Ухвала суду № 85676327, 14.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 листопада 2019 року Справа № 2340/4602/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18 за його позовом до управління МВС України в Черкаській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18 за його позовом до управління МВС України в Черкаській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в новому обсязі.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що в кінці серпня 2019 року зустрів свого колишнього колегу – ОСОБА_2 , який повідомив позивачу, що він та ще декілька осіб також зверталися до суду із аналогічним позовом та суд задовольнив їх вимоги (справи № 580/445/19, № 580/446/19). Шостий апеляційний адміністративний суд залишив рішення Черкаського окружного адміністративного суду без змін.

За твердженням заявника, під час розгляду в суді адміністративного позову ОСОБА_1 Управління МВС України в Черкаській області приховало та не надало суду важливу інформацію, яка мала істотне значення для розгляду справи і не могла бути відомою позивачеві на час розгляду справи. Також заявник вказує, що у довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 13.03.2018 № 2303005546 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» було зазначено, що посада заявника на день звільнення «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» Департаменту внутрішньої безпеки МВС України прирівняна до посади «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» апарату Національної поліції України.

Проте, 27.08.2018 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області направила до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку № 2303005546 із значно меншим розміром грошового забезпечення. Відповідно до нової довідки, посада була прирівняна до посади «старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах», але вже не в Управлінні апарату Національної поліції України, як це було раніше, а в органі значно нижчої категорії - Головному управлінні національної поліції в Черкаській області (ГУНП). В свою чергу, це призвело до зменшення розмірів грошового забезпечення з 13996,13 грн. до 7 810,40 грн., що, викликало зменшення пенсії з 9 797,29 грн. до 5 467,28 грн. Тому, заявник вважає подібне прирівнювання посад необгрунтованим і протиправним, адже на час звільнення він проходив службу не в обласному управлінні МВС, а в підрозділі більш вищої ланки - в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 15.10.2019 прийнято до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання для розгляду заяви по суті на 22.10.2019.

У судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити заяву, скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №2340/4602/18 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області просила у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити і залишити судове рішення в силі та зазначила, що вказані у заяві позивача обставини не належать до нововиявлених у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не має підстав для її задоволення.

В судовому засіданні 22.10.2019 головуючий перейшов до розгляду заяви в порядку письмового провадження та повідомив учасників процесу, що рішення у даній справі буде прийнято на протязі строку розгляду відповідної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Заявник просить переглянути судове рішення від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18 за нововиявленими обставинами та посилається, що ліквідаційна комісія обчислювала розмір грошового забезпечення шляхом порівняння його посади на час звільнення у міліції з аналогічною посадою у Національній поліції України, як це передбачено наказом МВС України від 17.02.2017 №138 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських».

У довідці ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 13.03.2018 № 2303005546 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» було зазначено, що посада заявника на день звільнення «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» Департаменту внутрішньої безпеки МВС України прирівняна до посади «старший оперуповноважений в особливо важливих справах» апарату Національної поліції України.

Таке прирівнювання посад було проведено відповідно до пункту 28 розділу 1 наказу МВС України від 17.02.2017 №138 та відповідало дійсності, оскільки посада «старший оперуповноважений в особливо важливих справах», яку заявник займав у Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України прирівнювалась до аналогічної посади в Управлінні апарату Національної поліції України. З урахуванням цього прирівнювання посад, розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії склав 13996,13 грн., а розмір нарахованої щомісячної пенсії 9 797,29 грн (70% від суми грошового забезпечення).

Проте, 27.08.2018 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області направила до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку № 2303005546 із значно меншим розміром грошового забезпечення. Відповідно до нової довідки, посада була прирівняна до посади «старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах», але вже не в Управлінні апарату Національної поліції України, як це було раніше, а в органі значно нижчої категорії - Головному управлінні національної поліції в Черкаській області (ГУНП). В свою чергу, це призвело до зменшення розмірів грошового забезпечення з 13996,13 грн. до 7 810,40 грн., що викликало зменшення пенсії з 9 797,29 грн. до 5 467,28 грн.

Тому, заявник вважає подібне прирівнювання посад необгрунтованим і протиправним, адже на час звільнення він проходив службу не в обласному управлінні МВС, а в підрозділі більш вищої ланки - в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

У зв`язку з вище викладеним вважає дії ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області щодо повторного виготовлення нової довідки № 2303005546 від 27.08.2018 про розмір грошового забезпечення, а також направлення її до Головного Управління пенсійного фонду України в Черкаській області - протиправними.

Дослідивши заяву, належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи, в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд зазначає на таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

При винесені рішення у справі № 2340/4602/18 суд керувався Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (в подальшому - постанова КМУ № 988 від 11.11.2015) та нормами порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

У даному рішенні, суд дійшов висновків, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, з 01.01.2016 набув право на перерахунок розміру призначеної йому пенсії на підставі ст. 63 Закону № 2262-XII та норм Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (далі по тексту - Порядок № 45).

Також, суд зазначив, що відповідачем відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” та наказу МВС України від 17.02.2017 року № 138 “Про затвердження переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсії на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що прирівнюються посадам поліцейських”, посада старший оперуповноважений в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, яку обіймав позивач на час звільнення з ОВС була прирівняна до посади - старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції України.

У зв`язку з чим, в довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача № 2303005546 від 27.08.2018 було правомірно враховано: посадовий оклад - 2700,00 грн., оклад за спеціальним званням підполковник міліції - 2200,00 грн., надбавку за стаж служби 45,00% - 2205,00 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% - 405,00 грн., премію 4,00% - 300,40грн., всього на суму 7 810,40грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 – без змін.

Залишаючи без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом доказування у даній справі є встановлення належності посади позивача, яку він обіймав перед звільненням, до апарату МВС.

При цьому, як встановлено колегією суддів, у відповідності до додатку 9 до постанови КМ України від 07.11.2007 р. № 1294 (далі – Постанова № 1294), що був чинним на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ, розмір посадового окладу старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах апарату МВС становив 1150 – 1200 грн., що не відповідає окладу позивача, отримуваного ним перед звільненням.

Натомість, схемою посадових окладів осіб начальницького складу ОВС для апарату головних управлінь, передбачених додатком 11 до цієї постанови, передбачений оклад старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах для І групи областей (Черкаська область відноситься до І групи областей згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р № 614) в діапазоні 900 – 950 грн., що відповідає отримуваному окладу позивачем.

Крім того, колегія суддів звернула увагу, що схема посадових окладів працівників апарату МВС розмежування за областями не передбачала, що спростовує висновки апелянта щодо віднесення відділу Черкаської області у складі департаменту до апарату МВС.

Колегія суддів звернула також увагу на ту обставину, що додаток 9 до Постанови № 1294 дійсно визначає “відділ у складі департаменту”, на відміну від додатку 11.

Проте, розмір окладу старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах апарату МВС не відповідає окладу, отримуваного позивачем, що є визначальним при розгляді справи, оскільки прирівняння посад переслідує мету нарахувати особі пенсії з грошового забезпечення максимально наближеного до того, яке отримував саме пенсіонер, та на яке міг претендувати за умови продовження служби в ОВС.

Застосовуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 витребувано від управління МВС України в Черкаській області та МВС України належним чином завірену копію Положення про підрозділи внутрішньої безпеки МВС України, затвердженого наказом МВС України від 08 червня 2011 року № 310дск, в редакції, що була чинною станом на дату звільнення позивача – 15 квітня 2014 року.

Згідно пункту 1.2 вказаного Положення до підрозділів внутрішньої безпеки МВС відносяться Департамент внутрішньої безпеки МВС України (провідний підрозділ) (далі – ДВБ), підпорядковані МВС управління, відділи внутрішньої безпеки в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі – УВБ, ВВБ).

З вказаного положення слідує, що підрозділами МВС були три органи: ДВБ, УВБ, ВВБ.

Відтак робота в одному з них за останньою посадою виключає роботу у інших двох підрозділах.

З огляду на те, що позивач працював у відділі внутрішньої безпеки в Черкаській області, тобто в підпорядкованому МВС відділі в області, колегія суддів приходить до висновку, що останній працівником ДВБ не був.

При цьому вказана обставина, всупереч твердженню апелянта, не виключає підпорядкування ВВБ начальнику ДВБ як провідному підрозділу, що прямо визначено п. 1.6 Положення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та були відхилені колегією суддів за необґрунтованістю.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Підстави, на які посилається позивач у заяві як на нововиявлені обставини не є такими у розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, адже під час розгляду адміністративного позову суд встановлював такі обставини, а саме щодо прирівняння посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, яку обіймав позивач на час звільнення з ОВС до посади - старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції України та дійшов висновку щодо правомірності видачі довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача від 27.08.2018 № 2303005546.

Крім того, посилання позивача на те, що під час розгляду адміністративного позову відповідач приховав та не надав суду важливої інформації, яка мала істотне значення для розгляду справи і не могла бути відомою позивачеві, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, так як є переоцінкою доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Суд звертає увагу, що у справі “Пономарьов проти України” Європейський суд з прав людини наголосив, що “право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення”.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18.

Керуючись статтями 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4602/18 за його позовом до управління МВС України в Черкаській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвалу складено у повному обсязі 14.11.2019.

Суддя С.М. Гарань