Рішення № 8565614, 10.03.2010, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-1238/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.

при секретарі – Машталенко Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Холдингової компанії «Луганськтепловоз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позивач в позовній заяві послався на те, що він з відповідачем перебував в трудових відносинах з 25.05.1979 року. Скорочений і звільнений 14.10.2009 року з посади начальника інформаційно-технологічного бюро заготовчо-складального цеху. При звільненні відповідач не розрахувався з позивачем, а саме не виплатив йому заробітну платню та належну компенсацію до 30.12.2009 року в сумі 5919 грн. 86 коп., за період з 01.07.2009 року. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» і Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної платні у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20.12.1997 року (з подальшими доповненнями і вимірюваннями), ст.ст. 2, 3 Закони України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» і Порядком проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159. На підставі зазначено ОСОБА_1 вважає, що відповідач ВАТ ХК «Луганськтепловоз» повинен сплатити йому заборгованість по заробітній платні в сумі 4160 грн. 32 коп. і з урахуванням інфляції 394 грн. 37 коп. Позивач зазначив, що порушення відповідачем його законних прав на своєчасне отримання заробітної платні привели до зміни життєвих умов, зміни способу життя і моральних страждань, приниженню його людської гідності. У зв'язку з цим, позивач нараховує відповідачу суму моральної шкоди за шестимісячну затримку зарплати в 30 % від суми заборгованості у розмірі 1369 грн. 11 коп. Таким чином, загальна сума позову складає: 5932 грн. 80 коп. Також позивач зазначив, що в липні 2009 року, йому «запропонували», так само як і всім службовцям ХК «Луганськтепловоз» написати заяву на відпустку без збереження заробітної платні, на що позивач був вимушений погодитись. Позивач вважає, що перед пенсією відпустка, без збереження заробітної платні - заборонена законом, то суму позову збільшує на 818 грн., а з урахуванням інфляції 73 грн. 60 коп. І тоді загальна сума позову складе 6824 грн. 40 коп. На підставі викладено ОСОБА_1 просить суду стягнути з відповідача ВАТ ХК «Луганськтепловоз» на його користь суму заборгованості по зарплаті у розмірі - 4987 грн. 32 коп.; суму компенсації втрати частини заробітної платні у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі - 467 грн. 97 коп.; суму моральної шкоди у розмірі 1536 грн. 97 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову.

Представник відповідача ВАТ ХК «Луганськтепловоз» у судовому засіданні надала суду заперечення на позовну заяву.

В своїх запереченнях відповідач позовні вимоги не визнав і вважає їх таким, що не підлягають задоволенню. Посилався на те, що заробітна платня в сумі 5919,30 грн.. за період з липня по листопад 2009 року виплачена позивачу 29.12.09 року. В ВАТ ХК «Луганськтепловоз» в період з липня по грудень 2009 року був встановлений триденний робочий тиждень. Позивач ОСОБА_2 звільнений 14.10.2009 року. За 14.10.2009 р. позивачу нарахована заробітна платня, оскільки останній день роботи є днем звільнення. З 15.10.09 року по 28.12.2009 рік в компанії 31 робочий день. Компенсація за невчасну виплату заробітної платні складає 54,96 грн. Представник відповідача вважає, що заявлені позивачем вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди в сумі I536 грн. 97 коп. не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем не додані докази спричинення моральної шкоди, як це передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди». Крім того, відповідач просить врахувати, що заробітна плата позивачу не виплачувалась своєчасно з об'єктивних обставин - відсутність коштів в компанії через тривалу відсутність замовлень на виготовлення продукції, що привело до важкого фінансового стану в компанії у зв'язку з чим було скорочення працівників, та відсутність можливості провести з ними повний розрахунок при звільненні, як це вимагають норми трудового законодавства. Відповідач вважає, що знаходження позивача в липні 2009 року у відпустці без зберігання заробітної платні, наданого позивачу за його письмовою заявою, не є підставою для вимог по справжньому позову відшкодування грошових коштів з відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши заперечення на позов відповідача, а також письмові докази, вважає позовні вимоги та таким, що підлягаю частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Судом встановлено, що сторони перебували в трудових відносинах. Позивач ОСОБА_1 перебував на посаді інформаційно-технологічного бюро заготовчо-складального цеху, та був звільнений з займаної посади 14.10.2009 року на підставі п. 1. ст. 40 КЗпП України, про що є відповідний запис у трудовій книжці позивача (а. 10). Однак на момент звільнення йому не було виплачено заробітну платню з 01.07.2009 року по 14.10.2009 року, компенсацію за невчасну виплату заробітної плати. Однак відповідачем ВАТ ХК «Луганськтепловоз» у добровільному порядку заборгованість позивачу була виплачена, що підтверджується довідкою банку вих. № 866 від 01.03.2010 року. Відповідно до наказу від 29.07.2009 року за № 481 встановлено для всіх структурних підрозділів ВАТ ХК «Луганськтепловоз» додаткові не робочі дні, а саме в жовтні 2009 року – 1, 2, 8, 9, 15, 16, 22, 23, 29, 30; в листопаді 2009 року – 5, 6, 12, 13, 19, 20, 26, 27; в грудні 2009 року - 3, 4, 10, 11, 17, 18, 24, 25, 31. На підставі зазначеного наказу позивачу нарахована компенсація за невчасну виплату заробітної платні, що складає 54,96грн.

Відповідно до ст.. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 КЗпП України, установа повинна виплатити працівникові його заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає стягнення моральної шкоди, якщо порушенням трудових прав працівника, йому заподіяні моральні страждання, що змінили його звичний спосіб життя.

Позовні вимоги в частині стягнення заподіяної моральної шкоди позивачем не обґрунтовані, суду не надано доказів в підтвердження заподіяної моральної шкоди, яких саме моральних страждань зазнав позивач, в чому це виразилось, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині не підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягенню з відповідача на користь дерджави судові витрати: 51 грн. – державне мито та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 115 116, 117, 237 КЗпП України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ ХК «Луганськтепловоз», який розташований за адресою : м. Луганськ, вул.. Фрунзе 103, код 05763797, р/р 260000661206 в «Укрсіббанк» МФО 304289 - на користь ОСОБА_1 компенсацію за невчасну виплату заробітної платні у розмірі 54, 96 грн. ( п’ятдесят чотири гривні дев’яносто шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ВАТ ХК «Луганськтепловоз», який розташований за адресою : м. Луганськ, вул.. Фрунзе 103, код 05763797, р/р 260000661206 в «Укрсіббанк» МФО 304289 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 /п'ятдесят одна / гривня та витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 /сто двадцять/ гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, а після того подання протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий: О.Б. Матвєйшина