Ухвала суду № 85672071, 08.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53005/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Бусик О.Л., при секретарі - Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник Марини Олександрівни, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018, про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

04.10.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ппрокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник Марини Олександрівни, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018, про накладення арешту на майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

04 жовтня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.07.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018000000000420 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Підставою внесення до ЄРДР відомостей про вказане кримінальне правопорушення послугували матеріали Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - ДЗЕ НП України) про виявлені злочинні дії службових осіб Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві), вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Так, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, окрім іншого, встановлено, що що в період з березня 2016 року по липень 2017 року, службові особи ГУ Держгеодастру у м. Києві, діючи за попередньою змовою із службовими особами Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації та службовими особами ТОВ «ФОРЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ 40739827) і ТОВ «СПГ-СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 39080916), на підставі підроблених документів неправомірно перевели приміщення їдальні за адресою: м. Київ, вул. Дніпроводська, 8А, належної ПАТ «АК Київводоканал», із нежитлового фонду в житловий фонд та намагаються незаконно заволодіти земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:311:0003.

На ділянці розташовано напівзруйнована будівля їдальні, яку незаконно зареєстрували як багатоквартирний будинок. Відсутні документи, що посвідчують перехід права власності від АТ Київводоканал до нинішнього власника. Документи, щодо реконструкції зруйнованої їдальні в житловий будинок відсутні.

11.03.2016 право власності на приміщення їдальні зареєстровано за ОСОБА_1 .

30.08.2016 ТОВ «СПГ-СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 39080916) розробила технічний паспорт на квартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

06.09.2016 приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. на підставі підроблених документів, в тому числі технічного паспорту від 30.08.2016, виданого ТОВ «СПГ-СИСТЕМС» та листа про переведення нежитлових приміщень у житлові від 15.08.2016, виданого Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в розділ «Об`єкт нерухомого майна» відомості «Будівля, К №3 їдальня на 108 місць (літера Н), загальною площею 717,80 кв.м., нежитлова будівля, об`єкт нежитлової нерухомості» замінено на «Індивідуальний житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 717,8 кв.м., житлова площа 188,1 кв.м.».

19.09.2016 ОСОБА_1 з метою приховування своєї злочинної діяльності, усвідомлюючи що його дії можуть бути викриті, з метою збереження вказаного нерухомого майна, шляхом його перереєстрації на підконтрольну йому юридичну особу, вніс вказане приміщення їдальні до статутного капіталу ТОВ «ФОРЕСТ БУД» (код за ЄДРПОУ: 40739827), одним із засновником якого він являється.

06.07.2017 приватним нотаріусом Некриловим К.Ю. на підставі технічного паспорту на квартирний житловий будинок та довідки про перепланування, виданих ТОВ «СПГ-СИСТЕМС», внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни у розділі «Об`єкт нерухомого майна» відомості «індивідуальний житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості» змінено на «Квартирний житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості».

Разом із цим, в ході досудового розслідування та проведеного огляду встановлено, що будь яке перепланування приміщення їдальні за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримання дозволів на їх проведення ТОВ «Форест Буд» та ТОВ «СПГ-СИСТЕМС» , не отримували.

Одночасно із цим, службові особи ТОВ «ФОРЕСТ БУД» (код за ЄДРПОУ: 40739827) з метою заволодіння земельною ділянкою розташованою під приміщенням їдальні за адресою: м. Київ, вул. Дніпроводська, 8А, використовуючи заздалегідь підроблені документи, звернулись до ГУ Держгеокадастру в місті Києві, із заявою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:311:0003 з цільовим призначенням «Для експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку» у власність ТОВ «ФОРЕСТ БУД» (код за ЄДРПОУ: 40739827).

23.07.2018 під час проведення огляду приміщення за адресою м. Київ, вул. Дніпроводська, 8А, встановлено, що вказане приміщення являється нежитловим об`єктом, яке не пристосоване для проживання у ньому людей.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 459680000, на праві приватної власності належить ТОВ «ФОРЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ: 40739827).

Прокурор вказує, що на цей час виникла необхідність у збереженні речового доказу у вигляді приміщення розташованого за адресою: м. Київ , вул. Дніпроводська , 8А, шляхом накладення на нього арешту із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним приміщенням, оскільки як встановлено під час досудового розслідування незастосування арешту може призвести до подальших зміни об`єкту кримінально протиправних дій, що підтверджується змінами, які офіційно відображені в реєстрі речових прав.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що 21.01.2019 постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Загамули В.В., приміщення за адресою м. Київ, вул. Дніпроводська, 8А, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник Марини Олександрівни, у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018, про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 459680000, яке на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ: 40739827), а також заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися (користуватися) таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик