Ухвала суду № 85676597, 15.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 листопада 2019 року м. Київ № 640/22196/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства «Альфа-Банк» доДеснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100,код ЄДР: 23494714) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, пр-т Маяковського, 29), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м Києві про зняття з реєстрації - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м Києві здійснити дії щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням АТ «Укрсоцбанк» № 5/2019 від 15.10.2019 прийнято рішення щодо припинення АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» в п/п. 1.2 якого визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019.

Пояснює, що 10.06.2019 АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» отримало відмову Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА - у знятті з реєстрації фізичну особу - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з жилого приміщення - однокімнатної квартири, загальною площею 39,50 кв.м., житловою площею 18,10 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якою АТ «Укрсоцбанк» правонаступник АТ «Альфа-Банк» володіє на праві приватної власності.

Зазначає, що позивачу належить квартира, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Наголошує, що за позивачем було зареєстроване право власності на дану квартиру відповідно до договору іпотеки.

09.06.2008 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 031.29-08/497, відповідно до якого, банк надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 63 000,00 доларів США.

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 031.29-08/497, ОСОБА_1 як Іпотекодавець передала в іпотеку однокімнатну квартиру, загальною площею 39,50 кв.м., житловою площею 18,10 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання по кредитному договору - АТ «Укрсоцбанк» звернуло стягнення на квартиру іпотекодавця на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (п 4.5.3. Іпотечного договору) та звернувся з відповідною заявою до державного реєстратора. Державний реєстратор Мосійчук Оксана Василівна, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45827718 від 05.03.2019.

Представник акціонерного товариства зазначає, що звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за винятком встановлених законом. Після прийняттям кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги , якщо сторонами не погоджено більший строк.

Додає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Відтак, у позовній заяві позивач наголошує, що підставою зняття ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання без її особистої волі (заяви) можуть виступати відповідне рішення суду про позбавлення права власності або права користування.

Представник позивача у позовній заяві звертає увагу суду, що АТ «Укрсоцбанк», правонаступник AT «Альфа-Банк», звертаючись до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА надав всі документи, які свідчать про право власності на дану квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість як зазначає позивач, відповідачем протиправно відмовлено у знятті з реєстрації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач додає, що як вбачається зі змісту відповіді відповідача від 10.06.2019. Відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської РДА - згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - ОСОБА_1 не втратила право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У даному випадку, як вбачається з позову та аналізу доданих до справи матеріалів, спірні відносини по суті виникли у зв`язку, як вважає позивач, з порушенням його права власності на майно, а саме: на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності на підставі іпотечного договору, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, оскільки як зазначає сам позивач у позовній заяві, така квартира зареєстрована за ОСОБА_1 , яка не втратила право користування такою квартирою.

Тобто, передумовою вчиненню реєстраційним діям передує невирішений спір про право цивільне, зокрема, про право на конкретний об`єкт нерухомого майна, а саме: на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Реєстрація права власності є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Водночас реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять права, зокрема, на майно і полягають саме в офіційному визнанні державою цих фактів.

Оскільки, як вбачається з доводів позивача у позовній заві, існує спір про право цивільне, то захист таких прав має здійснюватися за правилами цивільного судочинства, а даний спір не є публічно-правовим спором.

При цьому, в межах вирішення такого спору можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно, на що вказують і положення абзацу другого ч. 1 ст. 19 ЦПК України.

Більш того, суд вказує на те, що в подібних правовідносинах, Велика Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17, від 21.03.2018 у справі № 802/1792/17-а, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15 та від 08.05.2018 у справі № 826/1001/15 висловила позицію, за якою якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ППК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м Києві про зняття з реєстрації - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м Києві здійснити дії щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін