Рішення № 85708087, 12.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2103/19

12 листопада 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Корф П.К.

представника відповідача Нацюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.03.1983 року по 29.02.2000 року в колгоспі імені Шевченка;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.08.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 12.08.2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком. Листом від 12.09.2019 року №465/03-10 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній страховий стаж.

Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 в колгоспі імені Шевченка, на підставі протоколу загальних зборів якого №2 від 20.03.1997 року створено спілку власників паїв імені Шевченка, у спірний період з 15.03.1983 року по 29.02.2000 року підтверджується відомостями трудової книжки, а також архівними довідками про нарахування заробітної плати, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 10.10.2019 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.27-29), просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами розгляду документів наданих для призначення пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 є не достатнім та становить 21 рік 0 місяців 15 днів. Зокрема, враховано періоди з 10.12.1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року як догляд за дитиною до трьох років та з 15.04.1990 року по 01.07.1996 року як робота в спілці власників паїв імені Шевченка. При цьому, за період роботи позивача в колгоспі імені Шевченка позивачем не було надано документів, які б підтверджували кількість відпрацьованих людиноднів, а у трудовій книжці колгоспника у графі "на основі чого внесено запис (документ, його дата і номер)" відсутні відомості та кількість печаток не співпадає з кількістю записів.

За даних обставин, вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві (а.с.5-6), просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві (а.с.27-29), просив у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представника позивача судом допитано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якості свідків, які працювали з позивачем в спірний період з 15.03.1983 року по 29.02.2000 року в колгоспі імені Шевченка.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом трудової діяльності працювала на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудових книжок (а.с.11-15).

Зокрема, згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 15.03.1983 року прийнято на роботу в колгосп імені Шевченка дояркою відповідно до протоколу №3 від 18.03.1983 року та 29.02.2000 року звільнено у зв`язку з реформуванням даного господарства на підставі наказу №60 від 29.02.2000 року (а.с.13-15).

Позивач 12.08.2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 12.09.2019 року №465/03-10 відповідачем відмовлено в призначенні пенсії, оскільки страховий стаж роботи ОСОБА_1 становить 21 рік 0 місяців 15 днів, що є не достатнім відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.9-10).

Зазначено, що у трудовій книжці записи за період роботи з 1983 року по 2001 рік в колгоспі імені Шевченка належним чином не заповнені, оскільки відповідно до довідки Кременецького архівного відділу №1303/03-01 від 29.12.2018 року книги обліку трудового стажу спілки власників паїв імені Шевченка в архівний відділ не надходили, а також згідно довідок Кременецького архівного відділу №03/02-10 від 31.01.2019 року та №1302/03-01 від 29.12.2018 року в табуляграмах по оплаті спілки власників паїв імені Шевченка за липень-грудень 1985 року, липень-грудень 1986 року, липень-вересень 1987 року, січень-березень, липень-вересень 1988 року, січень-червень, жовтень-грудень 1989 року та 1998-2001 року на зберігання в архів не надходили, в наявних книгах обліку праці та розрахунків за 1996 рік ОСОБА_1 значиться, однак у довідках не вказана кількість відпрацьованих людиноднів і встановлені мінімуми.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають жінки після досягнення ними віку 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника .

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Відповідно до п.2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Із наведених законодавчих норм слідує необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Як слідує з матеріалів справи, період роботи ОСОБА_1 в колгосп імені Шевченка з 15.03.1983 року 29.02.2000 року підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (а.с.13-15), зокрема, відповідно до протоколу №3 від 18.03.1983 року позивач прийнята на роботу дояркою, а згідно з наказу №60 від 29.02.2000 року звільнена у зв`язку з реформуванням даного господарства.

Слід відзначити про наявність у даній трудовій книжці відомостей про встановлений колгоспом та виконаний позивачем річний мінімум трудової участі в громадському господарстві у спірний період.

Із дослідженої судом під час розгляду справи трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто фактично здійснені відповідно до Інструкції №58.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що у трудовій книжці колгоспника у графі "на осонові чого внесено запис (документ, його дата і номер)" відсутні відомості та кількість печаток не співпадає з кількістю записів, необхідно відзначити, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

До спірних правовідносин, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Серед іншого, протоколом загальних зборів членів колгоспу імені Шевченка №2 від 20.03.1997 року створено на базі колгоспу імені Шевченка,- спілку власників паїв імені Шевченка, про що свідчить довідка архівного відділу Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 29.12.2018 року №1305/03-01 (а.с.20).

Відповідно до довідки архівного відділу Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 29.12.2018 року №1303/03-01 книги обліку трудового стажу спілки власників паїв імені Шевченка для зберігання в архів не надходили (а.с.19).

Згідно архівного відділу Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 29.12.2018 року №1302/03-01 та від 31.01.2019 року №03/02-10 в табуляграмах по оплаті спілки власників паїв імені Шевченка за липень-грудень 1985 року, липень-грудень 1986 року, липень-вересень 1987 року, січень-березень, липень-вересень 1988 року, січень-червень, жовтень-грудень 1989 року та 1998-2001 роки на зберігання в архів не надходили (а.с.16, 18).

Факт належності ОСОБА_1 архівної довідки Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 31.01.2019 року №03/02-10 встановлено рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 04.03.2019 року у справі №601/304/19 (а.с.21-22).

Кількість відпрацьованих позивачем людиноднів протягом 1990-1996 років вказана у довідці архівного відділу Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 29.12.2018 року №1304/03-01 (а.с.17).

Як слідує з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.09.2019 року №465/03-10 (а.с.9-10), відмовляючи позивачу в зарахуванні до стажу роботи періоди з 14.05.1987 року по 14.04.1990 року та з 02.07.1996 року та 02.03.2000 року відповідач вказав на відсутність відомостей про кількість вироблених трудоднів (людиноднів) і встановлені мінімуми в представлених архівних довідках.

Однак, у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача додаткову інформацію про кількість вироблених трудоднів (людиноднів) по вказаних періодах роботи при розгляді питання про призначення пенсії за віком, що вказана безпосередньо в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 (а.с.13-15), яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, та виключає необхідність додаткового надання довідок.

Разом з тим, допитані судом в ході розгляду справи свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знають позивача по спільній роботі в колгоспі імені Шевченка. Повідомили , що в 1997 року створено спілку власників паїв імені Шевченка, що підтверджується відомостями трудових книжок таких (а.с.39, 42), підтвердили факт роботи позивач в колгоспі імені Шевченка, - дояркою, протягом періоду з 15.03.1983 року 29.02.2000 року. Також свідки надали послідовні свідчення про повну зайнятість ОСОБА_1 з 15.03.1983 року 29.02.2000 року по виконанню роботи доярки, за винятком декретної відпустки.

Водночас, суд відзначає, що відповідачем самостійно враховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 10.12.1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року як догляд за дитиною до трьох років та з 15.04.1990 року по 01.07.1996 року як робота в спілці власників паїв імені Шевченка.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що протягом спірного періоду до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню робота в колгоспі імені Шевченка з 14.05.1987 року по 14.04.1990 року та в спілці власників паїв імені Шевченка з 02.07.1996 року по 29.02.2000 року, оскільки такі періоди підтверджені записами в її трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, підтвердженні показами свідків, що є достатнім для врахування при призначені пенсії і не вимагає додаткового вирішенням питання про вироблення встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, досягнення на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачем віку 59 років та наявність страхового стажу понад 26 років, суд вважає за необхідне визнати протиправним, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.09.2019 року №465/03-10, зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи позивача періоди роботи в колгоспі імені Шевченка з 14.05.1987 року по 14.04.1990 року та в спілці власників паїв імені Шевченка з 02.07.1996 року по 29.02.2000 року та призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 11.08.2019 року.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 384,20 грн. (а.с.3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.09.2019 року №465/03-10.

Зобов`язати зарахувати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до трудового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи в колгоспі імені Шевченка з 14 травня 1987 року по 14 квітня 1990 року та в СВЗП імені Шевченка з 2 липня 1996 року по 29 лютого 2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 11 серпня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок, сплачений згідно квитанції №0.0.1465397906.2 від 16 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.