Ухвала суду № 85687872, 11.11.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6406/19

4-с/214/34/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Гриня Н.Г., за участю секретаря Фартушної Є.К.,

за участю: заявника ОСОБА_1 , представника Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області - Корсака О.Ю., заінтересованої особи- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шевченко Вікторії Михайлівни,-

встановив:

21.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Шевченко В.М. щодо визначення суми заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, викладені в розрахунку від 01.08.2019 року за період з 18.09.2018 року по 01.08.2019 року в сумі 11 241,25 грн. та визнати даний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів неправомірним; зобов`язати державного виконавця Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Шевченко В.М., не пізніше наступного робочого дня від дня отримання ухвали, здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на підставі виконавчого листа №435/8492/12 від 03.09.2012 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за період з 18.09.2018 року по 01.08.2019 року із урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Саксаганського районного м. Кривого Рогу від 11.10.2012 року у справі №435/8492/12 із нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області виконавче провадження №35132233. 07.08.20119 року він отримав від державного виконавця Шевченко В.М. розрахунок заборгованості із сплати аліментів у сумі 11241,25 грн. Визначення його доходу виконавцем у вказаному розрахунку проводилось на рівні середньої заробітної плати для даної місцевості, однак таке визначення вважає протиправним. Він здійснює незалежну адвокатську діяльність, яка не є підприємницькою діяльністю, тобто він не є фізичної особою-підприємцем та щодо нього відсутні відомості у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Подання податкової звітності особою, що здійснює адвокатську діяльність здійснюється за результатами звітного року шляхом заповнення відповідних декларацій для відображення доходів. Звітний рік для подання податкової звітності не настав. Таким чином, оскільки він є фізичною особою-підприємцем, працює як адвокат, тобто здійснює незалежну професійну діяльність, не є особою яка працює, застосування державним виконавцем для визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з нього відповідно до положень ст.. 195 СК України є незаконним та недопустимим , оскільки жодна з умов зазначених в диспозиції статі, не охоплює та не стосується його статусу. Отже, оскільки рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу визначено стягнення аліментів в частці від доходів, він є працюючою особою, однак подання звітності до фіскальних органів з відображенням доходів, у разі отримання ним від незалежної адвокатської діяльності, не настав за результатами звітного року, то нарахування виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості , а не згідно ч. ст.182 СК України не менше мінімального гарантованого розміру 50% прожиткового мінімуму – 1059 грн. Проте державним виконавцем у розрахунку за липень визначено розмір заборгованості у сумі 2900 грн., який майже в три рази перевищує мінімальний гарантований розмір, визначений ст. 182 СК України.

Державний виконавець Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Шевченко В.М. не погоджуючись із вимогами скарги подала відзив в якому зазначила, що заперечує проти вказаних вимога в повному обсязі. В якому вказала, що розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України. У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника сума боргу визначається виходячи з фактично отриманої боржником заробітної плати за місцем роботи. Відрахування аліментів із заробітної плати боржника здійснюється на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів не може бути меншим ніж встановлено СК України. Якщо відомостей про заробітну боржника плату не має, борг обчислюється у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де проживає боржник. Відомості про розмір середньостатистичної заробітної плати державний виконавець отримує в управлінні статистики. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою зацікавленої особи у порядку, встановленому законом. Таким чином, у разі наявності спору щодо розміру заборгованості зі сплати аліментних платежів, особа, яка вважає, що її право порушено звертається до суду з відповідним позовом. Враховуючи наведене, зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії не може бути предметом спору в даному випадку, оскільки оскарження лій/бездіяльності державного виконавця не є підставою для подальших процесуальних дій. У зв`язку із чим слід відмовити у задоволенні скарги.

Заявник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що він не працює з 22.03.2019року, він займається адвокатською дяльністю та є фізичною-особою підприємцем.

Заступник начальника Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Корсак заперечував щодо вимог скарги з підстав викладених у письмовому відзиві та просив відмовити у її задоволенні.

Стягувач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, вважала її безпідставною.

Вислухавши думку боржника, державного виконавця, стягувача дослідивши скаргу і надані документи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в Покровському відділі державної виконавчої слуби м. Кривий ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадженя №35132233 із примусового виконання виконавчого листа №435/8492/12 від 11.10.2012 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 03.09.2012 року і до досягнення дитиною 18-річного віку (а.с. 3).

07.08.20119 року він отримав від державного виконавця Шевченко В.М. розрахунок заборгованості зі сплати аліментів в сумі 11241,25 грн. (а.с. 4).

Після чого скаржник звернувся до державного виконавця з клопотанням про долучення до матеріалів виконавчого провадження документів: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного реєстру від 10.04.2019 року (а.с. 5-10).

Частиною 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно вимг частини 4 цієї ж статті виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Отже, як слідує з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Шевченко В.М. виконала вимоги ч.3 та ч.4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», визначила суму заборгованості зі сплати аліментів та на заяву боржника повідомила про розрахунок заборгованості, в подальшому щомісяця обчислювала розмір заборгованості, відповідно до виконавчого листа.

У той же час суд зазначає, що відповідно до вимог ч.8 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Вказана норма статті узгоджується з положеннями ч.3 ст. 195 СК України, відповідно до якої розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

У пункті 26 Постанови пленуму ВССУ № 4 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26лютого 1993року №146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.

У п. 18 вищезазначеної Постанови також роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК (ст.451ЦПК України в редакції чинній на часі розгляду скарги), у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії,якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що державний виконавець має обов`язок провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, а обов`язку проводити перерахунок заборгованості, у випадку незгоди боржника із розміром такої, ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено, при цьому законодавством визначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості, приходить до висновку про те, що розрахунок заборгованості по аліментам здійснений правильно, враховуючи ту обставину, що розмір аліментів визначений у частці від доходу, то розмір заборгованості обчислюється виходячи до положень ст.. 195 СК України, інших даних щодо отримання доходів матеріали справи не містять,тому розрахунок вірно проведений із розрахунку розміру середньої (середньомісячної) заробітної плати для відповідної місцевості.

Посилання скаржника на те, що він займається незалежною професійною діяльністю, у зв`язку із чим підлягає застосуванню положення ст. 182 СК України, не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають положенням Закону та інтересам дитини.

Також, суд звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений можливості звернутись за захистом свого права до суду з відповідним позовом, у зв`язку зі зміною матеріального стану.

Враховуючи вище викладене, із матеріалів справи вбачається, що розрахунок заборгованості складений у відповідності із положеннями СК України та Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим суд не вбачає підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними, тому слід дійти висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 , що є наслідком відмови у задоволенні його скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводами скарги та матеріалами справи, не спростовано правомірності прийнятих державним виконавцем рішень, тому в задоволенні скарги слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 450-452 ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шевченко Вікторії Михайлівни - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 18.11.2019 року.

Суддя Н.Г. Гринь