Рішення № 85676198, 06.11.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1642/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Пономаренко М.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - Шипілової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач - 1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач - 2), в якому із урахуванням уточнених вимог, просить:

- стягнути з відповідачів на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі із розрахунку 439,04 грн за кожен робочий день за період з 01.04.2019 р. по день прийняття рішення суду у цій справі;

- невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.08.2018 р. по 31.12.2018 р. у розмірі 23734,46 грн з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів, та за період з 01.01.2019 р. по день прийняття рішення суду у цій справі - із розрахунку 259,03 грн за кожен робочий день з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів;

- встановити судовий контроль.

08.08.2019 року ухвалою суду у справі відкрито загальне провадження.

28.08.2019 року ухвалою суду заяву позивача про відвід судді Варняка С.О. задоволено та передано справу до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу.

В ході здійснення повторного автоматизованого розподілу справи головуючим визначено суддю Попова В.Ф.

29.08.2019 року ухвалою суду адміністративна справа прийнята до провадження суддею Поповим В.Ф. та призначено підготовче судове засідання.

10.09.2019 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги, обґрунтували їх тим, що наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника ГТУЮ у Херсонській області.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2016 р. ОСОБА_1 звільнено 27.05.2016 р. з посади начальника ГТУЮ у Херсонській області за власним бажанням.

27.05.2016 р. в.о. начальника ГТУЮ у Херсонській області прийнято наказ "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким оголошено наказ Міністерства юстиції України.

Не погодившись із вище переліченими наказами, позивач звернувся до суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 821/858/16 позов задоволено, накази про звільнення скасовані та з 27.05.2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника ГТУЮ у Херсонській області; стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Однак, станом на момент пред`явлення цього позову рішення в частині поновлення позивача на посаді залишається не виконаним.

На підставі рішення суду з відповідача - 1 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 23.11.2016 р. по 31.07.2018 р.

Крім того, рішенням суду від 02.07.2019 р., яке наразі оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, на користь позивача з відповідача - 2 стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 01.08.2018 р. по 31.03.2019 р.

Тобто, невирішеним залишилось питання щодо нарахування середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 01.04.2019 р. по день прийняття рішення у цій справі.

Крім того, позивач та його представник наголошували на тому, що за період з дати його звільнення по сьогоднішній день посадові оклади за посадою з якої його було незаконно звільнено неодноразово підвищувались, у зв`язку із чим підлягає стягненню невиплачена різниця у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за періоди які зазначені у позовних вимогах.

Оскільки рішення суду про поновлення позивача досі не виконано, позивач просить задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнала, зазначила, що оскільки позивач у спірний період був працевлаштованим та отримував заробітну плату, із середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі необхідно відрахувати розмір отриманого ним доходу за новим місцем роботи. Якщо сума цього доходу буде перевищувати суму позовних вимог, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо стягнення різниці середнього заробітку у зв`язку із збільшенням посадових окладів, то ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки наказ про поновлення ОСОБА_1 Міністерством юстиції України у визначений у позовній заяві період не прийнятий.

В задоволенні позовних вимог відповідачі просять відмовити.

Вивчивши заяви по суті справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р. у справі № 821/858/16, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №3088/к від 26 травня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області; визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області №1244/1 від 27 травня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 27 травня 2016 року; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 54880 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) гривень, з відрахуванням обов`язкових платежів - за період з 27.05.2016 р. по 23.11.2016 р.; стягнуто витрати на правову допомогу.

Постанова суду в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в сумі 9439,33 грн допущена до негайного виконання.

Разом із тим, станом на момент розгляду цієї справи ОСОБА_1 на посаді, з якої його було незаконно звільнено не поновлено.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р., залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 р. у справі № 2140/1510/18, стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 183957,76 грн за період з 23.11.2016 р. по 31.07.2018 р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 р. у справі № 540/654/19, яке наразі оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 73319,68 грн за період з 01.08.2018 р. по 31.03.2019 р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 р. у справі № 540/954/19, яке наразі оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення: за період з

01.01.2017 року по 31.07.2018 року в розмірі 35 509 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`ять) грн 20 коп., з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у даній справі, суд вважає за необхідне виокремити позовні вимоги, шляхом дослідження питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі окремо від вимоги про стягнення невиплаченої різниці у середньому заробітку після підвищення посадових окладів.

1. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019 року по день прийняття рішення у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 був встановлений судом у справі № 821/1409/17 та складає згідно з постановою суду від 23.11.2016 року 439,04 грн.

Постанова набрала законної сили 21.11.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд виходить із середньоденної заробітної плати у розмірі 439,04 грн.

З 01.04.2019 року по 05.11.2019 року вимушений прогул позивача складає 150 робочих днів.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, яка має бути виплачена позивачу становить 65856,00 грн (439,04 грн * 150 днів).

Крім того, суд вважає, що за період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року необхідно нарахувати різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення.

Так, відповідно до п. 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Згідно з витягами із штатних розписів Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на 2016, 2017, 2018 та 2019 роки розмір посадового окладу начальника головного територіального управління юстиції складав відповідно у 2016 році 6892,00 грн, у 2017 році – 7100,00 грн, у 2018 році – 10400,00 грн та у 2019 році - 10990,00 грн.

Тобто, на день звільнення 27.05.2016 року посадовий оклад позивача становив 6892,00 грн. та протягом 2017 – 2019 років тричі підвищувався.

Коефіцієнт підвищення окладу за 2019 рік суд розраховує наступним чином:

10990 грн (оклад за посадою на якій позивача досі не поновлено станом на 2019 рік) : на 6892 грн (оклад за посадою з якої позивача було звільнено станом на 2016 рік) = 1,59.

439,04 грн (середньоденний заробіток) х 1,59 (коефіцієнт підвищення) = 698,07 грн.

Таким чином, різниця у середньому заробітку після підвищення окладу за один робочий день складає 259,03 грн, із розрахунку 698,07 грн - 439,04 грн.

259,03 грн (різниця у середньому заробітку) х 150 (робочі дні з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року) = 38854,50 грн.

Отже, у період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року сума по середньому заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 з урахуванням різниці у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення складає 104710,50 грн.(із розрахунку 65856,00 грн (середній заробіток) + 38854,50 грн підвищення).

Разом із тим, позивач у період з 01.04.2019 року по час розгляду цієї справи, офіційно працевлаштований в ГУ Держпродспоживслужбі в Херсонській області на посаді провідного юристконсульта відділу правового забезпечення та отримує заробітну плату, яка згідно довідки у період з квітня 2019 року по жовтень 2019 року включно становить 95358,83 грн.

Відповідно до пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.04.2018 року у справі № 814/709/16 дійшов висновку про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки суди при проведенні розрахунку суми середнього заробітку, не врахували отриманий позивачем дохід у цей період.

Виходячи з вищенаведеного, позивачеві у період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року підлягає виплаті середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі із розрахунку 439,04 грн за кожен робочий день з урахуванням різниці у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року у сумі 9351,67 грн, із розрахунку:

104710,50 грн (середній заробіток та підвищення у період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року) - 95358,83 грн (сума доходу, яка отримана позивачем у цей період) = 9351,67 грн.

2. Щодо невиплаченої різниці у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.08.2018 року по 01.04.2019 року, суд вважає за доцільне при розрахунку виокремити два періоди, а саме, з 01.08.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року, оскільки коефіцієнт підвищення посадових окладів у ці періоди є різним.

Різниця у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.08.2018 року по 31.12.2018 року суд розраховує наступним чином.

Коефіцієнт підвищення посадових окладів у 2018 році становить 1,51 (10400,00 грн : 6892,00 грн).

З урахуванням підвищення, середньоденний заробіток позивача у 2018 році складає 662,95 грн із розрахунку 439,04 грн х 1,51.

Різниця у середньому заробітку після підвищення за 1 робочий день складає 223,91 грн із розрахунку 662,95 грн - 439,04 грн.

У період з 01.08.2018 року по 31.12.2018 року було 106 робочих днів.

106 х 223,91 грн. = 23734,46 грн.

Різниця у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року суд розраховує наступним чином.

Коефіцієнт підвищення посадових окладів у 2019 році становить 1,59 (10990,00 грн / 6892,00 грн).

З урахуванням підвищення, середньоденний заробіток позивача у 2019 році складає 698,07 грн із розрахунку 439,04 грн х 1,59.

Різниця у середньому заробітку після підвищення за 1 робочий день складає 259,03 грн із розрахунку 698,07 грн - 439,04 грн.

У період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року було 57 робочих днів.

57 х 259,03 грн (різниця у середньому заробітку) = 14764,71 грн.

Отже, на підставі вище наведених розрахунків, невиплачена різниця у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.08.2018 року по 01.04.2019 року складає 38499,17 грн (23734,46 грн + 14764,71 грн).

Суд відхиляє доводи відповідача 1 (управління юстиції) про те, що заявлені до нього позивачем вимоги про стягнення зазначених коштів є безпідставними, оскільки обов`язок поновлення належить до компетенції Міністерства юстиції України виходячи з наступного.

Предметом розгляду у даній справі не є спір щодо невиконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, а є вимога про стягнення коштів з того органу звідки був звільнений позивач і в який він поновлений на посаду, а саме в ГТУЮ у Херсонській області.

Суд погоджується, що виконання рішення покладено на МЮ України, але бюджетне фінансування та виділення коштів в межах штатного розпису на виплату заробітної плати щодо посади на яку не поновлено позивача проведено саме до ГТУЮ у Херсонській області. Наявність працюючої на цій посаді іншої особи не є перешкодою для задоволення позовних вимог позивача.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірним та справедливим стягнути кошти саме з ГТУЮ у Херсонській області.

Є помилковими доводи відповідачів про те, що поки позивача не поновлено на роботі, то обов`язок зі сплати середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання судового рішення у роботодавця не виникає.

Суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує право працівника на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку виконання судового рішення з фактом поновлення його на роботі.

Суд зазначає, що ні ст. 236 КЗпП України, ні жодна інша норма чинного законодавства, не встановлюють, що право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду виникає саме з моменту фактичного поновлення працівника на роботі.

Обов`язок відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється жодними причинами, в тому числі і тими на які посилаються відповідачі.

З приводу встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Вказане питання регулюється ст. 382 КАС України та відноситься до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов`язку, а отже суд вільний у виборі щодо застосування таких заходів впливу. Враховуючи положення вказаної норми, підстав для зобов`язання відповідача у справі подати звіт про виконання рішення, суд не знаходить, з огляду на що, в задоволенні даної вимоги необхідно відмовити.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі із розрахунку 439,04 грн за кожен робочий день з урахуванням різниці у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.04.2019 року по 05.11.2019 року у сумі 9351,67 грн (дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна гривня, шістдесят сім копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь ОСОБА_1 невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.08.2018 року по 01.04.2019 року у сумі 38499,17 грн (тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень сімнадцять копійок), з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області (місцезнаходження: 73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, 42/14, код ЄДРПОУ 34906897);

Міністерство юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 листопада 2019 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 106030000