Рішення № 85657730, 06.11.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2273/19

Провадження №2/333/1513/19

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

06 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

22.04.2019 року АТ «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 9853 грн. 96 коп. та судові витрати, посилаючись на те, що 30.06.2011 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № б/н, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 11 000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

29.12.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

У зв`язку з порушенням померлим зобов`язань за Договором кредиту станом на 29.12.2016 року утворилася заборгованість у розмірі 9 853 грн. 96 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 425 грн. 76 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом 428 грн. 20 коп.

03.08.2018 року АТ «КБ «Приватбанк» направило претензію до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори.

16.08.2018 року позивачу повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 03.03.2019 року відповідачу було направлено претензія АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», на яку ОСОБА_2 не відреагувала.

На день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована його донька – ОСОБА_2 , отже відповідач фактично прийняла спадщину. За правилами частини третьої статті 1292 ЦК України відсутність свідоцтва про права на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Посилаючись на підстави, передбачені ст.ст. 608, 1218, 1219, 1221,1268, ЦК України, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути заборгованість за договором кредиту № б/н від 30.06.2011 року в розмірі у розмірі 9853 грн. 96 коп. з ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03.05.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

07.05.2019 року судом витребувано з Шостої Запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити, обґрунтовуючи обставинами, викладеними у позовній заяві. Додатково зазначив, що ОСОБА_2 є спадкоємицею відповідно до вимог ЦК України, тому має нести обов`язки померлого батька. На цей час банк не володіє інформацією з приводу вартості майна, яке успадкувала відповідач від ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилась та не повідомила суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленої належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст.ст. 76,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.06.2011 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк), та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 11 000,00 грн. Кредит був наданий на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування. Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 36% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором станом на 29.12.2016 року утворилася заборгованість у розмірі 9 853 грн. 96 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 425 грн. 76 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом 428 грн. 20 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник ОСОБА_3 помер. Банк зазначає, що даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть, проте в матеріалах справи копія зазначеного свідоцтва відсутня. Клопотань представника позивача про витребування цієї копії документа або підтвердження інформації про смерть позичальника, до суду не надходило.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216, 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша-друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).

Також статтею 1241 ЦК України встановлено право осіб на обов`язкову частку у спадщині.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦПК України).

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентовані приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Пред`явлення кредитором спадкодавця своїх вимог до спадкоємців шляхом подання претензії до них через нотаріальну контору не суперечить нормі ч. 2 ст. 1281 ЦК, оскільки зазначена норма не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а ч. 1 цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

Кредитор, повідомляючи спадкоємців про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі . Таким чином, у разі неприйняття спадщини спадкоємцями кредитору доцільно пред`явити свої вимоги до спадкоємців через нотаріуса.

Частина 3 ст. 1281 ЦК передбачає обчислення річного строку, протягом якого кредитор має право пред`явити вимоги до спадкоємців, не з дня відкриття спадщини, а з моменту настання строку вимоги. Таким чином, однорічний строк обчислюється не з дня смерті спадкодавця, а від настання строку вимоги у зобов`язанні, в якому брав участь спадкодавець як боржник. Причому закон містить застереження про умову застосування цього строку — кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини. Йдеться передусім про невиконання спадкоємцями покладеного на них обов`язку щодо повідомлення кредитора спадкодавця про відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1281 ЦК). У зв`язку з цим підлягає встановленню строк виконання зобов`язання, в якому брав участь спадкодавець як боржник (Ухвала ВСУ від 10.03.2010 у справі № 6-28760св09).

Настання строку вимоги у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» виникло з моменту першого прострочення платежу (у 2014 році), у подальшому ОСОБА_3 погашення кредиту здійснював не у повному обсязі, про що свідчить розрахунок заборгованості, наданий банком (а.с. 4-5).

Надіславши до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори претензію 03.08.2018 року, на думку суду, АТ «КБ «Приватбанк» строк пред`явлення вимоги (6 місяців) пропустив, так як про смерть позичальника банк дізнався з листа Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 21.11.2017 року (а.с. 34-35), інших доказів які б спростували дану інформацію представником позивача не було надано до суду.

Таким чином, суд вважає, що банком був пропущений строк, протягом якого кредитор мав право пред`явити вимоги до спадкоємців.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві банк просить суд стягнути заборгованість у розмірі 9853,96 грн. станом на дату смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 року, проте, розрахунок заборгованості надано за період з 30.06.2011 року по 06.03.2019 рік із сумою боргу 9853,96 грн.

Пунктом 32 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»18 від 30.03.12 р. № 5, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Відсотки та неустойка нараховуються до дня смерті боржника включно.

Як вбачається з розрахунку, банком не було припинено та продовжувалось нарахування відсотків після смерті боржника, тобто з 31.12.2016 року по 30.11.2017 року. Крім того, 10.12.2017 року (після смерті позичальника) було здійснено погашення заборгованості в розмірі 14 115 грн. 40 коп., з яких 12 962 грн. 59 коп. банком по кредитним зобов`язанням ОСОБА_3 було зараховано на погашення заборгованості по відсотках.

Також, суд дійшов висновку, що АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» не надало докази щодо кола спадкоємців та наявності майна в межах вартості якої вимога пред`явлена до спадкоємця позичальника підлягає задоволенню.

Позивач просить тягнути з ОСОБА_2 суму в розмірі 9 853 грн. 96 коп., хоча взагалі відсутня інформація про вартість спадкового майна, яке вона успадкувала.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 261, 1216,1217,1218, 1220, 1270, 1281,1282 ЦК України, ст.ст. 141, 142, 200, 206, 258, 263- 265, 354-355 ЦПК України, суд –

вирішив:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.11.2019 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод