Рішення № 85694294, 18.11.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4704/19

Провадження № 2/552/1480/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2019 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Миронець О.К.

за участі секретаря судового засідання Рибальченко О.П.

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору № б/н від 09.12.2011 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач умови кредитного договору не виконує, має заборгованість по кредиту у розмірі 14510 гривень, 426778,52 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом, 4792,67 гривень заборгованості за пенею та комісією. Позивач просив стягнути з відповідача 107902,76 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 31.01.2019 року по 30.06.2019 року та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судова повістка йому була направлена за місцем його реєстрації, але повернулась без вручення по закінченню терміну зберігання. Відповідно до ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місце знаходження. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Суд керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Клопотання від сторін не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що між сторонами 09.12.2011 року укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку у розмірі 15000 грн. на карткових рахунок.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені умовами договору.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02.02.2016 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.12.2011 року у розмірі 23 357,02 грн.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору та пред`явлення позову до суду є необґрунтованими, отже позов не підлягає до задоволення, оскільки нарахування процентів припинено в 2016 році шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, які виникли у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором від 09.12.2011 року за №б/н.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.509, 510, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 141,263, 280 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄРДПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МОФ 305299).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Повний текст заочного рішення складений та підписаний 18 листопада 2019 року.

Суддя О.К. Миронець