Вирок № 85687942, 15.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3379/18

Провадження № 1-кп/206/88/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2019 р. Самарський районний судом м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

за участю секретаря Бубісь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040700000274 від 14.03.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, маюча середню спеціальну освіту, не працюючої, незаміжньої, яка маєна утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Двойнічної Л.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката Несінова О.М.

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що будучи раніше судимою за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та особою яку притягнуто до кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у зв`язку з чим, до Самарського районного суду скеровано обвинувальний акт для розгляду по суті, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та повторно вчинила умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Так, у невстановлені слідством час, у невстановленому слідством місці, при невстановлених слідством обставинах у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», невизначеному колу осіб, з числа наркозалежних, з метою отримання прибутку. Реалізовуючи свій вищезазначений злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований», ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, у невстановленому слідством час, місці, у невстановленої особи, за невстановленому суму грошових коштів, придбала в якості особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильований» рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., заповнений до відмітки приблизно 2 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 2 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 2 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 2 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 2 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 2 мл., рідину коричневого кольору яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 10 мл., рідину коричневого кольору, яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл. заповнений приблизно до відмітки 19 мл., які вона в подальшому почала зберігати з метою збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 до 07.03.2018. 07.03.2018, приблизно о 13 години 30 хвилини ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання, за адресою АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, взяла раніше придбаний нею одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., в якому містилась рідина коричневого кольору масою 1,6932 г. з особливо небезпечним наркотичним засобом «опій ацетильований», та діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища від продажу наркотичного засобу, особам з числа наркозалежних, порушуючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 року, збула ОСОБА_3 одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., в якому містилась рідина коричневого кольору масою не менш 1,6932 г., з особливо небезпечною речовиною «опій ацетильований», за грошові кошти у розмірі 200 гривень.

07.03.2018 в період часу з 14.00 до 14.25 ОСОБА_3 знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_9, видав слідчому СВ Самарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_53, придбаний у ОСОБА_1 одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., в якому містилась рідина коричневого кольору масою 1,6932 г. Згідно із висновком експерта № 1/8.6/1109 від 13.03.2018 надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 1,6932 г., містить наркотичний засіб - опій ацетильований. Опій ацетильований віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину - складає відповідно 0,0843 г. Таким чином, на думку сторони обвинувачення ОСОБА_1 вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, що полягає у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вичинений повторно.

Цього ж дня, а саме 07.03.2018 в проміжок часу з 19 години 54 хвилини до 20 години 30 хвилин співробітниками УПН ГУНП в Дніпропетровській області спільно з заступником начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4, на підставі ст. 233 КПК України у зв`язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за участю двох понятих проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку заступником начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 . виявлено та вилучено в холодильнику, який знаходився в спальній кімнаті, яка належить ОСОБА_1 : рідину коричневого кольору масою 1,9891 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., рідину коричневого кольору масою 1,8692 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., рідину коричневого кольору масою 2,0029 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., рідину коричневого кольору масою 2,0389 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., рідину коричневого кольору масою 1,9415 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., рідину коричневого кольору масою 9,5918 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл., рідину коричневого кольору масою 18,8435 г., яка містилась в одноразовому медичному шприці з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл., які ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи, за невстановленому суму грошових коштів, придбала та зберігала в якості особливо небезпечного наркотичного засобу опій ацетильований з метою збуту.

Згідно із висновком експерта № 1/8.6/1244 від 16.04.2018 надані на експертизу рідини коричневого кольору масами 1,9891 г., 1,8692 г., 2,0029 г., 2,0389 г., 1,9415 г., 9,5918 г., 18,8435 г., містять наркотичний засіб - опій ацетильований. Опій ацетильований віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину - складає відповідно 0,0925 г, 0,0925 г, 0,1023 г, 0,0950 г, 0,1033 г, 0,6311 г, 1,0722 г. Загальна маса опію ацетильованого складає 2,1889 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000, становить великий розмір, який ОСОБА_1 незаконно, повторно придбала та зберігала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту. Крім того, надані на експертизу рідини масою 1,1679 г., (добровільно видана 07.03.2018 ОСОБА_3 в ході проведення оперативної закупки) однорідна з рідинами масами 1,9891 г., 1,8692 г., 2,0029 г., 2,0389 г., 1,9415 г., 9,5918 г., 18,8435 г. (вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 ). Таким чином, на думку сторони обвинувачення ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно, а також незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах, вчинене повторно. Обвинувачена ОСОБА_1 відмовилась надавати покази, відповідно до ст. 63 Конституції України. Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. З гідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права". У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77). Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" (Capeau v. Belgium) № 4291/98 від 13 січня 2005 року. Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи. З урахуванням вищенаведених вимог судом всебічно, повно і неупереджено досліджені всі обставини кримінального провадження, оцінено за своїм внутрішнім переконанням кожний з наданих доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку по справі. У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо. Відповідно до ч.1, 2 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), та належності та допустимості доказів покладається на слідчого, прокурора. На підтвердження вини ОСОБА_1 стороною обвинувачення було надано суду для дослідження докази, які судом досліджені в повному обсязі, а саме: покази свідків, документи, тобто спеціально створені з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків зображення тощо відомостей. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є матір`ю обвинуваченої ОСОБА_1 суду показала, що їй відомо в чому обвинувачується її донька. Разом з тим зазначила, що вона є інвалідом та проживає разом з донькою ОСОБА_1 та онукою в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира знаходиться у двох поверховому будинку, гуртожиткового типу, в якому є один під`їзд, коридор з відведеними кімнатами, кухня та ванна, яка знаходиться окремо. Коридор та квартира зачиняються на ключ. Кімната в якій вони проживають поділена на дві частини стіною та шторами, в одній проживає вона з онукою, а в іншій ОСОБА_1. Іншими кімнатами, які знаходяться на їх поверсі не користується, оскільки вони зайняті, двері на кухню завжди відкриті. Кімнату де вона проживає залишає інколи, а саме коли виходить на свіже повітря. 7 березня 2018 року, в квартирі де вона мешкає разом з донькою та онукою, співробітниками поліції був проведений обшук, після якого її доньку арештували та відвезли до райвідділу поліції. В цей день, до них приходив тільки ОСОБА_7 , який є хрещеником колишнього співмешканця її доньки ОСОБА_8 . З ОСОБА_7 в них були дружні стосунки до них у гості він приходив з дитячих років. В той день, ОСОБА_7 був в них дома приблизно на протязі години. За цей час він ходив до магазину за продуктами харчування за її проханням, на що вона надала йому кошти. Весь цей час, вона знаходилась в кімнаті з донькою, онукою та останнім, один раз відлучалася до туалету. Вона не бачила, щоб ОСОБА_7 , приносив до них додому наркотики або навпаки брав з їх будинку, однак їй не відомо чи міг останній покласти наркотики до їх холодильнику. Розмов щодо наркотиків ОСОБА_7 ніколи не починав. Окрім того зазначила, що також не бачила щоб її донька, варила, продавала чи вживала наркотичні засоби. Крім того, зазначила, що наркотичні засоби бачила вперше під час обшуку, коли співробітники поліції виносили їх пакеті, а саме рідину коричневого кольору. Після чого співробітник поліції (чоловік), сказав що потрібно підписати якийсь документ та останній разом з ОСОБА_1 поїхали до райвідділу. Приблизно о 18 год. 00 хв. до них додому приїхали співробітники поліції, з ними приїхала її донька та якісь люди в цивільному одязі, приблизно п`ять - сім чоловік, та молода жінка, які їй не представились. Останні сказали, щоб вона з онукою вийшли з кімнати, аби не заважати їм. Вона пішла на кухню, а ОСОБА_1 залишилася в кімнаті. На кухні вона з онукою знаходилась приблизно одну годину, та не бачила, що відбувалося в кімнаті. Потім, коли зайшла до кімнати, побачила, що всі речі перевернуті. Співробітники поліції її не допитували та ніяких документів вона не підписувала. Після чого ОСОБА_1 їй сказала, що в кімнаті співробітники поліції проводили обшук, шукали наркотичні засоби, які знайшли в холодильнику в пакеті. Однак, вона раніше не бачила в холодильнику пакет з наркотичними засобами, в ньому нічого не було окрім продуктів харчування. Холодильник знаходиться в їх кімнаті з правої сторони від дверей, де спала ОСОБА_1, вона говорила, що не знає звідки в ньому з`явилися наркотики та коли саме вони з`явилися, також не знає. Разом з тим зазначила, що її донька ніколи не свариться з сусідами, як мати добра, працювала, від запропонованої роботи ніколи не відмовлялася, робила ремонти. Не конфліктна людина, останнім часом в їх квартирі мешкав ОСОБА_11 , який є батьком її онуки. Останній проживав з ОСОБА_1 на протязі 5 років в їх квартирі. Під час обшуку останній не проживав з її донькою, але в нього були ключі від квартири. З ОСОБА_11 в неї були погані відносини та конфлікти із-за наркотичних засобів. Останній наркотики в її присутності не вживав, однак вона його в цьому підозрювала, оскільки він поводив себе, як наркоман та друзі в нього були такі самі, про це вона казала доньці неодноразово. ОСОБА_11 проживав з ними, до нього кожного дня приходили друзі, хто саме їй не відомо, оскільки до квартири вони не заходили. З цього приводу в них постійно виникали сварки. Після того, як ОСОБА_11 заарештували за наркотичні засоби у їх квартирі, до них додому продовжували приходити невідомі їй люди та питати останнього, але на даний час ніхто не приходить. Обшук у квартирі був перший раз, коли заарештували ОСОБА_11 , після чого був ще один обшук, і звідки з`явилися наркотичні засоби їй не відомо. Наркотичні засоби, які були вилучені співробітниками поліції, не її. Холодильник вона відчиняла іноді, коли готувала їжу, але їй допомагали приносити продукти, холодильником користувалися і вона, і ОСОБА_11, коли приходив до них. Відчиняла холодильник вона кожного дня, але не перевіряла, що саме знаходиться в ньому. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показала, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , приблизно з січня 2019 року, до цього мешкала за адресою АДРЕСА_3 , однак через день приходила до батьків, які мешкали за адресою АДРЕСА_4 , та перебувала в них цілий день, допомагала матері, оскільки вона хворіла. Вказаний будинок є гуртожиткового типу, в ньому два поверхи, один під`їзд, двері в під`їзд не мають кодового замку, кімнати розташовані по коридору направо та наліво, спільна кухня, душ, туалет на поверсі. В будинку приблизно14 кімнат, на першому поверсі живе 5 сімей, з якими вона спілкується. Вона проживає в кімнаті № 8 на 1 поверсі, на цьому ж поверсі в кімнаті № 5 мешкає ОСОБА_1, з якою вона знайома з 1997 року. Остання проживає разом з матір`ю та донькою 11 років. Вона приходить них у гості на каву. Кімната, де мешкає ОСОБА_1, перегороджена та поділена на дві частини, але вони користуються цією кімнатою спільно, у першій кімнаті стоїть диван, у другій кімнаті-шафа, стіл, а також є холодильник, який стоїть з правої сторони кімнати, при вході, зліва розташований диван. Двері відчиняються у середину кімнати. До холодильнику ОСОБА_1 вона доступу немає. Її кімната від кімнати ОСОБА_1 розташована на іншому кінці поверху. Кімнати, в яких вони мешкають, не замикаються на ключ, коли вони перебувають в кухні чи в душі, двері до під`їзду також не замикають, оскільки постійно діти бігають на вулицю. Разом з тим зазначила, що ОСОБА_1 в 2018 році проживала разом з ОСОБА_11 , батьком її доньки. Останні проживали разом приблизно до Нового року, потім ОСОБА_11 «посадили» за грати, за що саме їй не відомо. Особисто з ОСОБА_11 вона не знайома, оскільки на той час мешкала за іншою адресою та приходила лише до матері в гості. Знає лише, що прізвище останнього - ОСОБА_11. Окрім того, зазначила, що за весь час спілкування з ОСОБА_1 , вона не бачила, щоб ОСОБА_1 вживала наркотичні речовини та не бачила, щоб до неї хтось приходив та купував наркотики, оскільки вона бачить, хто приходить до ОСОБА_1 в гості, тому що коридор, де розташовані їх кімнати, спільний, та все видно. Щодо обшуку, який був проведений у ОСОБА_1 , їй нічого не відомо, оскільки їй ніхто про нього не розповідав та вона на той час перебувала у лікарні. ОСОБА_1 не говорила їй нічого про наркотики, просто казала, що її звинувачують щодо наркотиків, однак її це дуже здивувало, оскільки за весь час спілкування з ОСОБА_1 , вона не помічала, щоб остання вживала чи збувала наркотики. Разом з тим зазначила, що ОСОБА_1, не конфліктна людина, з сусідами в неї ( ОСОБА_1 ) нормалі відносини, допомагає матері, оскільки остання інвалід. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що проживає на протязі шести-семи років у м. Дніпродзержинську, але приїздить до м. Дніпра у приблизно один-два рази на місць. Приблизно взимку 2018 року він разом з братом йшли за цигарками, до них підійшли двоє молодих хлопців у цивільному одязі, представилися співробітниками поліції та показали посвідчення та запитали, чи знають вони, де збувають наркотичні засоби, вони розказали, де їх продають, оскільки він раніше сам їх купував для себе. На пропозицію співробітників надати з цього приводу свідчення, погодився. Разом з тим зазначив, що був свідком того, як його друзі купували у ОСОБА_11 наркотичні засоби, він також купував в нього наркотики. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 продавали наркотики за адресою АДРЕСА_1, точної квартири не знає. Будинок АДРЕСА_1 має чотири чи п`ять поверхів, який саме під`їзд і чи є на ньому козирьок не пам`ятає, оскільки в нього не заходив, а чекав на лавочці, яка розташована біля під`їзду. Прізвище ОСОБА_1 знає зі слів своїх приятелів. Про те, що остання збувала наркотики, йому відомо, оскільки він раніше вживав наркотичні засоби та його товариші купували саме за цією адресою наркотики у ОСОБА_11 . Останній проживав з ОСОБА_1 за вказаною адресою разом, коли ОСОБА_11 заарештували, товариші продовжували купувати наркотичні засоби за цією ж адресою у ОСОБА_1 , прізвище останньої відомо від друзів. Останні купують наркотичні засоби за цією адресою приблизно два роки. Він особисто за вказаною адресою, не купував наркотичні засоби, тільки ходив з друзями за компанію та чекав їх біля під`їзду. Щодо продажу наркотиків ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , в поліцію ніхто з його друзів не повідомляв. Свідчення співробітникам поліції надавав приблизно через тиждень, після того, як вони їх зустріли з братом, в райвідділку поліції один, в якому саме кабінеті не пам`ятає. Слідчий надрукував його свідчення, які надав йому перечитати, після чого він їх підписав. Викликали його до поліції один раз. Особисто з ОСОБА_11 він не знайомий, знає його тільки зі слів друзів, бачив кілька разів. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 , суду показав, приблизно рік тому в березні місяці, він йшов в тупик громадського транспорту (маршруток), де до нього підійшов працівник поліції та повідомив, що потрібно прийняти участь у якості понятого, при проведенні закупки наркотичних речовин, на що він погодився. Йому були роз`яснені його права та обов`язки, також співробітники поліції роз`яснили, що потрібно провести людину, яка буде проводити купівлю наркотичного засобу. Йому та іншому понятому одночасно роз`яснювали права та обов`язки, статті КПК України також було роз`яснено. По дорозі до автомобіля співробітників поліції, зустріли ще одного чоловіка, якого також запросили прийняти участь в якості понятого. Біля автомобіля марки «Кія" чи "Хюндай" сірого кольору, до, якого вони підійшли, стояв співробітник поліції та ще один чоловік, приблизно 30-35 річного віку. Співробітники поліції сказали, що вказаний чоловік буде проводити закупку наркотиків. Закупник був одягнений в теплу куртку, кофту. Останній розстібнув куртку та його було ретельно оглянуто двома співробітниками поліції в їх присутності, ніяких речей у закупника виявлено не було, окрім грошей, які йому належали. Після чого слідчий дістав 4 купюри по 50 гривень та копію вказаних купюр. Обробив (побризкав) купюри якимсь засобом, потім вказаний чоловік сів в автомобіль, де йому один із співробітників поліції надів спеціальний прибор, можливо це була камера та диктофон та ввімкнув його. Потім вони пішли слідом за закупником за адресою вул. Космічна в Придніпровську, але точну адресу не пам`ятає, підійшли до дому, та чекали біля під`їзду, до якого зайшов закупник. Вказаний під`їзд розташований з правої сторони якщо дивитися на будинок. Останній вийшов назад з під`їзду, приблизно через п`ять-сім хвилин, на якому саме поверсі і у кого проводилась закупівля наркотиків, йому не відомо. Вказаний будинок був старим, двоповерховий, оранжевого кольору, має два під`їзди. Двері в під`їзд, куди зайшов закупник, були залізні. Останній вийшов з під`їзду та почав рухатись в бік до автомобіля поліцейських, який був розташований у сусідньому дворі, вони прослідували за ним. Закупник підійшовши до робітників поліції, дістав заповнений повністю шприц наркотичним засобом, який запакували у спеціальний пакет, на якому вони поставили свої підписи. Разом з тим зазначив, що свій підпис ставив на двох пакетах, та на якихось документах які надавав слідчий, що саме підписував, не пам`ятає, оскільки це було давно. Після вказаної події його один раз викликали до Самарського відділу поліції, для допиту, слідчим була жінка. Після допиту, йому було надано надруковані його свідчення, які він прочитав та підписав їх. Допитаний у судовому засіданні з дотриманням вимог ч. 2 ст. 256 КПК України легендований свідок ОСОБА_3 , який був залучений для проведення негласних слідчих дій, суду показав, що до кримінальної відповідальності раніше не притягався. Разом з тим зазначив, що знайомий ОСОБА_1 приблизно з вересня 2017 року. Остання продавала наркотичні речовини, а саме «ширку», яку він у неї купував. Окрім того, вказав що виявив бажання зробити закупку наркотичних речовин у ОСОБА_1 , яка відбулася 7 березня 2018 року . Провести вказану закупку його запросив оперуповноважений при раптовій зустрічі за місяць до закупки. Після того через деякий час він подзвонив до ОСОБА_1 та домовився придбати наркотики. В день закупки, він разом зі слідчим, двома оперуповноваженими та двома понятими знаходились по АДРЕСА_9. В якості понятих було запрошено двох чоловіків, приблизно 30-35 років, з якими він раніше не був знайомий. Одягнутий в той день був у спортивну теплу кофту, джинси, шапку спортивну та кросівки. Перед закупкою в присутності понятих його оглянув слідчий та чоловік на ім`я ОСОБА_24 . Останні поверхнево прощупували одяг, одягнутий на ньому та видали йому мічені гроші, а саме 4 купюри по 50 гривень, які по мітили при ньому біля автівки, також йому видали чистий медичний шприц, відеокамеру та мікрофон, які одягли на нього та перевірили запис, потім нажали кнопку фіксації, і він пішов на здійснення закупки до будинку ОСОБА_1 разом з понятими. Поняті стояли біля кута будинку, де мешкала ОСОБА_1 Вказаний будинок двоповерховий, двері у під`їзді завжди відкриті, хоча на них є кодовий замок. Квартира № 5 , де мешкає остання, (малосімейка), розташована на першому поверсі з правої сторони, двері у вказаній квартирі дерев`яні, туалет та кухня у вказаному будинку перебувають у загальному користуванні. Коли зайшов до квартири ОСОБА_1 , остання йому видала п`ятикубовий шприц, заповнений на 2 «куба» з ширкою коричневого кольору, він віддав їй 200 гривень, які йому видали співробітники поліції, після чого він пішов. В квартирі у останньої він перебував на протязі п`яти хвилин. Вийшовши з під`їзду після закупки, він показав понятим шприц та вони разом направились до автіки біло-синього кольору, припарковної біля будинку АДРЕСА_9, де перебували співробітники поліції. Останнім видав шприц з наркотиками, після чого співробітники поліції виключили камеру, мікрофон, одягнутий на ньому, та склали протокол. Відеозапис з закупки йому не показували. Через деякий час після закупки, слідчий його неодноразово викликав для допиту до райвідділу поліції. Окрім того зазначив, що ОСОБА_1 просила вживати наркотики в неї вдома, а саме в її кімнаті, щоб ніхто не бачив, вона і сама там вживала наркотики. За його участю було проведено п`ять закупок наркотичних речовин, одна з яких була проведена у ОСОБА_11 за тією ж адресою, де мешкає ОСОБА_1 , де у останнього він купив два «кубики» «ширки». Проводили вказану закупку ті самі оперативні співробітники поліції, які проводили закупку у ОСОБА_1 Свідок ОСОБА_25 допитана в судовому засіданні суду показала, що проживаю за адресою: АДРЕСА_7 на протязі 6 років. ОСОБА_1 знає та перебуває з останньою в добрих відносинах, конфліктів між ними ніколи не було. Будинок, в якому вони проживають, це гуртожиток, має два поверхи, замку на дверях під`їзду немає, оскільки він зламаний. Кімнати розміщені по коридору і вправо, і вліво. На другому поверсі також проживають люди. Кухня та ванна кімната по праву сторону заходячи з коридору. Вона мешкає в кімнаті № 3, навпроти вхідної двері та через кімнату від ОСОБА_1 по ліву сторону. В кімнаті, де проживає ОСОБА_1 , була декілька разів. З останньою також мешкають мама та донька ОСОБА_1 , якій 11 років. З матір`ю ОСОБА_1 , вона також знайома, жінка ледь ходить, є інвалідом, без ОСОБА_1 матір далеко не може ходити та постійно потребує допоги доньки ( ОСОБА_1 ). Вихованням дитини займається ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_27 , але в основному ОСОБА_1, за донькою доглядає добре. Про ОСОБА_1 , як про людину, нічого поганого сказати не може. Чи проживала остання з чоловіком у вказаній кімнаті, їй не відомо. Двері в коридор залізні, вони закриті майже цілодобово, у кожного з мешканців є ключ від цих дверей, якщо до неї приходить син, то дзвонить їй по телефону, і вона відчиняє двері. Якби хтось приходив купувати наркотики до ОСОБА_1 , то стукав би у двері і це було б чутно, але такого вона не помічала та не чула, хоча в неї і є проблеми зі слухом, однак вона б почула, якби хтось приходив. В кімнату без стуку до ОСОБА_1 вона ніколи не заходить. У ОСОБА_1 в кімнаті розташована одна кімната та коридорчик, можливо вітальня переділена на дві частини, але дверей немає. З листопада 2018 року в квартирі ОСОБА_1 сторонніх людей не бачила, в квартирі була тільки матір ( ОСОБА_1 ), донька та ОСОБА_1. Зеленого вона не знає, ніколи його не бачила, можливо він і приходив до останньої, коли її (свідка) не було вдома. Кімната ОСОБА_1 , розташована на першому поверсі, коли відчиняються двері чи вікна в її кімнаті, вона не завжди чує та не виходить дивиться, хто до ОСОБА_1 прийшов, однак якщо б стукали у залізні двері, які знаходяться в тамбурі, вона б почула. Окрім того зазначила, що з ОСОБА_1 спілкувалася періодично, оскільки працює, тому в гості до ОСОБА_1 за час проживання заходила приблизно 5 разів, остання також у гості до неї часто не приходить, оскільки вона (свідок) працює з 6.00 год. до 13.00 год., та ще підробляє в магазині прибиральницею. Додому повертається о 15.00, щодня окрім неділі. Разом з тим зазначила, що ніхто із сусідів не казав, що ОСОБА_1 торгує наркотичними засобами, з останніми з цього приводу вони не розмовляють, як і щодо обшуку. На протязі всього часу її проживання за вказаною адресою вона не бачила, щоб ОСОБА_1 вживала наркотики або їх продавала. Прізвище ОСОБА_7 їй не відомо. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 , суду показав, що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 . З ОСОБА_1 вони є сусідами з 2004 року, їх кімнати розташовані одна навпроти одної. З останньою перебувають у добрих відносинах. Будинок, в якому вони проживають, це гуртожиток, має два поверхи, один під`їзд, кухня, та ванна по коридору для загального користування. В коридорі є ще одні двері, які замикаються на ключ, якщо хтось приходить, стукають у них. ОСОБА_1 проживає в кімнаті № 5. У вказаній кімнаті є вітальня та ще одна кімната, яка є прохідною, вона переділена стіною з гіпсокартону. ОСОБА_1 мешкає в зазначеній кімнаті зі своєю донькою та матір`ю. Стан здоров`я матері ОСОБА_1 погіршився за останній час, тому. ОСОБА_1 доглядає за нею, оскільки та інвалід. ОСОБА_1 також доглядає за своєю донькою. Раніше з ОСОБА_1 проживав співмешканець ОСОБА_11 , періодично з`являвся. Останній раз він бачив його приблизно рік-півтора тому. Матір ОСОБА_1 , з якою він перебуває у добрих відносинах, розповідала йому що хвилються за ОСОБА_1 , оскільки остання з ОСОБА_11 сварилися, однак подробиці їх життя не відомі. За донькою ОСОБА_1 також доглядає. Разом з тим зазначив, що ніколи не бачив та не чув, щоб остання продавала чи вживала наркотичні засоби. Сторонніх осіб в будинку він не бачив. Щодо співмешканця ОСОБА_1 йому також невідомо, чи вживав або продав останній наркотики, оскільки він тільки вітався з ним. Прізвище ОСОБА_7 йому не відомо. Окрім того, зазначив що він працює, і в нього не нормований день, з 7.30 год. до 16.00 год., уходить з дому о 6.00, а приїздить о 16.00 - 17.00 годині, найпізніше може повернутись додому о 21.00 - 22.00 годині. Про обшук у ОСОБА_1 дізнався зі слів сусідки на ім`я ОСОБА_30 , обставини йому невідомі. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду показала, що 07.03.2018 приблизно о 17.00-18.00 годині, в Придніпровську, точної адреси сказати не може, неподалік від вул. Роторна, вона чекала на свого знайомого. В цей час до неї підійшли працівники поліції, які були одягнуті у цивільний одяг, та представилися працівниками поліції, їх було троє або четверо, точно не пам`ятає. Вказані особи були з Самарського райвідділу поліції, з ними була жінка. Її запросили прийняти участь у якості понятої під час проведення обшуку в квартирі людини, на що вона надала добровільну згоду. Коли приїхали до будинку, зайшли в під`їзд, там стояли ще двоє понятих з якими вона раніше не була знайома та працівники поліції. Назустріч, коли вони підіймались по сходах у квартиру нікого не бачила. В тамбурі працівники поліції, перед початком обшуку нам зачитували якісь документи, але які саме не пам`ятає, потім вони (поняті) поставили підписи в документах, а також співробітники поліції повідомляли їм на підставі чого буде здійснено обшук, всі права були роз`яснені. Двері в квартиру не пам`ятає, хто саме відчинив, як виглядали двері також не пам`ятає. Працівник поліції постукав в двері і їм їх відчинили. Після того, як відкрили двері, працівники поліції пояснили, що буде проводитись обшук, Після того, як зайшли до квартири проводилася відеозйомка. Працівників поліції, а саме чоловіків було двоє та одна жінка, яка вела протокол, в якому вона (свідок) потім ставила свій підпис. Обвинувачена під час обшуку поводилася нормально, негативно не реагувала, була спокійною. Працівники поліції пропонували обвинуваченій видати заборонені предмети, але та відмовилася,вона пояснила, що в неї нічого не має, потім почався обшук. У вказаній квартирі дві кімнати, кухня одна на блок та ванна кімната. Обшук квартири, де мешкала обвинувачена, розпочався з першої кімнати, в холодильнику знайшли чотири-п`ять шприців з темною рідиною. Зазначити точно, що шприци були знайдені в пластиковому лотку чи на дверях холодильника, не може оскільки не пам`ятає. У цій же кімнаті, де саме не пам`ятає, десь на видному місці знайшли також мічені гроші дрібними купюрами, по 1 - 2 гривні, в кількості до 100 гривень, вказані купюри співробітники поліції просвітили. Співробітники поліції проводили обшук у всій квартирі, однак наркотики та гроші знайшли тільки в першій кімнаті. Під час обшуку вона уважно стежила за тим, що відбувалося, все добре бачила. В момент коли, відкривали холодильник, вона знаходилася за дверима холодильника, але в подальшому перемістилася, і вже при них співробітники поліції почали діставати шприци. Не пам`ятає, шприци знаходились в пластиковому лотку чи на дверях холодильника. Обвинувачена знаходилася постійно поряд з ними. Інші поняті, також бачили коли співробітники поліції відкривали холодильник. Співробітник поліції, який знайшов вказані шприці та коли забирав їх був без ручної поклажі, без пакетів, вона не бачила, щоб працівники поліції приносили якісь предмети на обшук. Шприци після обшуку поклали на холодильник, потім їх поклали у великий пакет та запакували, записали на ньому щось та вони, як поняті, поставили свій підпис на пакеті. Що відбувалось потім не пам`ятає, оскільки минуло багато часу. До того, як покинути квартиру після обшуку, вона дала свої дані та підписувала документи. Окрім того, зазначили, що обшук проводився приблизно на протязі двох годин, в квартирі під час обшуку була обвинувачена, її мати та двоє дітей, донька обвинуваченої та її подружка. Працівники поліції працювали разом, один знімав обшук на камеру, другий писав, третій спостерігав за обвинуваченою, четвертий проводив обшук. Ніхто під час обшуку не заходив до квартири. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 суду показав, що працює в УПН ГУНП в Дніпропетровській області, оперуповноваженим. В березні місяці 2018 року приймав участь в обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Участь приймав в якості оперуповноваженого, на підставі доручення, складеного письмово. На початку обшуку ОСОБА_1 була разом з ними, коли вони з іншими співробітниками поліції та понятими заходили до квартири. Під час обшуку було знайдено декілька шприців з рідиною коричневого кольору, різною ємністю. В кімнаті під час обшуку були бабуся та дитина, але точно не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. ОСОБА_1 в ході обшуку нібито ніяких емоцій не виражала, чи заперечень. Закупка у ОСОБА_1 була того ж дня, що і обшук. Між закупкою та обшуком минуло декілька годин. Раніше з ОСОБА_1 був знайомий, оскільки в її квартирі вже проводилася раніше оперативна закупка та обшук в 2018 році щодо її чоловіка ОСОБА_11 . Вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді відносно ОСОБА_11 . Перша закупка та обшук виданий на ОСОБА_11 , на момент другого обшуку останній перебував в СІЗО, тому потім було проведено закупку та обшук у ОСОБА_1 . Разом з тим зазначив, що в ході обшуку були присутні п`ять співробітників поліції, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41, ОСОБА_35 та слідчий ОСОБА_53, і він, а також поняті, яких запросив ОСОБА_40 . Прізвища понятих не пам`ятає, на проведення обшуку прийшли разом з понятими, останніх запросили на вулиці. Відеозйомка, фотофіксація проводилася, камерою на телефон слідчої ОСОБА_4. Перед обшуком ОСОБА_4 викликала ОСОБА_1 для допиту по справі ОСОБА_11 , у Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, після допиту вони поїхали проводити обшук, в тому складі, в якому він зазначив. Коли приїхали проводити обшук, ОСОБА_1 відчиняла двері. Тамбур був зачинений, а квартира не пам`ятає точно, була відчинена чи зачинена. В коридорі була оголошена ухвала суду про проведення обшуку, а потім зайшли до квартири. Зйомка почалася перед дверима в коридорі, оголошення ухвали знімали на камеру. Не пам`ятає чи було запропоновано ОСОБА_1 щось видати добровільно. Слідча контролювала проведення обшуку, обшук проводився на протязі кількох годин. Окрім того зазначив, що приймав участь у закупці наркотичних речовин у ОСОБА_1 в якості оперуповноваженого. Закупнику з 12-13.00 годин було перед понятими вручено помічені гроші на вулиці недалеко від будинку ОСОБА_1 . В закупці приймали участь двоє понятих, слідчий, та двоє оперуповноважених. Один з них (понятих) був також залучений до обшуку. Закупнику було вручено 4 купюри по 50 гривень, справжні гроші. Закупник пішов в бік будинку обвинуваченої, потім повернувся приблизно через 20-30 хвилин та в нього був шприц з рідиною, інші учасники стояли біля автомобіля, який був розташований від під`їзду, де мешкала ОСОБА_1 , на відстані сто метрів. Закупника на здійснення закупки у ОСОБА_1 вони привезли на їхньому автомобілі. В чому був одягнений закупник не пам`ятає. Також зазначив, що йому особисто не поступали вказівки притягнути обвинувачену до кримінальної відповідальності. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показала, що працює заступником начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Разом з тим зазначила, що обшук у ОСОБА_1 проводився у зв`язку з переслідуванням особи, де здійснювалася оперативна закупка наркотичних речовин. Обшук проводився по кримінальному провадженню № 12018040700000060, матеріали відносно даного провадження були виділені в інше кримінальне провадження, це було рішення прокурора. Ухвала на проведення обшуку була видана за місцем мешкання ОСОБА_1 . В обшуку приймали участь оперуповноважені на підставі доручення. В протоколі обшуку були зазначені особи, які приймали участь у обшуку, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_31 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , який є старшим оперуповноваженим та оперуповноважений ОСОБА_32. Співробітники, які проводили обшук, були зазначені на останній сторінці протоколу обушку. Вона також приймала участь в обшуку, але обшук проводив ОСОБА_40 Оперативні співробітники були зазначені в протоколі обшуку на останній сторінці. Проведення обшуку на відео фіксував ОСОБА_35 чи ОСОБА_41 . Чому в протокол обшуку, не включені всі учасники обшуку, не змогла пояснити. Свідок ОСОБА_42 , який був допитаний в судовому засіданні, суду показав, що працює УПН ГУНП в Дніпропетровській області, оперуповноваженим. До ОСОБА_1 неприязних відносин не має. Разом з тим показав, що в першій декаді березня місяця 2018 року приймав участь в обшуку на підставі доручення за місцем мешкання ОСОБА_1 . В ході проведення обшуку приймали участь ОСОБА_41 , слідча ОСОБА_4, ОСОБА_32 . Відеофіксацію обшуку проводив ОСОБА_41 , але точно стверджувати не може. Обшук було розпочато, хто перший зайшов до кімнати не пам`ятає. Все що було знайдено під час обшуку, поняті бачили та їх (понятих) завжди питали чи видно їм дії, які здійснювались, співробітниками поліції. Під час обшуку в кімнаті окрім ОСОБА_1 , була ще жінка, їй ніхто із співробітників поліції не забороняв бути присутньою в кімнаті під час обшуку. Під час обшуку ніхто з кімнати не виходив. Перед обшуком вони запросили ОСОБА_1 до Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, де допитали останню стосовно справи ОСОБА_11 та запропонували їй проїхати провести обшук за її місцем мешкання. У останньої питали чи торгує вона наркотиками, і чи є в неї наркотичні засоби вдома, вона сказала, що ні. Для проведення обшуку вони приїхали на службовому автомобілі, зачитали всім учасникам їх права на протязі 5-10 хвилин, потім слідча пояснила суть заходу перед початком обшуку, вказана дія було зафіксовано відеозаписом. Речові докази фотографували. Відео знімали на камеру, яка належить слідчому відділку. Вказаний обшук було легалізовано ухвалою суду. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 вже раніше попереджалась про те, щоб вона не торгувала наркотичними речовинами, а також попереджали останню, якщо вона буде продовжувати незаконну діяльність, в неї буде проведена закупка. Про торгівлю останньою наркотичними засобами їм відомо з анонімної пошти, відповідно до якої громадянин скаржився на обвинувачену, що вона розповсюджує наркотики. Разом з тим, за ініціативою сторін кримінального провадження в судовому засіданні досліджено наступні докази, а саме: - протокол огляду від 07.03.2018 (т.1 а.п. 36-38), відповідно до якого з 13 год 10 хв до 13.год. 25 хв. проведено особистий огляд речей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , огляд проводився за адресою: АДРЕСА_9. Який одягнутий, куртка, штани, взуття - чорного кольору. Будь-яких заборонених або обмежених у обігу речовин у нього не виявлено. Далі проводився огляд грошових коштів в сумі 200 грн., а саме купюри номіналом 50 грн. кожна з наступними номерами: ТД 5359738, СР3490410, ФЕ 6351254, СР6710632. Вищезазначені кошти відповідають грошовому зразку Національного банку України, були оброблені спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1». На фрагменті білого паперу було зроблено контрольний зразок спеціальної хімічної речовини «Промінь-1» та поміщений до поліетиленового пакету, який опечатаний та скріплений біркою всіх учасників огляду. Також в ході огляду всім учасникам слідчої дії були пред`явлені копії грошових коштів на листі паперу формату А-4, на якому всі учасники слідчої дії поставили свої підписи. Грошові кошти передані ОСОБА_3 , який поклав їх до правої кишені куртки одягненої на ньому. - протокол огляду від 07.03.2018 (т.1 а.п. 39-40), відповідно до якого з 14 год. 00 хв. до 14 год. 25 хв. проведено особистий огляд речей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , огляд проводився за адресою: АДРЕСА_9 . В ході огляду з правої кишені куртки одягненої на нього видав працівникам поліції одноразовий медичний шприц номінальною ємністю 5мл з голкою та захисним ковпачком заповнений до відмітки 2 мл. рідиною коричневого кольору схожий на наркотичну речовину «опій». Зі слів ОСОБА_3 в медичному шприці, який йому збула ОСОБА_1 в період часу з 13 год. 38 хв. до 13 год 45 хв. за адресою АДРЕСА_1 , за грошові кошти в розмірі 200 грн., виданих працівниками поліції на проведення оперативної закупки, знаходиться наркотичний засіб «опій». Одноразовий медичний шприц номінальною ємністю 5мл з голкою та захисним ковпачком заповнений до відмітки 2 мл. рідиною коричневого кольору був поміщений до поліетиленового пакету№0022925, який був опечатаний та на якому всі учасники огляду поставили свої підписи. - протокол обшуку від 07.03.2018 з відеозйомкою відтвореною на DVD-R диску та фототаблицею до нього (т.1 а.п. 49-57) проведеного за участю ОСОБА_1 , згідно з яким встановлено, обшук проведено за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі розташованій на першому поверсі двоповерхового будинку. Вхід до квартири здійснюється через дерев`яні двері облаштовані врізним замком. Обшук був розпочатий в кімнаті № 1, в ході якого в холодильнику було виявлено: 5 одноразових медичних шприці ємністю 5мл з голкою та захисним ковпачком заповнені до відмітки 2 мл. рідиною коричневого кольору; одноразовий медичний шприц ємністю 20 мл. з голкою та захисним ковпачком заповнений до відмітки 20 мл. рідиною коричневого кольору; одноразовий медичний шприц ємністю 20 мл. з голкою та захисним ковпачком заповнений до відмітки 10 мл. рідиною коричневого кольору. В дерев`яній тумбочці, яка знаходиться з лівої сторони від входу в кімнату було виявлено: грошові кошти в сумі 52 грн., а саме купюра номіналом 1 грн. - СИ 0901093, 1 грн. - УЖ 9848880, 50 грн. - СР 6710632, при освітлюванні на які ультрафіолетовою лампою відобразились лампи зеленого кольору; грошові кошти в сумі 18 грн., а саме купюра номіналом 2 грн. ВД 7144339 1 грн. ТА 1716515, 2 грн. ПВ 3770432, 1 грн. ТЗ 2397245, 2 грн. СА 2824487, 5 грн. ТА 9889110, 5 грн. УА 7039728. - відповідно до висновку експерта № 1/8.6/1109 від 13.03.2018 року (т.1., а.п. 69-71) надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 1,6932 г - містить особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонено, рідина коричневого кольору масою 1,6932 г - містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію в перерахунку на суху речовину становить 0,0843 г. - згідно з висновком експерта № 1/8.14/1247 від 02.04.2018 року, з ілюстрованою таблицею до нього (т.1., а.п. 101-105) визначено, що на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами СИ 0901093, УЖ 9848880, СР 6710632, на серветках зі змивами рук ( в редакції слідчого - « ОСОБА_1 »), на аркуші паперу (в редакції слідчого - «фрагмент паперу») зі зразками люмінесцентної речовини виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору, в УФ променях. На контрольному зразку серветки, слідів спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях не виявлено. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами СИ 0901093, УЖ 9848880, СР 6710632, на серветках зі змивами рук (в редакції слідчого - « ОСОБА_1 »), на аркуші паперу (в редакції слідчого - «фрагмент паперу») зі зразками люмінесцентної речовини мають між собою спільно родову приналежність. - відповідно до висновку експерта № 1/8.6/1244 від 16.04.2018 року (т.1., а.п. 119-123) визначено, що надані на експертизу 14.03.2018 рідини коричневого кольору масами 1,9891 г, 1,8692 г, 2,0029 г, 2,0389 г, 1,9415 г, 9,5918 г, 18,8435 г, вилучені 07.03.2018 року у ОСОБА_1 , містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений. Рідини коричневого кольору масами 1,9891 г, 1,8692 г, 2,0029 г, 2,0389 г 1,9415 г, 9,5918 г, 18,8435 г - містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину відповідно становить 0,0925 г, 0,0925 г, 0,1023 г. 0,0950 г, 0,1033 г, 0,6311 г, 1,0722 г. Рідини, надані на експертизу 14.03.2018, масою 1,1679 г, добровільне видана ОСОБА_3 та масами 1,9891 г, 1,8692 г, 2,0029 г, 2,0389 г, 1,9415 г. , 9,5918 г, 18,8435 г, що були вилучені в ході проведення обшуку 07.03.2018 року у ОСОБА_1 - однорідні між собою. - протоколом огляду відеозапису від 26.04.2018 (т.1 а.п. 176-179), відповідно до якого видно, як 07.03.2018 року «Особа» рухається по вул. Енергетиків в напрямку вул. В.Симоненко в м. Дніпро. При цьому відеозапис відбувається «в русі». Після чого о 13 год. 39 хв. « ОСОБА » заходить до приміщення першого під`їзду, будинку АДРЕСА_1 , далі «ОСОБА» знаходячись в приміщені під`їзду, підходить до вхідних дверей чорно кольору, де зупиняється і стукає рукою об вхідні двері та продовжує очікувати біля них. О 13.40 годині видно як «ОСОБА» тримає у руках грошові кошти купюрами по 50 гривень, далі вхідні двері відчиняє невідома жінка та «ОСОБА» починає рухатися по коридору загального користування у бік квартири № 5 . Після чого «ОСОБА» підходить до квартири № 5 , двері якої відчинені і за порогом знаходиться жінка, яка за своїми зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_1 . Далі « ОСОБА » передає ОСОБА_1 грошові кошти, а остання в свою чергу передає «ОСОБІ» медичний шприц і він опиняється в руках «ОСОБИ». Після чого «ОСОБА» направляється у бік виходу з приміщення будинку і о 13.42 год. виходить на вулицю та пішим ходом направляється у бік вул. Енергетиків в м. Дніпро, після чого о 13.45 годині відеозапис «МРЕС0009» закінчений. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зі статтею 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

Докази отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. (Рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 року по справі № 42310/04 «Нечипорук і Йойкало проти України»). Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1.2 ч. 1ст. 284 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно зі ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку » вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Частиною першою статті 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (т.1,а.п.1-3), а саме з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, 14.03.2018 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12018040700000274, з фабули якого вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження під № 12018040700000060 від 16.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , організувала діяльність пов`язану з незаконним виготовленням, зберіганням та збутом наркотичних засобів на території м. Дніпро та за місцем свого мешкання. Натомість, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу огляду відеозапису від 26.04.2018 (т.1 а.п. 176-179), відповідно до якого видно, як 07.03.2018 року «ОСОБА» рухається по вул. Енергетиків в напрямку вул. В.Симоненко в м. Дніпро. При цьому відеозапис відбувається «в русі». Після чого о 13 год. 39 хв. « ОСОБА » заходить до приміщення першого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , далі «ОСОБА», знаходячись в приміщені під`їзду, підходить до вхідних дверей чорного кольору, де зупиняється і стукає рукою у вхідні двері та продовжує очікувати біля них. О 13.40 годині видно як «ОСОБА» тримає у руках грошові кошти купюрами по 50 гривень, далі вхідні двері відчиняє невідома жінка та «ОСОБА» починає рухатися по коридору загального користування у бік квартири № 5 . Після чого «ОСОБА» підходить до квартири № 5 , двері якої відчинені, і за порогом знаходиться жінка, яка за своїми зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_1 . Далі « ОСОБА » передає ОСОБА_1 грошові кошти, а остання в свою чергу передає «ОСОБІ» медичний шприц і він опиняється в руках «ОСОБИ». Після чого «ОСОБА» направляється у бік виходу з приміщення будинку і о 13.42 год. виходить на вулицю та пішим ходом направляється у бік вул. Енергетиків в м. Дніпро, після чого о 13.45 годині відеозапис «МРЕС0009» закінчений. Таким чином, станом на 07.03.2019 було виявлено обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, натомість відомості до ЄРДР було внесено лише 14.03.2018, в цей же день було винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.п. 9-10), на підставі подій від 07.03.2019, а ОСОБА_1 повідомлено про підозру. 26.04.2018, внесено ще один епізод кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України на підставі проведеного обшуку від 07.03.2018. Враховуючи те, що оперативна закупка та обшук у обвинуваченої ОСОБА_1 було проведено 07.03.2018, суд вважає, що дана обставина вказує на обізнаність органу досудового розслідування щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення з 07.03.2018. Натомість відомості до ЄРДР було внесено 14.03.2018 та 26.04.2018 відповідно. Таким чином, всі докази здобуто до 14.03.2018, і за відсутності витягу з ЄРДР є сумнівними з точки зору здобуття їх у рамках даного кримінального провадження. З огляду на викладене, суд приходить до беззаперечного висновку щодо порушення органом досудового слідства ч.1 ст. 214 КПК України, а відповідно вказані докази визнанню недопустимими в розумінні ст. 87 КПК України. За змістом статей 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, який згідно ст. 234 КПК України України проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Також ст. 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Винятком з цього правила є невідкладні випадки, пов`язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, в разі чого прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а останній, розглядаючи таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК України, зобов`язаний перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню. В постанові від 05.02.2019 у справі під № 236/2029/16-к ВС/ККС зазначив, що підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі, без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які могли стати підставою для проведення огляду місця події. Натомість, відомості про вчинення інкримінованого правопорушення було внесені до ЄРДР лише після проведення обшуку та на підставі даних, отриманих в результаті проведення такого огляду. Вказана позиція узгоджується з постановою ВС/ККС від 07.06.2018, відповідно до якої зазначено, що підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Натомість, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення огляду місця події, а відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише через 20 днів і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду та закупки. Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ заява № 4442/07, від 29.11.2018 р. «Грабовський проти України» зазначено, що складовою прав особи в кримінальному провадженні є поінформованість про наявність у неї таких прав, (ст. 3, 6 Конвенції), натомість враховуючи викладені обставини органом досудового розслідування вказане право було порушено. Виходячи з визначених у ч. 2 ст. 8 Закону № 2135-ХІІ обов`язкових умов щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, у даному випадку, на думку суду, легітимною метою застосованих оперативно-розшукових заходів було саме з`ясування істини. Однак, таке з`ясування відбувалось не у порушеній кримінальній справі, а до винесення постанови про її порушення, тобто у позапроцесуальний спосіб та без дотримання передбачених кримінально-процесуальним законом гарантії. Як вбачається з оглянутого відеозапису (т. 1 а.п. 57) у обшуку приміщення ОСОБА_1 приймають участь оперуповноважені УПН ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_48 та ОСОБА_49

Окрім того зпоказів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , встановлено, що в проведенні обшуку приймали участь, оперуповноважені ОСОБА_41 та ОСОБА_50 , і вказана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом обшуку, однак вказані особи в протоколі обшуку не зазначені. В матеріалах справи, міститься доручення про проведення досудового розслідування від 26.04.2018 (т.1 а.п.156-157), видане т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Самарського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, майором Соколом І.В. яким доручено проведення досудовового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 12018040700000450 від 26.04.2018, про те що в СВ Самарського ВПД ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР під № 12018040700000274 від 14.03.2018 за фактом незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «опій», за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України, співробітникам УПН ГУНП в Дніпропетровській області спільно з заступником начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4, на підставі якого, за участю двох понятих було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак у зазначеному дорученні не визначено коло осіб, які мають право на проведення слідчої дії «обшук» за вищевказаною адресою. Окрім того, доручення про проведення досудового розслідування, було видано 26.04.2018. Таким чином, на час проведення обшуку 07.03.2018 оперуповноважені УПН ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_48 та ОСОБА_49 взагалі не мали ніяких повноважень для проведення вказаної процесуальної дії. З огляду на викладене, протокол обшуку підлягає визнанню недопустимим доказом у зв`язку з тим, що в проведенні обшуку взяли участь оперуповноважені УПН ГУНП в Дніпропетровській області, що є порушенням ч. 1 ст. 236 КПК України. Крім того, відповідно до протоколу обшуку проведеного 07.03.2018, зазначено, при освітленні ультрафіолетовою лампою рук ОСОБА_1 відобразились плями зеленого кольору, після чого були зроблені змиви з правої та лівої руки і контрольний зразок, однак відеозапис обшуку, вказаної обставини не містить (DVD-R диск з відеозаписом обшуку від 07.03.2018 (00:27:15-00:27:30). Відповідно до ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. Ухвалою від 08 лютого 2018 слідчим суддею Дніпровського апеляційного суду надано дозвіл на проведення НСРД у вигляді аудіо-відео контролю відносно ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_1 та в інших громадських місцях. Громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. А відтак, квартира, в якій проживає ОСОБА_1 та її мати, не є громадським місцем і в ній не надавалось право здійснювати аудіо-відео запис. Як вбачається з матеріалів справи легендована «особа ОСОБА_3 » йшла на конкретну адресу, постукала в конкретні двері та відповідно провела контрольну закупку за конкретною адресою, якою була адреса обвинуваченої ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 . Окрім того, протокол про проведення НСРД складений 28.03.2018р. тобто через 3 тижні після того як таке НСРД відбулася (07.03.2019р.), а дозвіл на проведення НСРД (елементом дії якого є складання протоколу) закінчився 08.03.2019р. Тобто, протокол складався після закінчення на це дозволу (т.1, а.п. 41-42) Натомість як вбачається з матеріалів справи, контрольна закупка проводилися 07.03.2018 року, про що свідчать протокол огляду ОСОБА_3 (т.1, а.п.36-39, а.п.39-40 ), а протокол про результати контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки складено лише 04.04.2018 року (т.1, а.п. 43-46), тобто на 28 день після проведення вказаної дії, що є недопустимим в розумінні ст.252 КПК України. В Обвинувальному акті стверджується що 07.03.2018р. у ОСОБА_1 проведена оперативна закупка та обшук, при яких вилучались певні речі («опій ацетельований» та ін.). Сторона обвинувачення, в судовому засіданні не довела яким чином могли вилучатися зазначені речі та направлятися на експертизу, яка була проведена 13.03.2018 р., за умови, що відповідні протоколи складалися лише через три-чотири тижні. Відповідно до позиції, викладеній у постанові ВС/ККС справа № 751/7177/14 від 21.03.2018, якщо в результаті негласно слідчої дії виявлено ознаки злочину, який не розслідується у даному кримінальному провадженні, та отримана інформація може бути використана тільки на підставі ухвали слідчого судді. Зазначеної ухвали матеріали кримінального провадження не містять. Відповідно до рішення по справі «Пантелеєнко проти України», Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм. В рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. За таких підстав суд приходить до висновку про визнання недопустимими й докази, які є похідними, зокрема, й висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів під № 1/8.6/1244 від 16.04.2018 (т.1., а.п. 119-123), висновок судової експертизи спеціальних хімічних речовин № 1/8.14/1247 від 02.04.2018 року, з ілюстрованою таблицею до нього (т.1., а.п. 101-105), протокол огляду відеозапису від 26.04.2018 (т.1 а.п.176-179), протокол огляду від 07.03.2018 (т.1 а.п. 36-38), протокол огляду від 07.03.2018 (т.1 а.п. 39-40), висновок експерта № 1/8.6/1109 від 13.03.2019 (т.1 а.п. 69-71). Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (ст.8 Конституції України, ст. 8 КПК України). Наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства» (рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). У постанові від 6 березня 2018 року (справа № 727/6661/15-к) Верховний Суд відмітив, що відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання. Тобто, будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що здатна бути перевіреною, а державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу. Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»). Прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (наприклад, рішення ЄСПЛ від 15 червня 1992 року у справі «Люді проти Швейцарії»). Однак, застосування агентів під прикриттям повинно бути обмежене, співробітники поліції можуть діяти таємно, але не займатись підбурюванням (рішення ЄСПЛ від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»). ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкта з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того, щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Вирішуючи питання про те, чи було таке розслідування «по суті неявним», суд повинен вивчити причини, які лежать в основі проведення оперативних дій та виходити з того, чи мали місце об`єктивні підозри того, що заявник задіяний у злочинній діяльності або схильний до скоєння злочину. Тісно пов`язаним із критерієм об`єктивної підозри є питання щодо етапу, на якому уповноважені органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально-караного діяння, або спровокували його. Також суд має встановлювати, чи перевищили правоохоронні органи межі, визначені у зв`язку з використанням моделі симулювання, тобто чи підбурювали вони заявника до вчинення злочину. Із цією метою з`ясуванню підлягають причини, з яких було розпочато використання цієї моделі, ступінь співучасті поліції у вчиненні злочину та характер підбурювання чи тиску, який чинили на заявника. При цьому, оскільки доводи заявника не були повністю необґрунтованими, саме прокуратура мала довести, що факту підбурення не було. У разі відсутності таких доказів національні суди зобов`язані були проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. У рішенні від 30 жовтня 2014 року у справі «Носко і Нефедов проти Росії» (пункти 54, 62) ЄСПЛ також відзначав у своїй прецедентній практиці, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника. Європейський суд врахував, що міліція направила «агента» до заявниці не прямо, а через колишнього однокурсника заявниці і багаторічного колеги. Залученням останнього до негласної операції і поміщення заявниці в неформальне оточення, міліція в деякій мірі розраховувала на довіру заявниці до цієї особи і її бажання допомогти колезі. Таким чином, можна зробити висновок, що міліція не залишалася повністю пасивною і негласна операція включала, зокрема, певний елемент тиску на заявницю. Згідно з рішенням від 26 травня 2016 року «Баннікова проти Росії» № 18757/06 (пункт 47), ЄСПЛ, проводячи розмежування між законним проникненням оперативного співробітника та підбурюванням до вчинення злочину, вивчав питання про те, чи змушували заявника до скоєння злочину. Він вказав, що відмова органів, які здійснюють слідчі дії, від зайняття пасивної позиції була здійснена для того, щоб їх дії асоціювались із поведінкою, яка передбачає їх ініціативу до вступу у зв`язок із заявником, для чого вони повторювали свою пропозицію, не дивлячись на первісну відмову заявника, наполегливо кваплячи його, піднімаючи ціну вище середньої (див. Рішення ЄСПЛ по справі «Малінінас проти Литви», пункт 37)». Як вбачається з показів свідка ОСОБА_5 07.03.2019 року до них приходив тільки ОСОБА_7 , який є хрещеником колишнього співмешканця її доньки ОСОБА_8 . З ОСОБА_7 в них були дружні стосунки до них у гості він приходив з дитячих років. Враховуючи викладене та думку самої обвинуваченої сторона захисту наполягала на тій обставині, що саме ОСОБА_7 був тією особою, яка купила 07.03.2019 року наркотичні засоби у ОСОБА_1 Усіх цих обставин як кожної окремо, так і у сукупності достатньо для обґрунтованого висновку, що дії працівників правоохоронних органів у даному кримінальному провадженні вийшли за межі пасивного розслідування, та як вони не «приєдналися» до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, а своїми навмисними діями спровокували обвинувачену на вчинення такого злочину. Адже дії легендованого свідка, на особі якого наполягає сторона захисту та свідок ОСОБА_5 та вказівки працівників правоохоронних органів не обмежувалися пасивним розслідуванням, а з метою порушення кримінального провадження, встановлення злочину, збирання доказів були спрямовані на схиляння ОСОБА_1 до вчинення саме кримінального злочину, і без таких дій працівників правоохоронних органів та заявника злочин вчинений би не був. В даному випадку жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на це стороною обвинувачення не надано.

Окрім того, суд зазначає, що інші доводи сторони захисту, не приймає їх до уваги, оскільки вказані доводи не є суттєвими та не підлягають покладенню в основу вироку. Відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Згідно зі змістом ст. 92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. У цій справі суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності всі досліджені під час судового розгляду докази з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, і, приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкриміноване, стороною обвинувачення надано не було, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви слід тлумачити на її користь. Суд приходить до висновку, що в судовому слідстві не доведено вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а отже вона підлягає виправданню на підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України. Доля речових доказів по даному провадженню підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. В обвинувальному акті зазначено розмір витрат на проведення судових експертиз, а саме витрати, за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/1109 від 13.03.2018 у сумі 858 грн. 00 коп.; за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин № 1/8.14/1247 від 02.04.2018 у сумі 1144 грн. 00 коп.; за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/1244 від 16.04.2018 у сумі 2 288 грн. 00 коп., які на підставі ч. 1 ст. 124 КПК України стягуються з обвинуваченої тільки в разі ухвалення обвинувального вироку. Враховуючи те, що судом ухвалюється виправдувальний вирок, процесуальні витрати стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 не підлягають. Процесуальні витрати у кримінальному провадженню під № 12018040700000274 покладаються на рахунок держави. На підставі викладеного, керуючись ст. 370, ч.ч.1,2 ст. 371, ст. ст. 373, 374,100 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні під № 12018040700000274 віднести на рахунок держави. Речові докази: - грошові кошти в сумі 52 гривні купюрами: номіналом 50 гривень з серійним номером СР 6710632, номіналом 1 гривня з серійним номером СИ 0901093, номіналом 1 гривня з ним номером УЖ 9848880, які опечатані в спеціальний пакет № 1238365, визнані речовими доказами відповідно до постанови про визнання речових доказів від 11.04.2018 (т.1 а.п.106-107), передані на зберігання до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до книги обліку речових доказів, порядковий номер №6/399 (т.1 а.п.109) - обернути у дохід держави.

- один опечатаний спец пакет « Експертна служба МВС України» № 1238367, в якому знаходяться: змиви з долоні правої руки ОСОБА_1 на спиртовій серветці у кількості 1 шт.; один опечатаний спец пакет « Експертна служба МВС України» № 1238366, в якому знаходяться: змиви з долоні лівої руки ОСОБА_1 на спиртовій серветці у кількості 1 шт., один опечатаний спец пакет « Експертна служба МВС України» № 1238368, в якому знаходиться контрольний зразок спиртової серветки, яка використовується при змивах, у кількості 1 шт., один опечатаний спец пакет « Експертна служба МВС України» № 1238369, в якому знаходиться: аркуш паперу зі зразком спеціального хімічного засобу «Промінь-1», який використовується при проведеній оперативній закупівлі у кількості 1 шт., які визнано речовими доказами відповідно до постанови про визнання речових доказів від 11.04.2018 (т.1 а.п.110-112), передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 000842 (т.1 а.п.113) - знищити;

- один опечатаний спец пакет «Експертна служба МВС України» № 1356668, в якому знаходиться: одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., носик якого запаяний, з одноразовою голкою в захисному ковпачку, в середині якого знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 0,9608 гр., один опечатаний спец пакет «Експертна служба МВС У країни» № 0161776, в якому знаходяться: одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,2369 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,1127 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,2498 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,2826 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 5,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 1,1889 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 8,8401 гр., одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з нанесеним градуюванням до 20,0 мл., закритий ін`єкційною голкою в захисному ковпачку, в якому знаходиться рідина коричневого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою 18,0778 гр. - які визнано речовими доказами відповідно до постанови про визнання речових доказів від 24.04.2018 (т.1 а.п.124-126), передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 000846 (т.1 а.п.127) - знищити; - електронний носій інформації Micro SD «Kingston 16 GB» з файлом відеозапису «MPEG0009» оперативної закупки у ОСОБА_1 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 26.04.2018 (т.1 а.п.180-183) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження під 12018040700000274; - грошові кошти в сумі 18 гривень, визнані речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 07.06.2018 (т.1 а.п.20-211) та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 відповідно до зберігальної розписки (т. 1 а.п.212) - повернути власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.В. Поштаренко