Ухвала суду № 85641100, 13.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5037/19

У Х В А Л А

13 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.

За участі секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Монтаж” до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання неправомірними та скасування приписів та постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Інвест-монтаж» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно- будівельної інспекції України у якому просить визнати неправомірними та скасувати приписи від 22.05.2019 року та постанови від 06.06.2019 року №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19.

При відкритті провадження у справі вирішено клопотання представника позивача та ухвалою суду від 24.09.2019 року поновлений строк звернення до суду з позовом.

31.10.2019 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшла письмова заява у якій він просить залишити без розгляду адміністративний позов в частині оскарження постанов про накладення штрафів через пропуск строку звернення до суду з позовом.

Дане клопотання мотивоване тим, що 22.05.2019 року під час перевірки у присутності виконроба відповідача складені два протоколи про правопорушення у сфері будівництва в яких зазначено дату розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме 06.06.2019 року об 11год.00хв. та 06.06.2019 року об 11год15хв. у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції України за адресою м.Київ бул.Лесі Українки 26 (5-й поверх). Представник відповідача на розгляд справи не з`явився та жодних заяв чи документів не надходило. Та 06.06.2019 року головний інспектор Державної архітектурно будівельної інспекції України розглянувши матеріали справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №001/40-202-10/3971-19, та постанову про накладання штрафу №002/40-202-10/3972-19, які є предметом даної судової справи. Зазначені постанови були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 06.06.2019року.

Оскільки позивач звернувся до суду 02.09.2019 р. він пропустив 15-ти денний строк звернення до суду встановлений ч.1 ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Представник позивача у судовому засідання заперечував проти задоволення даного клопотання та зазначив, що ТОВ дізналось про зміст оскаржуваних постанов тільки 08.08.2019 року після оплати витрат відповідача на копіювання документів та отримання їх на запит адвоката позивача.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави вказані ним у заяві, будуть визнані судом не поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч.1,3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

В матеріалах справи наявні копія акту перевірки №40-20/139-02 від 22.05.2019 року, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.05.2019 р., протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності від 22.05.2019 р., які підписані виконробом ТОВ «Інвест-монтаж» ОСОБА_3 (а.с.155-194).

Згідно з п.5 «Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної

діяльності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 , постанову про застосування штрафу відповідно до ст..5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

З урахуванням того, що позивач відправив позовну заяву засобами поштового зв`язку до суду 21.08.2019 р, суд робить висновок, що позивач пропустив 15-ти денний строк на оскарження зазначених постанов.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обовязкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі дій.

Відповідач копії постанов про накладання штрафу відправив на адресу позивача 06.06.2019р. листом з повідомленням за описом вкладення(а.с.202-204).

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Таким чином, Позивачу було достеменно відомо, про дату час та місце розгляду справи, про що також свідчить договір укладений позивачем з адвокатом 28.05.2019 року на представництво його інтересів у Державній архітектурно-будівельній інспекції України згідно даних ордера адвоката серія ОД 460717 від 05.07.2019 року (а.с.133) проте адвокатський запит на отримання у відповідача копій матеріалів позапланової перевірки на об`єкті будівництва склав тільки 05.07.2019 року.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права або інтересу та і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позивач скористався своїм правом звернення до суду лише в 18.08.2019 року, тобто з пропуском строку звернення (п`ятнадцять днів) до суду передбаченого ч.1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

При викладених вище обставинах, суд вважає, що пропуск строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами відбувся без поважних причин, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Таких обставин судом не встановлено, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву в частині визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2019 року №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19 без розгляду.

Таким чином заява представника відповідача про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Монтаж” без розгляду в частині вимог належить до задоволення.

На підставі викладеного керуючись, ст. ст. 122, 123, 240, 248 КАС України, ч.1 ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Монтаж” до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в частині визнання неправомірними та скасування постанов від 06.06.2019 року №001/40-202-10/3971-19, №002/40-202-10/3972-19 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст..256 КАС України та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2019року.

Суддя Іванов Е.А.