Рішення № 85683070, 07.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27607/18

Провадження № 2/127/4759/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретарів Мельника А.В., Власюк І.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жулинської Вікторії Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконним і скасувати наказ № 858-к від 24.09.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ». Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю провини позивача в наприбуття в відрядження 18.09.2018 року т.я. він не був своєчасно проінформований про відрядження та його не ознайомили з коштористом витрат або з довідкою-розрахунком, не видали аванс, передбачені Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджені наказом МФ України № 59 від 13.03.1998 року, а також Положенням про відрядження працівників ПАТ "ДПЗКУ", затвердженого наказом № 367 від 19.12.2017 року.

Ухвалою суду від 02.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 02.11.2018 року витребувано з ПАТ «ДПЗКУ» належним чином завірені копії наступних документів: наказ про прийняття ОСОБА_2 на посаду начальника Вінницького регіонального відділу регіонального управління №1 департаменту закупівель ПАТ «ДПЗКУ»; правила внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «ДПЗКУ» затверджені наказом від 27.02.2018 року № 87; положення про відрядження працівників ПАТ «ДПЗКУ» чинне станом на 17.09.2018 року; завдання на службове відрядження ОСОБА_2 ; документи на підтвердження передання завдання на службове відрядження особі, відповідальній за оформлення наказу про відрядження; підтвердження ознайомлення ОСОБА_2 з наказом № 451 від 17.09.2018 року із зазначенням дати та часу; підтвердження передання ОСОБА_2 посвідчення про відрядження від 17.09.2018 року № 868; підтвердження перерахування на картковий рахунок ОСОБА_2 авансу на відрядження.

04.12.2018 року від ПАТ «ДПЗКУ» до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову; ОСОБА_2 18. з наступних підстав. 17.09.2018 року ПАТ «ДПЗКУ» винесено наказ № 451 щодо направлення ОСОБА_2 у відрядження 18.09.2019 року тривалістю 1 день до м. Київ у центральний апарат ПАТ «ДПЗКУ». Разом з наказом виготовлено та оформлено відповідне відрядження. Оскаржуваний наказ направлений позивачу електронною поштою, однак працівник відмовився з ним ознайомлюватись про, що складено акт від 18.09.2018 року. У визначену наказом дату та місце ОСОБА_2 не з`явився, про причини неявки та невиконання наказу безпосереднього керівництва не повідомив, від надання пояснень також відмовився, що свідчить про порушення трудової дисципліни. Положеннями статуту та закону на відповідача не було покладено обов`язку виплати авансу працівникові, який вибуває у відрядження, а лише відшкодувати понесені ним витрати.

07.12.2018 року ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив в якому перерахував свої аргументи щодо мотивів викладених у відзиві. Так оскаржуваний наказ направлено позивачеві 17.09.2018 року о 17:47 год. Про те, виконуючи свої службові обов`язки ОСОБА_2 завчасно з ним ознайомитись не мав можливості оскільки в межах своїх повноважень перебував поза офісолом - зустрічас\вся з потенційним клієнтом. Тому неприбуття 18.09.2019 року у центральний апарат ПАТ «ДПЗКУ» викликано несвоєчасним повідомленням. Твердження, що позивач відмовся від надання пояснень, спростовується відповідною пояснювальною запискою. Також неприйнятним є твердження відповідача про відсутність у роботодавця обов`язку виплатити аванс працівникові, який вибув у відрядження, так як суперечить Положенню про відрядження ПАТ «ДПЗКУ» та самому наказу № 451 від 17.09.2018 року.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 23.03.2019 року постановленою без виходу до нарадчої кімнати відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

25.03.2019 року в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив, що співпрацював з ПАТ «ДПЗКУ» в особі ОСОБА_2 . Зустрічався з ним два рази в офісі по вул. Замостянській, 35 в м. Вінниці 06.09.2018 року та приблизно через 10-11 днів в понеділок. Зустрічі проводились під кінець робочого дня приблизно о 17:30 год.

11.09.2019 року в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що перебуває у трудових відносинах з ПАТ «ДПЗКУ». Про обставини справи пояснила, що ОСОБА_2 про наказ про відрядження проінформувала шляхом телефонного зв`язку який здійснила приблизно о 18:02 год. 17.09.2018, тобто після закінчення робочого дня, оскільки ОСОБА_2 в цей час в офісі не було. Додатково вказала, що наказ про відрядження надійшов електронною поштою у вигляді сканової копії без електронно-цифрового підпису. Копію наказу та відрядження ОСОБА_2 17.09.2018 року не надавали.

Ухвалами суду від 25.01.2019 року та від 30.09.2019 року доручено Подільському районному суду м. Києва забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові і відповіді на відзив та просила суд задовольнити позовні вимоги. Додатково вказала, що в прохальній частині позову допущено описку в частині зазначення дати оскаржуваного наказу, тому просила вважати вірною дату 24.09.2018 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві та просила суд відмовити в задоволенні позову. Представник посилалась на те, що догану з ОСОБА_2 знято за сумлінну роботу.

Оцінивши докази, суд критично оцінює копію наказу № 25/1-к ПАТ " ДПЗКУ" від 16.01.2019 року про зняття догани з ОСОБА_2 як не належний доказ, оскільки він не стосується спору і не скасовує оспорюваний наказ № 858-к про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Суд критично оцінює акт про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з наказом про відрядження

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ПАТ «ДПЗКУ» та займає посаду начальника Вінницького регіонального відділу регіонального управління № 1 департаменту закупівель.

17.09.2018 року ПАТ «ДПЗКУ» видано наказ № 451, відповідно до якого: ОСОБА_2 направлено у відрядження 18.09.2018 року тривалістю 01 день до м. Київ у центральний апарат ПАТ «ДПЗКУ»; департаменту бухгалтерського обліку та звітності у встановленому законодавством порядку доручено забезпечити видачу грошового авансу для здійснення наступних витрат, пов`язаних зі службовим відрядженням (витрати на проїзд, добові, проживання в готелі) (на 75 а.с. том 1).

Разом з наказом виготовлено та оформлене відповідне посвідчення на відрядження № 868 від 17.09.2018 року (на 76 а.с. том 1).

Сканована копія наказу про відрядження направлена на електронну адресу ОСОБА_2 17.09.2019 року о 17:47 год. при цьому робочий день закінчувався о 18:00 год. (на 97 а.с. том 1).

Сторонами не оспорювався факт про те, що ОСОБА_2 у визначені наказом місце та дату відрядження не прибув.

Від надання пояснень щодо невиконання наказу ОСОБА_2 відмовився (акт на 78 а.с.). В подальшому позивач змінив свою думку та подав пояснювальну записку в якій зазначив, що неприбуття 18.09.2019 року до головного офісу ПАТ «ДПЗКУ» зумовлено отриманням наказу про відрядження тільки 18.09.2019 року (на 98 а.с. том 1).

24.09.2018 року ПАТ «ДПЗКУ» видано наказ № 858-К року про оголошення ОСОБА_2 догани. Підставами наказу стали: службова записка директора департаменту закупівель С. Ізотова від 21.09.2018 року № 4/4/367; акти про відмову від ознайомлення з наказом про відрядження та про відмову ОСОБА_2 надавати пояснення щодо невиконання наказу про відрядження від 18.09.2019 року (на 80 а.с. том 1).

Пунктом 5.5. Положення про відрядження працівників ПАТ «ДПЗКУ» затвердженого наказом ПАТ «ДПЗКУ» від 19.12.2017 року № 367 передбачений обов`язок товариства виплати аванс працівникові, який вибуває у відрядження у розмірі 75% від попередньо розрахованої суми втрат. Для отримання авансу до бухгалтерії за два дні до початку відрядження повинні бути надані копія наказу та посвідчення про відрядження з попередньо розрахованими витратами на відрядження (на 53-69 а.с. том 1).

Акт про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з наказом про відряжєення складено 18.07. 2018 року тобто в день вибуття в відрядження (на 77 а.с. том 1). Вказана обставина підтверджує неможливість охнайолмити ОСОБА_2 з наказом 17.07.2018 року.

Твердження відповідача про відмову ОСОБА_2 ознайомитися з накащзом провідрядження спростовується також поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відсутність ОСОБА_2 в на робочому місці в проміжок часу від надходження наказу та до закінчення робочого дня.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КЗпП України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено судом ПАТ «ДПЗКУ» завчасно не проінформувало позивача про його відрядження. Направлення наказу на електронну пошту працівника не свідчить про належний спосіб доведення розпорядчого документа до відома. Тому невиконання наказу про відрядження пояснюється необізнаністю ОСОБА_2 про його існування, що виключає вину останнього в інкримінованому йому дисциплінарному проступку. Крім того для забезпечення відрядження ПАТ «ДПЗКУ» зі свої сторони не виконано обов`язку по виплаті ОСОБА_2 авансу для здійснення поточних витрат під час службового відрядження.

Враховуючи, що у ПАТ «ДПЗКУ» не було підстав для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, наказ № 858-К від 24.09.2018 року є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 704,80 грн понесених судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Публіячного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 858-к від 24.09.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 "

Стянути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь ОСОБА_2 704 грн.80 коп в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскарженов Вінницькому апеляційному суді через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_2 ПІН НОМЕР_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1

Відповідач Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ЄДРПОУ 37243279, адреса 01601 м. Київ вул. Саксаганського, 1 е-mail: docfiow@pzcu.gov.ua; Helpline@pzcu.gov.ua

Суддя: