Рішення № 85708953, 12.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 листопада 2019 року справа №826/3925/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (далі по тексту - позивач)доОфісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, Офіс)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2018 року №0001984205

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 березня 2018 року №0001984205, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 10% від суми у розмірі 16 991,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що підприємство було позбавлене технічної можливості зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних за листопад 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що повідомляв відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3925/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи із наступного: при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), про що складено акт від 09 лютого 2018 року №149/28-10-42-05/3006572, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виразилось у реєстрації зазначених у Додатку №1 до акта податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням встановлених законодавством термінів.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2018 року №0001984205, яким позивачу за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість у розмірі 169 910,71 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 16 991,14 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 Податкового кодексу України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що пунктами 12, 13, 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до пункту 66.2 статті 66 Податкового кодексу України внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2017 року, перелік яких зазначено у додатку 1 до акта перевірки, проведена з порушенням законодавчо встановлених термінів, що не заперечується і самим позивачем.

Водночас, останній зазначає, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних відбулося не з вини платника.

При цьому зазначає, що з урахуванням роз`яснень Державної фіскальної служби України від 30 листопада 2017 року відносно зміни номенклатури податкових накладних після отримання попередньої оплати та складання розрахунків коригування уповноваженими працівниками позивача були складені розрахунки коригування.

Розрахунки коригування зі знаком "-" за листопад 2017 року, які підлягали реєстрації покупцем реєструвалися до 14 грудня 2017 року, після цієї дати до позивача почали звертатися покупці, які не змогли зареєструвати розрахунки коригування у зв`язку з відхиленням Єдиним реєстром податкових накладних по причині невідповідності номенклатури в розрахунку коригування до раніше зареєстрованої податкової накладної.

Останнім днем коригування податкових накладних з 16 по 30 листопада 2017 року було 15 грудня 2017 року.

Згідно пояснень позивача, розрахунки коригування зі знаком "+" частково зареєстровані ним, оскільки у період з 11 по 15 грудня 2017 року неодноразово змінювались вимоги до складання розрахунків коригування.

Однією з причин відхилення розрахунків коригувань податкових накладних у вказаний період зазначено: "документ не може бути прийнятий - порушення вимог порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, а саме: дублюється значення поля №з/п рядка податкової накладної, що коригується".

З огляду на викладене, підприємство змушене було доопрацювати свої інформаційні системи.

Крім того, на сайті Державної фіскальної служби України 13 грудня 2017 року у розділі "Анонси" розміщено нове роз`яснення, стосовно правил нумерації рядків розрахунків коригування до податкової накладної, враховуючи яке, підприємство знову було змушене доопрацювати свої інформаційні системи.

Подані позивачем розрахунки не були прийняті податковим органом з різних причин, водночас направлені на реєстрацію до настання граничного терміну для їх подання.

При цьому позивач зазначає, що звернувся 15 грудня 2017 року (вх. №7642779 від 15 грудня 2017 року) на Урядову "гарячу лінію" з інформацією про відсутність технічної можливості зареєструвати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відбулося не з вини підприємства, та з проханням не застосовувати штрафні санкції у зв`язку з цим.

Вказане звернення спрямовано до Державної фіскальної служби України 18 грудня 2017 року, у відповідь на яке 29 грудня 2017 року остання спрямувала лист №32429/6/99-99-12-03-01-15 "Про надання інформації", яким повідомила позивача про норми чинного законодавства, якими встановлено порядок та строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідальність за їх порушення.

Крім того, позивачем повідомлено Офіс великих платників ДФС листами від 15 грудня 2017 року №1126 та від 19 січня 2018 року №44 про наявність технічних проблем сервера Державної фіскальної служби України при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що позбавляє позивача можливості своєчасної їх реєстрації.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач після 26 грудня 2017 року ті ж самі розрахунки коригування зі знаком "+", які були не зареєстровані до 15 грудня 2017 року (включно), направив до контролюючого органу, які відповідачем зареєстровані без внесення до них змін. Також повторно без виправлень надіслані розрахунки коригування зі знаком "-", які успішно зареєстровані покупцями.

Суд зазначає, що підстави неприйняття вказаних розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є предметом розгляду у цій адміністративній справі. Позовні вимоги до Державної фіскальної служби України з цього приводу позивачем не заявлені.

Отже, спірним у межах цієї справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію цих розрахунків коригування податкових накладних.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив, що перелічені в акті камеральної перевірки розрахунки коригування податкових накладних зареєстровані платником податків з порушенням встановлених Податковим кодексом України строків, оскільки позивач зареєстрував такі розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних лише через 12 днів, після того, як відповідачем було відмовлено у їх реєстрації. Позивач ці обставини визнає.

Перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних віднесена Податковим кодексом України до предмета камеральної перевірки. Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в даних системах електронного адміністрування, зокрема, Єдиного реєстру податкових накладних, відомостей, які свідчать про порушення платником податків термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 1201 Податкового кодексу України. У цій ситуації предмет камеральної перевірки охоплює лише питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних. При цьому виявлене контролюючим органом порушення не потребує будь-яких документів платника податку, достатніми є виключно відомості Єдиного реєстру податкових накладних.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постановах від 31 липня 2018 року №804/4056/17, від 31 липня 2018 року №804/4056/17.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Як вже зазначено вище, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що ті ж самі розрахунки коригування податкових накладних за листопад 2017 року зареєстровані контролюючим органом після 26 грудня 2017 року, у тому ж самому вигляді, що і подані 15 грудня 2017 року.

Надаючи оцінку цим обставинам, суд зазначає, що на позивача відповідно до наведених вище вимог Податкового кодексу України покладається обов`язок своєчасного подання накладних до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації.

Разом з тим, суд наголошує, що адміністратором Єдиного реєстру податкових накладних є податковий орган - ДФС України, на який покладається забезпечення належної роботи цього реєстру. Як встановлено судом, позивач мав дійсні сертифікати, що не заперечується відповідачем, своєчасно подані ним розрахунки коригування податкових накладних доставлені до реєстру у визначений законом строк, що підтверджено дослідженими судом квитанціями. Подальші дії з указаними розрахунками коригування вже не залежали від волевиявлення та спрямованості дій позивача, оскільки ці розрахунки коригування вже перебували у сфері адміністрування податкового органу.

Це означає, що за наведених обставин вина позивача у не реєстрації податковим органом вказаних розрахунків коригування відсутня.

Наведені обставини свідчать про те, що підставою для неприйняття розрахунків коригування позивача в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних послугували причини, які не залежали від позивача, а позивач, у свою чергу, вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації вказаних документів в Реєстрі в термін до 15 днів.

Суд зазначає, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 1201 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом під час розгляду справи не було встановлено вини позивача в несвоєчасній реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки останні подані позивачем у строк, визначений законом.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій є неправомірним, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 березня 2018 року №0001984205, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 10% від суми у розмірі 16 991,14 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявне у матеріалах справи платіжне доручення №141231045 від 06 березня 2018 року про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн., останній підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Офісу великих платників податків ДФС від 01 березня 2018 року №0001984205, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 10% від суми у розмірі 16 991,14 грн.

3. Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (04071, Київ, вул. Верхній Вал 68, код ЄДРПОУ 30603572);

Офіс великих платників податків ДФС (04119, Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Суддя В.А. Кузьменко