Рішення № 85665019, 12.11.2019, Франківський районний суд м. Львова

461/8283/17

2-а/465/157/19

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо скасування постанови № 71-03 від 20.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо скасування постанови № 71-03 від 20.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що згідно з Постановою про накладення адміністративного стягнення № 71-03 від 20 листопада 2017 року, винесеною Головним спеціалістом відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Нагорка Оксаною Олексіївною, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу иа суму 765,00 (сімсот шістдесят п`ять) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Із змісту оскаржуваної Постанови вбачається, що він начебто порушив статтю 63 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», оскільки:

«Не виконано вимоги екологічної картки N° 04-01/6-11371 від 16.10. 1998 року, а саме: утилізація солевідвалів, першочергова закладка відпрацьованих камер, проведення геофізичного обстеження дамби хвостосховища».

Постанову про накладення адміністративного стягнення, серія ЛВ № 13/091/1252-1246 від 14.11.2017 року він вважає незаконною та такою, що не відображає дійсних обставин справи, оскільки екологічна картка - це форма попереднього поводження органами Мінекоресурсів на місцях, яка видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1540 «Про порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами» (втратила чинність на підставі Постанови КМУ від 27.02.2008 року № 273 «Про затвердження Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами») та наказу Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 року №119 про затвердження «Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України».Наказом № 262 від 26.07.2011 року затверджено Регламент погодження Мінприроди України надання надр у користування, який визначав порядок складання та затвердження екологічної картки.

Однак, з 11.03.2016 року, даний Наказ (№ 262 від 26.07.2011 року, який затвердив Регламент, що визначав порядок складання та затвердження екологічної картки) втратив чинність на підставі Наказу Міністерства екології та природніх ресурсів України від 15.02.2016 року № 56 «Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування».

Наказом № 56 від 15.02.2016 року затверджено новий Регламент погодження Мінприроди надання надр у .користування, яким не передбачено необхідності екологічної картки. Окрім того, зазначає, що Спеціальний дозвіл на користування надрами, до якого в Розділ «Особливі умови» включено вимоги Державного управління екобезпеки викладені в екологічній картці №2/98, видавався ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «ПОЛІМІНЕРАЛ» до його приватизації, тобто, коли підприємство володіло, в т.ч., рудником № 2 та ОСОБА_2 .

Після приватизації ПАТ «СГХП «ПОЛІМІНЕРАЛ» рудник № 2 (видобування з 1988 року не здійснюються) та хвостосховище залишилося у власності держави.

Зважаючи на те, що дамба хвостосховища, рудник № 2 перебувають у державній власності, відповідно фінансування на проведення обстежень стану вказаного державного майна здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Станом на день проведення перевірки Львівською ОДА замовлені та проводяться роботи з геофізичного обстеження дамби хвостосховища.

Відтак, вважає, що в його діях відсутня вина, його діяльність не носить протиправного характеру, відтак просить постанову скасувати.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань, щодо можливості завершення розгляду справи по суті, суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин справи та приймаючи до уваги відсутність відзиву на позов, суд приходить до висновку про можливість продовження розгляду справи у відсутності представника відповідача та ухвалення судового рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити частково.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення № 71-03 від 20 листопада 2017 року, винесеною Головним спеціалістом відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Нагорною Оксаною Олексіївною, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляд штрафу на суму 765,00 (сімсот шістдесят п`ять) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Із змісту оскаржуваної Постанови вбачається, що він начебто порушив статтю 63 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», оскільки:

«Не виконано вимоги екологічної картки N° 04-01/6-11371 від 16.10. 998 року/ а саме: утилізація солевідвалів, першочергова закладка відпрацьованих камер, проведення геофізичного обстеження дамби хвостосховища».

Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України визначається, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України , встановлено,що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 188-5 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, на підставі чого винесена вказана постанова. Докази, які б підтверджували фактичні дані, що викладені у постанові відсутні, як відсутні і відповідні акти обстеження території. У матеріалах адміністративної справи відсутні також докази того, що інкриміноване правопорушення вчинене саме позивачем.

Із матеріалів справи та змісту постанови не вбачається, чи було надано позивачу можливість скористатися своїми правами передбаченими ст..268 КпАП України, не вмотивовано підстави розгляду справи у відсутності особи, а також не вмотивовано чому саме такий розмір стягнення, у вигляді штрафу , передбаченого ст.188-5 КпАП України, накладено на позивача .

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, відповідно до ч. 2 даної норми, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 71-03 від 20 листопада 2017 року, що винесена Головним спеціалістом відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Нагорною Оксаною Олексіївною є протиправною, прийнятою без дотримання відповідних процесуальних вимог, а відтак, відповідно до ст.293 ч.3 КУпАП, її слід скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 21,22, 43, 46, 55, 64, п.п. 1, 6, ч. 1 ст. 124 Конституції України ; ст. 6, 14 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»; ст.ст. 2, 5 - 9, 11, ч. 2 ст. 77, 132, 139, 241-246, 251 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо скасування постанови № 71-03 від 20.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 71-03 від 20.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. Кузь