року - 115530,00 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки, не підтверджено правомірність визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 46019,00 грн. та встановлено порушення пунктів 8-1.3, 8-1.6 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168 та наказу ДПА України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 21 січня 2009 року в результаті чого позивачем допущено заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 46019,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000112301/0 від 30 березня 2009 року, яким визначено зобов'язання з ПДВ на суму 46019,00 грн.

Позивач, вважаючи дане податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте безпідставно, неправомірно та без урахування фактичних обставин, звернувся до суду з проханням скасувати останнє.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішення відповідача №0000112301/0 від 30 березня 2009 року щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 46019,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за січень 2009 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій придбання товарів в січні 2009 року Д-т 281, 641 К-т 631 на суму 156444,54 грн., в тому числі ПДВ 26074,09 грн.; придання послуг по енергопостачанню торгівельної мережі в січні 2009 року на суму 13923,09 грн. в тому числі ПДВ 2320,52 грн., придбання пального для перевезення товарів на суму 5264,64 грн. в тому числі ПДВ 877,44грн.; відображення податкових накладних минулих періодів, що дають право на податковий кредит на суму 6016,95 грн. (Д-т 641 К-т 644). Право на податковий кредит підприємство набуває з моменту отримання податкової накладної.

Законом України від 31 жовтня 2008р. № 639 "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України викладено в новій редакції статті 8-1 Закону України від 03 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість", якою визначено спеціальний режим оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського лісового господарства та рибальства. Крім того, із Закону "Про податок на додану вартість" виключено з 01 січня 2009 року підпункт 6.2.6 пункт 6.2 статті 6, а також пункти 11.21 та 11.29 статті 11.

Відповідно до вимог пункту 8-1.3 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Згідно статті 8 пункту 8-1.6 Закону України "Про податок на додану вартість", сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 8-1.15.1. пункту 8-1.15 статті 8-1 зазначеного Закону, до виробничих факторів належать, зокрема, товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Спеціальний режим оподаткування, згідно вимог пункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачає, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач до 01 січня 2009 року використовував спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, а з 01 січня 2009 року даний режим на нього не поширюється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до суб'єктів господарювання, які до 01 січня 2009 року використовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону, і на яких не поширюється спеціальний режим оподаткування, що застосовується з 01 січня 2009 року, сума податку на додану вартість, відображена в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону) та/чи сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період 2008 року, до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не переноситься і з бюджету не відшкодовується.

Наказом ДПА України від 21 січня 2009 року внесено зміни до порядку заповнення та подання форм податкової звітності з ПДВ (скороченої).

Відповідно до пункту 8-1.13 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "і" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Наказом 21 січня 2009 року № 8 було внесено зміни до форм податкової звітності з ПДВ (скороченої) порядку заповнення і подання. Зазначені зміни у більшості випадків стосуються платників ПДВ, які обрали спеціальний режим оподаткування. Наказ набрав чинності 10 лютого2009 року.

Оскільки підприємством СТОВ "Агрофірма "Куйбишева" залишок кредиторської заборгованості з липня по грудень 2008 року сформований з заборгованості за комбікорма, ПММ, які використані для виробництва продукції тваринництва. Дохід від реалізації даної продукції, у зв'язку з введенням пункту 8-1.3 Закону про "Податок на додану вартість", буде відображатись у спецдекларації з ПДВ, то і залишок кредиторської заборгованості необхідно перенести у спецдекларацію рядок 16.3.

СТОВ "Агрофірма "Куйбишево" в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року не провело коригування на суму 121548,00 грн., пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарських товарів, а частково - для інших потреб. У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої) коригування відображається зі знаком "+" (до збільшення), а у рядку 16.3 податкової декларації, у якій відбувається інша діяльність - зі знаком "-" (до зменшення), чим порушило вимоги наказу ДПА України від 21 січня 2009 року № 8 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" зареєстрованому в Мін'юсті України 30 січня 2009 року № 90/16106. Наказ розроблено відповідно до положень статті 8-1"Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства", Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням доповнень, внесених Законом України від 31 жовтня 2008 року №639 "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 46019,00 грн., яка підлягає поверненню до державного бюджету.

За таких обставин, податковим органом правомірно донараховано СТОВ "Агрофірма "Куйбишево" податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 46019,00 грн.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості періодів, що минули.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення необґрунтовані, безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8–14, 71, 94, 159, 160–164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" до Оржицького відділення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції, Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                А.О. Чеснокова