Рішення № 85665852, 12.11.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9520/18

Провадження №2/523/2203/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.,

при секретарі судового засідання – Дзюба Г.І.

за участю представника позивача, адвоката – Жукова Т.В.

представника відповідача, адвоката – Гусельщикової М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так 31 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банк «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту (Надалі по тексту «Позивач», «Банк», Кредитор», «ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 (Надалі по тексту «Відповідач», «Боржник», «Позичальник») було укладено Кредитний договір № 014/0074/74/63628 (Надалі по тексту «Кредитний договір»), згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 49 000 доларів СІІІА 00 центів (Сорок дев`ять тисяч дол. США 00 центів) строком до 31.08.2026 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 11,50 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитова, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п.,3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою виданою готівки через касу Кредитора.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості безготівковими платежами або готівкою, в касу Кредитора:

щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 19.08.2026 року (включно) на рахунок, визначений п. 4.1. Кредитного договору;

щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, визначений Кредитним договором:

Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

31 серпня 2006 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 (Надалі по тексту «Додаткова угода № 1»), відповідно до умов якої Позичальник зобов`язався передати в заставу Кредитору майно, що буде придбане, а саме: квартиру/будинок АДРЕСА_1 адресою: АДРЕСА_2 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 22 вересня 2006 року між Банком (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Надалі по тексту «Іпотекодавець», «Майновий поручитель») було укладено Договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай Світланою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за номером 3490 (Надалі по тексту «Договір іпотеки»).

Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме:

Квартира, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю. 31.08.2006 року за реєстровим № 4005, правочин № 1539784, зареєстрованого в Одеському міському БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості 06.09.2006 року, зареєстрованого в книзі під № 584пр, на сторінці № 43, під реєстровим номером 118 (Надалі по тексту «Предмет іпотеки»).

Відповідно до Висновку про вартість майна від 07.06.2018 року, середня ринкова вартість іпотечного майна складає 583 670,00 грн.

Відповідно до п. 1,5. Договору іпотеки, на строк дії Кредитного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця.

Таким чином, відповідно до умов Договору іпотеки предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку наявності невиконаних зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.

У 2012 році ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення грошових коштів, визнання договору фінансової та майнової поруки припиненою та зобов`язання нотаріуса виключити реєстраційні записи.

31.03.2014р. Приморським районним судом ухвалено рішення по справі № 1522/27596/12, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано договір фінансової поруки припиненим, в задоволенні інших вимог відмовлено.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті, ОСОБА_1 продовжувала сплачувати заборгованість на загальну суму 4 779,16 Дол. США, що еквівалентно 38 089,90 гривень.

Як слідує з усіх поданих ОСОБА_3 документів, місцем проживання померлого була квартира у АДРЕСА_4 , як вбачається з копії паспорту позивача та інших документів, відповідачка проживала за цією ж адресою до 28 жовтня 2010 року. Належних та допустимих доказів її проживання за іншою адресою суду не надано.

У відповідності з правилом ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання; реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів; реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не скасувала реєстрації свого місця проживання, не надавши при цьому інших належних та допустимих доказів обрання іншого місця постійного проживання, суд повинен вважати її такою, яка проживала спільно зі спадкодавцем ОСОБА_2 , та такою, яка постійно проживала за цією адресою на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

За правилом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом неодноразово направлялися запити до нотаріальної контори з метою визначення кола осіб, які відмовилися або прийняли спадщину після сперті Позичальника, за результатами чого встановлено, що відповідачка протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому вважається такою, яка прийняла цю спадщину.

Визначаючи склад спадкового майна після смерті Позичальника, суд має застосувати положення ст. 1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до позивачки у складі спадщини перейшли у тому числі й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Прийняття позивачкою спадщини після ОСОБА_2 , відсутність її волевиявлення про відмову від такої спадщини надали суду підстави для висновку про наявність факту правонаступництва позивача після смерті ОСОБА_2 , в тому числі у його правовідносинах з банком з приводу виконання обов`язків із кредитного договору.

У зв`язку з встановленням правонаступництва у досліджуваних матеріальних правовідносинах, зазначений Кредитний договір, укладений з ОСОБА_2 не може вважатися припиненим, а тому зберігає свою чинність й забезпечувальне зобов`язання із договору іпотеки.

Факт визнання позивачкою себе у якості нового боржника у вказаному кредитному зобов`язанні підтверджується, зокрема, виконанням нею обов`язків за ним, шляхом сплати банку в погашення заборгованості 4 779.16 доларів США.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 набула статусу нового боржника у правових відносинах з кредитного договору №014/0074/74/63628, укладеного 31.08.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль" та ОСОБА_2 .

За таких умов ОСОБА_1 , набувши статусу нового боржника у кредитному зобов`язанні, зберегла статус іпотекодателя, що не суперечить чинному законодавству, з огляду на що чинність договору іпотеки зберігається й у змінених правовідносинах.

В подальшому, не погоджуючись з рішенням Приморського районного суду ухваленого від 31.04.2014 року по справі № 1522/27596/12, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

29.05.2014року колегією суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області постановлено Ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення першої інстанції без змін.

02.07.2014року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв`язку з необгрунтованістю касаційної скарги.

Судом встановлено юридичні факти дійсності правочину, укладеного між Сторонами, а також факт наявності зобов`язань перед Кредитором.

На адреси Майнового поручителя були направлені вимоги про усунення порушення основного зобов`язання - вихідний № 114/5-105235 від 17.10.2017, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість.

Однак вимогу до цього часу не виконано.

Станом на 27.06.2008 року заборгованість перед Банком за Кредитним договором складає: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з: заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає – 232201,70 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі: 164,22 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 796,29 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає -2 335,13 грн. розрахована пеня - 976,76 грн.

На підставі викладеного, позивач просить у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0074/74/63628 від 31.08.2006 року у сумі: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з:

заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 164,22 доларів США,

заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Доларів США,

пені у розмірі - 976 гривень 76 копійок.

звернути стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) на Предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу р№4005 від 31.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю.

шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, не нижчою ніж 583 670,00 гривень, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також пояснив, що відповідачка фактично прийняла спадщину, а тому неможливо стверджувати про припинення правовідносин. Окрім того, зобов`язання за кредитним договором не виконані, а тому відсутні підстави для припинення дії іпотеки.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, оскільки вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду, подавши відповідну заяву. Так, представник вважає, що позивач майже десять років не звертався з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому такий термін неможливо вважати як поважний.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що 31 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/0074/74/63628, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 49 000 доларів СІІІА 00 центів (Сорок дев`ять тисяч дол. США 00 центів) строком до 31.08.2026 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 11,50 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитова, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п.,3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою виданою готівки через касу Кредитора.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсоткова ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості безготівковими платежами або готівкою, в касу Кредитора:

щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. Кредитного договору та остаточне погашення кредиту до 19.08.2026 року (включно) на рахунок, визначений п. 4.1. Кредитного договору;

щомісячно, до 05 (п`ятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, визначений Кредитним договором:

Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

31 серпня 2006 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої Позичальник зобов`язався передати в заставу Кредитору майно, що буде придбане, а саме: квартиру/будинок АДРЕСА_1 адресою: АДРЕСА_2 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 22 вересня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай Світланою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за номером 3490.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме:

Квартира, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю. 31.08.2006 року за реєстровим № 4005, правочин № 1539784, зареєстрованого в Одеському міському БТІ та реєстрації об`єктів нерухомості 06.09.2006 року, зареєстрованого в книзі під № 584пр, на сторінці № 43, під реєстровим номером 118.

Відповідно до Висновку про вартість майна від 07.06.2018 року, середня ринкова вартість іпотечного майна складає 583 670,00 грн. (а.с. 49)

Відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки, на строк дії Кредитного договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця

Таким чином, відповідно до умов Договору іпотеки предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку наявності невиконаних зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

В судовому засіданні встановлено, що після його смерті, ОСОБА_1 продовжувала сплачувати заборгованість на загальну суму 4 779,16 Дол. США, що еквівалентно 38 089,90 гривень.

З листа Суворовської державної нотаріальної контори м.Одеси вбачається, що спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не відкривалась. (а.с. 187)

Станом на 27.06.2008 року заборгованість перед Банком за Кредитним договором, який був укладений ОСОБА_2 складає: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з: заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає – 232201,70 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі: 164,22 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 796,29 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає -2 335,13 грн. розрахована пеня - 976,76 грн.

Згідно ч. 1 ст. 126 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Місцем проживання померлого ОСОБА_2 була квартира у АДРЕСА_4 , так само як і відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 104-105)

У відповідності до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не подавала заяву про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_2 , а отже в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, до відповідачки у складі спадщини перейшли у тому числі й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Вищевказані обставини підтверджуються рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2014р. по цивільній справі №1522/27596/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення грошових коштів, визнання договору поруки припиненим, визнання договору іпотеки припиненим, зобов`язання нотаріуса виключити реєстраційні записи, стягнення судових витрат, за участі третьої особи – ОСОБА_4 . (а.с. 91-103).

Вищевказане рішення набуло законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.05.2014р..

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також вважає, безпідставними доводи представника про припинення дії договору іпотеки, а також застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Так, ч. 1 статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1218, 1219 ЦК України, зобов`язання боржника за кредитним договором не є такими, що нерозривно пов`язане з його особою, а тому входять до складу спадщини, яка залишилась після його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (ч.3 ст.1281 ЦК).

Наслідки пропущення цього строку кредитором передбачені частиною четвертою статті 1281 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначені статтею 17 Закону України «Про іпотеку».

Так, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Отже, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, а згідно з наведеними вище нормами ЦК України, смерть боржника за кредитним договором не є підставою для припинення основного зобов`язання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 441/1647/15-ц, провадження № 61-5610св18.

Відповідно до умов договору іпотеки, який укладений 22 вересня 2006 року між Позивачем та ОСОБА_1 строк дії іпотеки договору встановлений до 31.08.2026 року.

Суд вважає, що з урахуванням той обставини, що дія договору іпотеки після смерті ОСОБА_2 не була припинена, а також строк дій договору не сплинув, то, враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором, є підстави для застосування наслідків передбачених ст.ст. 589-590 ЦК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України уразі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що Позивачем на адресу Відповідачки, як до майнового поручителя були направлені вимоги про усунення порушення основного зобов`язання - вихідний № 114/5-105235 від 17.10.2017, однак вимоги не виконано.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» уразі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» уразі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до Висновку про вартість майна від 07.06.2018 року, середня ринкова вартість іпотечного майна складає 583 670,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При ухваленні рішення суд враховує той факт, що зі сторони відповідача не надходило заперечень щодо розміру заборгованості, який визначений позивачем, а тому приймається судом до уваги.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0074/74/63628 від 31.08.2006 року у сумі: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн. яка складається з:

заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 164,22 доларів США,

заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Доларів США,

пені у розмірі - 976 гривень 76 копійок.

звернути стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) на Предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу р№4005 від 31.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю.

- шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, не нижчою ніж 583 670,00 гривень.

В порядку розподілу судових витрат необхідно стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) витрати по сплаті судового збору у сумі - 8 755 гривень 05 копійок.

Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості – задовольнити.

2. У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0074/74/63628 від 31.08.2006 року у сумі: 48 570,52 Дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 235 513,59 грн яка складається з:

заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі - 47 887,50 Доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 164,22 доларів США,

заборгованості за відсотками у розмірі - 481,58 Доларів США,

пені у розмірі - 976 гривень 76 копійок.

звернути стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) на Предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею: 42,0 кв. м., житловою: 25,2 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу р№4005 від 31.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю.

- шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, не нижчою ніж 583 670,00 гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код 14305909) витрати по сплаті судового збору у сумі - 8 755 гривень 05 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Копія повного тексту рішення буде виготовлена та підписана у десятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя:

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.19