Ухвала суду № 85648448, 15.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.11.2019Справа № 910/13962/19

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК», м. Київ

про визнання додаткового договору недійсним

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД», м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «Банк Альянс», м. Київ

про стягнення 19 047 419,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» про стягнення 19 047 419,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № СТВГ-180330-001 від 30.08.2018 (зі змінами та доповненнями), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК», Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» та Публічним акціонерним товариством «Банк Альянс». За твердженнями позивача, відповідач безпідставно утримує передоплату за непоставлений товар, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 12 184 382,61 грн, а також 3 % річних в сумі 386 562,04 грн, інфляційних втрат в сумі 1 166 045,36 грн, процентів за ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України в сумі 2 477 390,54 грн, процентів за ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України в сумі 2 833 039,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Банк Альянс», призначено підготовче судове засідання на 20.11.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а третій особі - на подання пояснень по суті справи.

13.11.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» від 12.11.2019 вих. № б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК» про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень № 2 від 31.03.2018 до договору поставки № СТВГ-180330-001 від 30.08.2018.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на наявність правових підстав для визнання спірного додаткового договору недійсним, оскільки останній укладений поза вільним волевиявленням постачальника, а його зміст ставить відповідача у нерівне становище в порівнянні з іншими сторонами договору.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 було встановлено відповідачу строк для подачі обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, який становив п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали (але не пізніше 18.11.2019).

Судом перевірено, що зустрічний позов подано відповідачем з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01.01.2019 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1921,00 грн.

Відтак, при зверненні до суду із зустрічним позовом відповідач мав сплатити судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Однак матеріали зустрічної позовної заяви не містять будь-яких доказів сплати судового збору, натомість у прохальній частині заяви відповідач просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення у справі. При цьому, заявник вказує, що на даний час відповідач не має можливості сплатити судовий збір.

З цього приводу господарський суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в чинній редакції передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Такі висновки суду відповідають висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах від 29.10.2019 у справі № 905/1976/16, від 30.10.2019 у справі № 923/382/14 та інших.

Господарський суд звертає увагу заявника, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, яке є загальним для всіх суб`єктів (у тому числі і державних органів), узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання процедури відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

По-друге, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії зустрічної позовної заяви та усіх доданих до неї документів є оригінал або належним чином засвідчена копія опису вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв`язку.

Як встановлено судом, позивачем не було додано до зустрічної позовної заяви від 12.11.2019 вих. № б/н жодних доказів направлення позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідача та третьої особи.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БР-ЛОГІСТИК» про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень № 2 від 31.03.2018 до договору поставки № СТВГ-180330-001 від 30.08.2018 без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити без руху зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД».

3. Надати заявнику строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» спосіб усунення недоліків у зустрічній позовній заяві шляхом надання суду:

- доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС-ТРЕЙД» судового збору у розмірі 1 921,00 грн;

- доказів направлення зустрічної позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідача та третьої особи.

5. Роз`яснити відповідачу, що якщо недоліки зустрічної позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Князьков