Рішення № 85659480, 15.11.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7183/19

Провадження №2-о/442/145/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із уточненою заявою до заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Стебник, Дрогобицького району Львівської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Дрогобицьким MB УМВС України у Львівській області 26 березня 1998 року. 24 липня 1978 року професійно-технічним училищем №30 м.Стебнику, ( з 01.02.2004 року реорганізовано у Стебницький професійний ліцей), де він навчався у період з 1975 по 1978 рік, йому видано диплом НОМЕР_2 за професією електрослюсаря чергового і по ремонту обладнання третього розряду. Вказаний диплом серії НОМЕР_2 від 24 липня 1978 року виданий на ім`я « ОСОБА_2 ». 22 серпня 1978 року він почав свою трудову діяльність і йому була видана трудова книжка серія НОМЕР_3 , заповнена 25 січня 1978 року Трускавецьким трест ресторанів і столових. Підтвердженням того, що дана трудова книжка належать йому, ОСОБА_1 є копія довідки №136 від 11 вересня 2019 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк здоров`я», з якої вбачається, що він, ОСОБА_1 , з 01.04.2008 року дійсно працює в ТОВ «Парк здоров`я», займає посаду двірника та продовжує працювати там по теперішній час. Зазначена трудова книжка серія НОМЕР_3 , заповнена 25 січня 1978 року заповнена на російській мові на ім`я « ОСОБА_2 », тобто в перекладі на українську мову « ОСОБА_2 ». Крім цього, він, ОСОБА_2 також записаний у військовому квитку серії НОМЕР_4 від 19.09.1978 року. Більше того, у свідоцтві про народження він також записаний як ОСОБА_2 . Натомість, у паспорті громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській області 26 березня 1998 року та у картці фізичної особи - платника податків, моє прізвище, ім`я та по батькові зазначене, як ОСОБА_1 . Раніше він не звертав уваги на правильність написання свого імені в документах, оскільки вважав, що наявна різниця між ім`ям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є несуттєвою. Він звернувся до територіального управління Пенсійного фонду в Львівській області по питанню підготовки документів для оформлення пенсії. При аналізі наданих ним документів виявили неточності в написанні його імені. Через це виникли сумніви, що трудова книжка та інші документи дійсно належить йому, ОСОБА_1 . Виявлені при подачі документів розбіжності були причиною відмови у прийнятті документів для оформлення пенсії.

Відтак, у нього виникли складнощі із оформленням пенсії, адже основним документом, на підставі якого зараховується трудовий стаж для призначення пенсії, є трудова книжка. У зв`язку з наведеним йому було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності йому трудової книжки.

З огляду на те, що іншим чином підтвердити належність йому трудової книжки не має можливості, так само, як і здійснити заміну диплома , то він вимушений звернутись до суду в порядку ст. 315 ЦПК України для встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серія НОМЕР_3 , виданої на ім`я « ОСОБА_2 », диплому серії НОМЕР_2 від 24 липня 1978 року виданого на ім`я « ОСОБА_2 ».

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила заяви, в якій вказав, що просить слухати справу у його відсутності та без фіксування технічними засобами, вимоги, викладені в заяві підтримує повністю, просять їх задоволити, а тому суд розглянув справу у відсутності заявника на підставі наявних доказів по справі.

Заінтересована особа – представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Войтусик Мар`яна Михайлівна в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду поступила заява, в якій вказано, що відносно задоволення вимог заперечуює, просить врахувати поданий письмовий відзив та проводити розгляд справи у її відсутності та без фіксування технічними засобами, а тому суд розглянув справу у відсутності заінтересованої особи на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст.315 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлено, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебуванні у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, архівної довідки, тощо.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення`зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Так, правильність написання імені заявника ОСОБА_1 повністю підтверджується долученими до заяви оригіналами та завіреними копіями письмових доказів, які сумніву в своїй достовірності в суду не викликають.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звертався про внесення змін в написані його імені у дипломі та трудової книжки, про що свідчить долучений до матеріалів справи лист Стебницького професійного ліцею № 180 від 17.10.2019 року, з якого вбачається, що внести зміни у диплом квалфікованого робітника не має можливості.

Аналізуючи вище викладені обставини, їх докази, що заявник звертався з приводу внесення змін в написанні його імені у диплом та трудову книжку, однак у нього виникли прични які унеможливлюють внести такі зміни, і такі розбіжності в написанні його імені мають для останнього юридичне значення, оскільки наявність розбіжності у написанні імені у правовстановлюючих документах, безпосередньо породжує юричдині наслідки та позбавляє його можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення, а саме оформити пенсію, включивши до свого трудового стажу періоди роботи, записи про які містяться у трудовій книжці, відтак заява заявника є підставною, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.293, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 правовстановлюючих документів, а саме:

- трудової книжки серія НОМЕР_3 , виданої на ім`я « ОСОБА_2 », в якій помилково вказано ім"я заявника « ОСОБА_3 " замість « ОСОБА_4 ».

- диплому серії НОМЕР_2 виданого 24 липня 1978 року професійно-технічним училищем №30 м.Стебник на ім`я « ОСОБА_2 », в якому помилково вказано ім"я заявника « ОСОБА_3 " замість « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гарасимків Л.І.