Рішення № 85702539, 01.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10474/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Гриценко О.І.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Київського міського центру зайнятості - директор Білич В.О. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 коштів мотивуючи вимоги тим, що 29.03.2016 року відповідач звернувся до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 30.03.2016 року № НТ160330 відповідачу було надано статус безробітного з 29 березня 2016 року.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 05.04.2016 року № НТ160405 відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю з 05.04.2016 року (з восьмого дня після реєстрації) по 30.03.2017 року.

Наказом від 04.07.2016 року № НТ160704 розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів від 20.03.2017 року.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримання особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом під час роботи за кордоном , виконання робіт за цивільно-правовими договорами відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та ДПА України.

В результаті обміну інформацією з Пенсійним фондом України було виявлено, що відповідач у період перебування на обліку як безробітний, з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року перебував у трудових відносинах з ПП

«СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000».

На виконання п. 18 ч.2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» на Київський міський центр зайнятості покладено завдання проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

За результатами розслідування складено Акт № 120 від 27.03.2017 року яким встановлено, що відповідач мав трудові відносини з ПП «СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000» передбачені договором підряду № 4/2016 від 09.09.2016 року. За виконанні своєчасно та в повному обсязі роботи в вересні 2016 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено дохід у розмірі 1865 грн.

Відповідач під час отримання допомоги по безробіттю перебував у трудових відносинах з ПП «СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000» та не законно отримував вказану допомогу.

Згідно бухгалтерської довідки сума допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню становить 24867,52 грн. за період з 12.09.2016 року по 19.03.2017 року.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 03.04.2017 року №62 прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманих коштів.

04.04.2017 року відповідачу було надіслано лист про необхідність повернення коштів. Відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 15000 грн..

Станом на дату подання позову сума боргу складає 9867,52 грн.

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу суду від 02.07.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження отримав 22.08.2019 року, про що свідчить розписка відповідача в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 278 ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, до суду не надав.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 29.03.2016 року відповідач звернувся до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 30.03.2016 року № НТ160330 відповідачу було надано статус безробітного з 29 березня 2016 року.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 05.04.2016 року № НТ160405 відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю з 05.04.2016 року (з восьмого дня після реєстрації) по 30.03.2017 року.

Наказом від 04.07.2016 року № НТ160704 розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів від 20.03.2017 року.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримання особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом під час роботи за кордоном , виконання робіт за цивільно-правовими договорами відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та ДПА України.

В результаті обміну інформацією з Пенсійним фондом України було виявлено, що відповідач у період перебування на обліку як безробітний, з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року перебував у трудових відносинах з ПП

«СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000».

На виконання п. 18 ч.2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» на Київський міський центр зайнятості покладено завдання проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

За результатами розслідування складено Акт № 120 від 27.03.2017 року яким встановлено, що відповідач мав трудові відносини з ПП «СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000» передбачені договором підряду № 4/2016 від 09.09.2016 року. За виконанні своєчасно та в повному обсязі роботи в вересні 2016 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено дохід у розмірі 1865 грн.

Згідно бухгалтерської довідки сума допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню становить 24867,52 грн. за період з 12.09.2016 року по 19.03.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пов`язуються з початком настання безробіття, тобто, наданням особі статусу безробітного.

Згідно статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За правилами частин другої статті 36 Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості - пункт 8 частини першої статті 31 Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг - частина 3 статті 36 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих доказів, свідчать про те, що відповідач у період перебування на обліку як безробітний, з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року перебував у трудових відносинах з ПП «СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ САТУРН-2000», а тому він не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Про вказану обставину позивача не повідомив.

Наказом Дніпровської районної філії КМЦЗ від 03.04.2017 року №62 прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманих коштів.

У зв`язку з тим, що відповідачем було повернуто лише частину виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 15000 грн., відповідно до частини третьої статті 36 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», несплачена частина заборгованості у сумі 9867,52 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Суд враховує те, що відповідач не скористався своїм правом, не надав суду відзиву на позов та доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача про відшкодування не законно отриманих грошових коштів.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

По даній справі відповідач має сплатити позивачу судовий збір в розмірі -1921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 31, 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 4, 22, 43 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 81,274-279, 280-283 ЦПК суд,

Ухвалив :

Позовні вимоги Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти у сумі 9867,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського міського центру зайнятості судовий збір у справі в сумі 1921 грн.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Київський міський центр зайнятості , адреса м. Київ вул. Жилянська 47-Б, р/р 37175301706268, ГУДКСУ у м. Києва МФО 820172, код 03491091.

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса перебування АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: