Рішення № 85709197, 18.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/622

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року м. Київ № 640/17147/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного агентства автомобільних доріг України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного агентства автомобільних доріг України (надалі - позивач, Укравтодор), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, в якій позивач просив суд:

- скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 14 серпня 2019 року ВП №57852335, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05 липня 2017 року у справі №925/378/17 та наказом Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року №925/378/17 зобов`язано Державне агентство автомобільних доріг України прийняти у державну власність ділянку дороги, яка прилягає до дороги загального користування Т-24-09 від автомобільної дороги М-03 Драбів-Золотоноша та проходить по вулицях Київська-Володимирська-Черкаська протяжністю 2,8 км.

Остаточне рішення у справі, як вказує позивач, було ухвалене Верховним Судом 16 травня 2018 року.

Також, позивач у позовній заяві вказує й на те, що порядок передачі об`єктів комунальної власності у державну власність врегульовано Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності та Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482.

З метою належного виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі №925/378/17 щодо прийняття у державну власність ділянки дороги Укравтодором видано наказ від 28 грудня 2018 року №422 «Про утворення комісії з питань передачі проїзної частини автомобільної дороги у смт Драбів», відповідно до якого Службі автомобільних доріг у Черкаській області, як балансоутримувачу автомобільних доріг державного значення в межах Черкаської області, доручено у встановленому чинним законом порядку здійснити приймання частини автомобільної дороги Т-24-09 (М-03) - Драбів-Золотоноша протяжністю 2,8 кілометри.

Листом Служби автомобільних доріг у Черкаській області від 14 січня 2019 року №119/02 для належного прийняття передачі вказаної ділянки автомобільної дороги запропоновано Драбівській селищній раді підготувати акт приймання-передачі відповідно до вимог Порядку передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482 та надати відомості щодо площ дорожнього покриття, зупинкових майданчиків автобусних зупинок, з`їздів у межах радіусів заокруглень, а також проект організації дорожнього руху та довідку про балансову вартість проїзної частини вказаної ділянки автомобільної дороги.

Листом від 26 лютого 2019 року №02-48/93 Драбівською селищною радою витребувано копію наказу Укравтодору від 28 грудня 2018 року №422, проте, як зазначає позивач, Драбівською селищною радою не надано на запит Служби автомобільних доріг у Черкаській області документів, які є обов`язковими для здійснення приймання-передачі вказаної автомобільної дороги.

З метою належного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05 липня 2017 року, листом Служби автомобільних доріг у Черкаській області від 01 березня 2019 року №512/013 надано копію наказу Укравтодору від 28 грудня 2018 року №422 та повторно запропоновано Драбівській селищній раді надати Службі автомобільних доріг у Черкаській області необхідні документи для проведення відповідно до вимог чинного законодавства приймання-передачі вказаної вище ділянки автомобільної дороги.

Проте, Драбівською селищною радою не надано запитуваних документів, наявність яких, відповідно до Порядку, є обов`язковою умовою для проведення передачі у державну власність вказаної ділянки автомобільної дороги.

За доводами позивача, вказані обставини свідчать про умисне створення Драбівською селищною радою перешкод для виконання Укравтодором наказу Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі №925/378/17 щодо прийняття у державну власність ділянки автомобільної дороги.

Враховуючи викладене, як зазначає позивач, останній листом від 28 березня 2019 року №794/3/10-11 повідомив головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. про обставини, які об`єктивно перешкоджають виконанню вимог наказу Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі №925/378/17.

Проте, не прийнявши до уваги той факт, що Драбівська селищна рада перешкоджає позивачу у виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року, державним виконавцем 14 серпня 2019 року винесено постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду, посилаючись на частину 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

15 серпня 2019 року листом №1958/13 Служба автомобільних доріг у Черкаській області повторно просила Драбівську селищну раду надати до Комісії з питань передачі проїзних частин автомобільної дороги смт. Драбів відомості площ дорожнього покриття, зупинкових майданчиків, автобусних зупинок, з`їздів у межах радіусів заокруглень, а також проект організації дорожнього руху та довідку про балансову вартість проїзної частини ділянки дороги, яка прилягає до дороги загального користування Т-24-09 від автомобільної дороги М-03 Драбів-Золотоноша та проходить по вулицях Київська-Володимирська-Черкаська протяжністю 2,8 км.

Лише після неодноразових звернень, як вказує позивач, відбулась зустріч з представниками Драбівської селищної ради, за результатами якої Комісія на виконання наказу №422 та рішення Господарського суду міста Києва від 05 липня 2017 року у справі №925/378/17 склали акт приймання-передачі майна.

У зв`язку з чим, за доводами позивача, постанова державного виконавця про накладення штрафу від 14 серпня 2019 року у виконавчому провадженні №57852335 є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки затримка виконання судового рішення спричинена об`єктивними обставинами та правовим регулюванням процесу передачі автомобільної дороги, а також долученням до цього низки інших органів та установ.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №57852335 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Господарським судом міста Києва про зобов`язання Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) прийняти у державну власність ділянку дороги, яка прилягає до дороги загального користування Т-24-09 від автомобільної дороги М-03 Драбів-Золотоноша та проходить по вулицях Київська-Володимирська-Черкаська, протяжністю 2,8 км.

06 грудня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 якої боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Боржником рішення суду у встановлений строк не виконано.

18 січня 2019 року державним виконавцем на адресу боржника спрямовано вимогу з метою отримання інформації щодо виконання рішення суду.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що в процесі виконання на адресу відділу надійшло клопотання в.о. заступника Голови Укравтодору, відповідно до якого боржником вживаються заходи щодо повного та своєчасного виконання рішення суду та щодо наявності підстав, що ускладнюють виконання цього рішення.

Зокрема, у вказаному листі боржник зазначає, що ненадання Драбівською селищною радою документів, визначених Порядком унеможливлює подальше виконання рішення суду.

Дерабівська селищна рада, в свою чергу, зазначає, що Порядок, на який посилається боржник може застосовуватись лише на стадії досудового врегулювання спорів.

Оскільки, за твердженнями представника відповідача, боржником тривалий час не здійснювалось будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду, державним виконавцем 14 серпня 2019 року винесено постанову про накладення на боржника штрафу.

Тобто, як вважає представник відповідача, державним виконавцем вчинялись дії у строки та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», постанова про накладення є такою, що винесена за невиконання боржником рішення суду, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, витребувано виконавче провадження №57852335.

В судовому засіданні 18 листопада 2019 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі, відповідач не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Абзацом 1 частини 6 статті 26 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Так, з наданої суду копії матеріалів виконавчого провадження №57852335 вбачається, що 11 грудня 2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05 липня 2017 року №925/378/17 про зобовёязання Державного агентства автомобільних доріг України прийняти у державну власність ділянку дороги, яка прилягає до дороги загального користування Т-24-09 від автомобільної дороги М-03 Драбів-Золотоноша, та проходить по вулицях Київська-Володимирська-Черкаська, протяжністю 2,8 км. Стягувачем зазначено Драбівську селищну раду, боржником - Державне агентство автомобільних доріг України (Т.1, арк. 185).

18 жовтня 2019 року Драбівська селищна рада звернулась до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про примусове виконання вказаного вище наказу Господарського суду міста Києва (Т.1, арк. 183-184).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження №57852335 з примусового виконання наказу №925/378/17, виданого Господарським судом міста Києва 11 грудня 2017 року про зобов`язання Державного агентства автомобільних доріг України вчинити дії, якою боржника у тому числі повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та невідкладно повідомити державного виконавця з наданням відповідних документів (Т.1, арк. 182).

Як вбачається з наданої суду копії наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 28 грудня 2018 року №422 «Про утворення комісії з питання передачі проїзних частин автомобільної дороги у смт Драбів», утворено комісію з питань передачі у державну власність проїзних частин територіальної автомобільної дороги загального користування державного значення Т-24-09 (М-03) Драбів-Золотоноша, що суміщаються з вулицями Київська, Володимирська та Черкаська, протяжністю 2,8 кілометра в смт Драбів Драбівського району Черкаської області, з віднесенням її до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України та закріпленням на праві оперативного управління за Службою автомобільних доріг у Черкаській області та доручено Службі автомобільних доріг у Черкаській області у встановленому чинним законодавством порядку здійснити приймання об`єктів, вказаних у пункті 1 цього наказу (Т.1, арк. 22).

Вимогою державного виконавця позивача зобов`язано надати в строк до 10 години 00 хвилин 25 січня 2019 року інформацію щодо виконання виконавчого листа №925/378/17 та у разі невиконання рішення суду, надати письмове пояснення за фактом невиконання даного рішення та законних вимог державного виконавця (Т.1, арк. 171).

18 лютого 2019 року на адресу відповідача надійшли письмові пояснення позивача щодо неможливості виконання рішення суду у зв`язку з ненаданням Драбівською селищною радою необхідних документів, які витребувались в останньої. Також, до вказаних письмових пояснень було додано копію наказу Укравтодору №422 від 28 грудня 2018 року (Т.1, арк. 165-166, 167, 168).

Суд зазначає, що процедура та порядок передачі об`єктів комунальної власності у державну власність передбачені Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності та Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що, окрім наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та відкритого виконавчого провадження, для виконання судового рішення в даному випадку, відповідно до положень чинного законодавства, необхідно дотриматись певної процедури, встановленої законом, яка включає у себе у тому числі надання від селищної ради обов`язкового пакету документів для підписання акта приймання-передачі ділянки автомобільної дороги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами позивача з метою своєчасного виконання рішення суду на адресу Драбівської селищної ради неодноразово направлялись запити щодо витребування необхідних документів та вчинялись дії для складання та підписання акта приймання-передачі відповідної ділянки автомобільної дороги, про що також повідомлявся державний виконавець (Т.1, арк. 153-154, 157, 160-161, 169, 172-173, 174).

Суд наголошує на тому, що востаннє Укравтодор звертався до Драбівської селищної ради з запитом щодо надання йому списку представників Драбівської селищної ради для включення їх кандидатур до комісії з питання передачі ділянки автомобільної дороги на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05 липня 2017 року №925/378/17 листом від 16 липня 2018 року №1839/3/7.1-6 (Т.1, арк. 125).

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Так, 14 серпня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення на Державне агентство автомобільних доріг України штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, в якій державний виконавець послався на те, що у постанові державного виконавця від 06 грудня 2018 року зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (Т.1, арк. 144).

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №57852335 від 14 серпня 2019 року.

В свою чергу, суд вказує й на те, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

При цьому, перед винесенням відповідної постанови державний виконавець у обов`язковому порядку зобов`язаний перевірити стан виконання такого рішення боржником, а як наслідок зазначити про результати проведеної перевірки у своїй постанові.

В даному випадку, оскаржуваною постановою про накладення штрафу встановлено, що боржником не виконано вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження та наказу №925/378/17, виданого Господарським судом міста Києва від 11 грудня 2017 року.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось судом, Укравтодор неодноразово звертався до Драбівської селищної ради з запитами щодо надання необхідних документів для виконання рішення й наказу Господарського суду міста Києва у справі №925/378/17, а також з метою дотримання певної процедури передачі ділянки автомобільної дороги, яка передбачена чинним законодавством України.

Проте, Драбівською селищною радою на неодноразові запити не надавались необхідні документи, що слугувало, в свою чергу, затягуванню виконання судового рішення.

Про вказані обставини позивач повідомляв державного виконавця, але останній не вчиняв будь-яких дій, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі №925/378/17, зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо з`ясування у стягувача (Драбівської селищної ради) підстав ненадання необхідних документів для виконання вказаного наказу суду, та, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не прийняв до уваги вказані факти й не надав їм відповідної оцінки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено невиконання судового рішення позивачем без поважних причин.

Внаслідок чого, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, так як виконавчим органом не доведено її правомірності.

Більш того, з метою повного захисту порушеного права позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною постанову державного виконавця про накладення штрафу від 14 серпня 2019 року у виконавчому провадженні №57852335.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та виходу за межі позовних вимог й визнання постанови про накладення штрафу протиправною.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного агентства автомобільних доріг України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича від 14 серпня 2019 року про накладення на Державного агентства автомобільних доріг України штрафу у розмірі 5100,00 грн (п`ять тисяч сто гривень 00 копійок), винесену в рамках виконавчого провадження №57852335.

3. Стягнути на користь Державного агентства автомобільних доріг України (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 37641918) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Клочкова