Постанова № 8567432, 10.03.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.11.17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року Справа № 2а-825/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гончарової І.А.,

за участю секретаря Богданової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області про визнання акту опису активів недійсним та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2010 року позивач Державне підприємство «Донбасантрацит» звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області, в якому послався на таке. Підприємство підпорядковане Міністерству вугільної промисловості і напряму залежить від державного фінансування, тому станом на 01.05.2009 року ДП «Донбасантрацит» має податковий борг в сумі 19651 млн. грн. Враховуючи відсутність джерел для погашення податкової недоїмки, з метою зменшення боргу, ДПІ в м.Красний Луч зверталось до суду для звернення стягнення на активи боржника, а за клопотанням ДП «Донбасантрацит» заявлені до стягнення суми були розстрочені, в результаті чого був змінений строк виконання зобовязань по погашенню недоїмки в сумі 82508332,94 грн.

Позивач посилається на те, що податковим керуючим ДПІ у м.Красний Луч Захарчуком Є.М. 23.03.2009 року був складений акт опису активів № 3791/24, а саме: майнових прав на активи, що надійдуть на ДП «Донбасантрацит» від ДП «Вугілля України» за реалізовану вугільну продукцію згідно договору № 16-09/2-ЕН від 05.2009 року на загальну суму 442680000 грн., про що було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позивач вважає вказаний акт опису активів незаконним, оскільки фактичної реалізації вугільної продукції ДПІ не провадить, при цьому підприємство несе витрати із забезпечення безпечного зберігання вугільної продукції, що легко займається при довгому зберіганні, вивітрюється та вимивається легка фракція. Крім того, ДП «Донбасантрацит» таке вугілля переробляє та відвантажує на енергогенеруючі компанії по цінам, встановленим державою, і такі ціни вище за реальну ціну, за якою може провести реалізацію ДПІ. Обтяження податковою заставою вугільної продукції обмежує право позивача на здійснення статутної діяльності реалізацію вугільної продукції на умовах контрактів на енергетику, металургію, іншим споживачам та спричиняє додаткові збитки зі зберігання протягом довгого часу, витрати з роботи техніки, паливно-мастильних матеріалів, оплати праці при технологічному формуванні складу.

Крім того, обтяження податковою заставою майнових прав на активи, що надійдуть до ДП «Донбасантрацит» від ДП «Вугілля України» за реалізовану вугільну продукцію згідно договору № 16-09/2-ЕН від 05.02.2009 року на загальну суму 442680000 грн. є обмеженням конституційного права на ведення діяльності субєктом господарювання і ставить під загрозу своєчасність виплати заробітної плати, у звязку із чим позивач просив визнати дії податкового керуючого ДПІ в м.Красний Луч Захарчука Є.М. в частині складання акту опису активів незаконними, визнати акт опису активів № 3791/24 від 23.03.2009 року, складений податковим керуючим Захарчуком Є.М. недійсним, зобовязати ДПІ в м.Красний Луч провести дії з виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активів згідно акту опису № 37/24 від 23.03.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, у наданих суду поясненнях, зокрема, послався на Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року за № 2-рп/2005, в якому визначено, що право податкової застави розповсюджується не на всі активи платника податків, а в залежності від його податкового боргу. Таке право може розповсюджуватись на активи платника податків, розмір яких не менший двократного розміру суми податкового боргу на день виникнення податкового боргу. Представник позивача послався на те, що податкова інспекція не врахувала вказане Рішення при обтяженні податковою заставою прав на отримання коштів в сумі понад 483 млн. грн., вугільної продукції та іншого майна, вартість якого перевищує податковий борг у 8 разів. У звязку із викладеним, представник позивача просив визнати акт опису активів № 3791/24 від 23.03.2009 року недійсним, зобовязати ДПІ в м.Красний Луч провести дії з виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активів згідно акту опису № 3791/24 від 23.03.2009 року.

Представник відповідача проти задоволення змінених позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Судом встановлено, що позивач Державне підприємство «Донбасантрацит» має статус юридичної особи, ідентифікаційний код 32446546, зареєстрований Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30.04.2003 року за № 13801200000000022 (арк. справи 11, 12). З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в м.Красний Луч Луганської області для забезпечення податкового боргу ДП «Донбасантрацит» актом опису активів № 3791/24 від 23.03.2009 року описано майнові права на активи, що надійдуть на ДП «Донбасантрацит» від ДП «Вугілля України» за реалізовану вугільну продукцію згідно договору № 16-09/2-ЕН від 05.02.2009 року на суму 442680000 грн. та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що зроблено запис за номером 8601797 від 01.04.2009 року (арк. справи 4, 5).

Суд вважає, що акт опису активів № 3791/24 від 23.03.2009 року є необґрунтованим та складеним без наявності достатніх підстав з огляду на таке.

У Конституції України стаття 13 визначає, що держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Пунктом 2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Стаття 1 Закону України дає визначення активів платника податків, як коштів, матеріальних та нематеріальних цінностей, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Однак, положення наведеної норми в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2005 від 24.03.2005р. Згідно до п.4 наведеного Рішення положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, з 24.03.2005р. не має правових підстав для розповсюдження податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Таким чином, враховуючи той факт, що відповідачем при здійсненні опису активів ДП «Донбасантрацит» не було враховане співвідношення розміру суми податкового боргу та суми описаних активів, що знаходяться в податковій заставі, суд вважає за можливе визнати акт опису активів Державного підприємства «Донбасантрацит» № 3791/24 від 23.03.2009 року недійсним та зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Красний Луч Луганської області провести дії з виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активів згідно акту опису № 3791/24 від 23.03.2009 року.

Підпунктом 8.7.1 визначено, що активи платника податків звільняються з податкової застави з дня: отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Питання по судових витратах вирішується відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донбасантрацит» до Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області про визнання акту опису активів недійсним та зобовязання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати акт опису активів Державного підприємства «Донбасантрацит» № 3791/24 від 23.03.2009 року, складений Державною податковою інспекцією в м.Красний Луч Луганської області, недійсним.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Красний Луч Луганської області провести дії з виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активів згідно акту опису № 3791/24 від 23.03.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донбасантрацит» судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2010 року.

Суддя: