Постанова № 8570953, 18.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-867/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Єресько Л.О.,

при секретарі –Бредун М.В.,

за участю:

представника позивача - Пришупи О.І.,

представника відповідача - Панченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областідо Машівської районної санітарно-епідеміологічної станціїпро стягнення економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2010 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Машівської районної санітарно-епідеміологічної станціїпро стягнення економічних санкцій в розмірі 7824 грн. 51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимоги постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" та від 11.05.2006 року № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і 27 серпня 2003 року № 1351, які виявлені проведеною позивачем 01.12.2006 року перевіркою та зафіксовані в акті № 000474, на підставі якого до відповідача рішенням № 93 від 04.12.2006 року застосовано економічні санкції на суму 7824 грн. 51 коп., які відповідачем не сплачені.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та застосувати наслідки ч. 2, ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Також звертала увагу суду на те, що позивач уже звертався до Господарського суду Полтавської області з аналогічною позовною заявою, яку було залишено без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання ухвалою від 27.04.2007 р.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що Машівська районна санітарно-епідеміологічна станція є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи санітарно-епідеміологічної служби України Міністерства охорони здоров"я України, діє на підставі Статуту затвердженого головним державним санітарним лікарем Полтавської області.

          01 грудня 2006 року провідними державними інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Бойко О.Ф. та Лось Т.М. проведено перевірку Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги.

          Перевіркою встановлено і зафіксовано в акті № 000474 від 01.12.2006 р., що Машівська районна санітарно-епідеміологічна станція за період з 01.12.2005 року по 10.05.2006 року нараховувала плату за надані нею послуги і стягувала додаткове ПДВ у розмірі 20 % до фіксованих тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби", тоді як ПДВ вже включено у фіксованих тарифах. Внаслідок чого отримано виручку в сумі 2611 грн. 49 коп.

          Крім того, згідно роз"яснення Мін"юсту України від 06.07.06 р. № 34-26-2336 "Про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 року № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і 27 серпня 2003 року № 1351", дана постанова набрала чинності з моменту її прийняття 11.05.2006 року, а Машівська районна санітарно-епідеміологічна станція почала застосовувати вказані зазначеною постановою тарифи з 02.06.2006 року, в результаті чого, зайво отримала виручку в розмірі 5 грн. 84 коп.

          Рішенням № 93 від 04.12.2006 р. Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області застосувала до Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 7824 грн. 51 коп.

Машівська районна санітарно-епідеміологічна станція оскаржила рішення № 93 від 04.12.2006 р. до Господарського суду Полтавської області. Постановою від 21.05.2008 р. вказане рішення про застосування економічних санкцій визнано нечинним

          Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду, в якій просила скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 21.05.2008 р.

          Постановою від 22.10.2008 року Харківського апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 21.05.2008 р. про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 04.12.2006 р. № 93. Вказана постанова набрала законної сили.

          Харківським апеляційним адміністративним судом надано оцінку правомірності застосування до Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги та констатовано правомірність рішення № 93 від 04.12.2006 р..

          Судом встановлено, що розміри тарифів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" є фіксованими, що унеможливлює додавання до таких тарифів будь-яких інших показників (податків, зборів), і є свідченням того, що в цих тарифах вже враховані всі витрати, податки і збори. Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає нарахування ПДВ на тарифи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України.

          Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990, № 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

          Доводи представника відповідача щодо звернення позивача до Господарського суду Полтавської області з аналогічною позовною заявою, яку було залишено без розгляду, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

          Згідно ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

           Тобто залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою та захистом своїх прав.

          Щодо наполягання відповідача на застосуванні наслідків ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України в зв»язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступних висновків.

          Як було встановлено судом вище, позивачем оскаржувалось рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області № 93 від 04.12.2006 року в судовому порядку.

          За результатами розгляду позовної заяви Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції рішення, яке набрало законної сили, було винесено Харківським апеляційним адміністративним судом лише 22.10.2008 року.

          До моменту розгляду позовної заяви та постановлення судового рішення, що набрало законної сили, оскаржуване рішення позивача не підлягало зверненню до стягнення.

          В ході судового розгляду судом було встановлено із пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, що їх представник не був присутній у судовому засіданні в Харківському апеляційному адміністративному суді 22.10.2008 р. під час постановлення вищевказаного рішення. Копію цього рішення було отримано Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області лише в лютому 2010 року.

          З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду.

          Враховуючи викладене, а також те, що суму економічних санкції відповідачем не сплачено, суд приходить до висновку, що позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції про застосування економічних санкцій розмірі 7824 грн. 51 коп. підлягає задоволенню.

          Відповідно до п. 4. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій задовольнити.

Стягнути з Машівської районної санітарно-епідеміологічної станції (код ЄДРПОУ 02008052) на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області в дохід державного бюджету, код 21081100, на р/р 31111106700288 в УДК Машівського району, МФО 831019, код району за ЄДРПОУ 34698668, економічні санкції в сумі 7824 грн. 51 коп. (сім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні п'ятдесят одна копійка).

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Л.О. Єресько