Ухвала суду № 85664833, 14.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/26680/19

Провадження № 2-з/947/1330/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

14.11.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків Олени Василівни,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

29.10.2019 року позивач АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати предметом застави - згідно Іпотечного договору від 08.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Комісаровою С.О., зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 4396 - новозбудовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та/або № НОМЕР_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_1 ;

- у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014/0076/74/65078 від 07.09.2006 року у сумі 348653,04 доларів США, звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки проведеної в межах виконавчого провадження.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 16, 526, 530, 586, 610-612, 615, 625, 1050 ЦК України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою від 14.11.2019 року провадження у справі відкрито.

Разом з позовною заявою позивачем АТ "Райффайзен Банк Аваль" подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно – новозбудовану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , належну на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

При цьому позивач мотивує своє клопотання тим, що 07.09.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №014/0076/74/65078, відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі – 161200,00 доларів США строком до 07.09.2024 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі – 12,75% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором. При цьому позичальником ОСОБА_1 у якості забезпечення належного виконання умов договору на підставі Іпотечного договору від 08.09.2006 року в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано майнові права за Договором №ЛВ/Р-2-160 про інвестування від 10.01.2006 р. на квартиру за будівельним АДРЕСА_3 НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 за будівельним АДРЕСА_5 , укладеним між Іпотекодавцем – ОСОБА_1 та Забудовником ПП «Прогрес-Риелт». Відповідно до умов п. 1.3. Іпотечного договору предметом Договору №ЛВ/Р-2-160 про інвестування від 10.01.2006 р. – є будівництво квартири за будівельним АДРЕСА_3 НОМЕР_2 АДРЕСА_5 – яка має бути збудована Забудовником та перейде у власність Іпотекодавця після вводу до експлуатації.

Представник позивача посилається на те, що відповідачем умови кредитного договору не виконуються, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 348653,04 доларів США. Окрім того, позивачу стало відомо, що квартира за адресою: АДРЕСА_6 , належна ОСОБА_1 , введена в експлуатацію, після чого була змінена назва вулиці з Львівська на Макаренко та номер будинку з АДРЕСА_7 . Під час проведення зовнішнього огляду співробітниками Банку було встановлено, що новозбудована іпотечна квартира позначена двома номерами № НОМЕР_3 та №103, тобто на сьогоднішній день фактична/поштова адреса іпотечної квартири ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 6.4. Іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_1 була зобов`язана протягом 10-ти днів з дати здачі квартири в експлуатацію та оформлення правовстановлюючих документів на неї укласти додаткову угоду до цього Договору і посвідчити її в нотаріальному порядку з подальшою перереєстрацією заборони відчуження нерухомого майна у разі зміни технічних характеристик або адреси, проте цього зроблено не було.

Представник позивача в заяві про забезпечення позову вказує, що в даному випадку є встановлені факти зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами та обов`язками, які призвели до порушення законних прав та інтересів Іпотекодержателя – АТ «Райффайзен Банк Аваль», та у разі вчинення будь-яких розпорядчих дій ОСОБА_1 щодо предмету іпотеки буде значно ускладнено виконання рішення суду та завдано значних збитків АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч. 2 до 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України суд може залежно від обставин справи забезпечити позов повністю або частково.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки на теперішній час стороною позивача не надано належних доказів щодо обставин здачі в експлуатацію спірного об`єкта нерухомості, нова адреса вказується нечітко – кв. 101 та/або 103, а також не доведено наявність реальної загрози, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в цілому в разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими та недоведеними, в зв`язку з чим в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову належить відмовити, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову з наданням додаткових доказів та обгрунтувань.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Васильків О. В.