Рішення № 85640818, 25.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 р. № 814/1394/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 1092-13,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 року № 1092-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і підлягає скасуванню оскільки, належне йому нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є об`єктом оподаткування у розумінні ст.266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і підпадає під ознаки нежитлової нерухомості, визначеної у пункті «ж» підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, а саме - відноситься до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Належні позивачу об`єкти підпадають під ознаки будівель «Будівлі сільськогосподарського призначення» і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідач надав відзив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити. У відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, то правовою підставою для застосування до позивача податку на нерухоме майно стало рішення Єрмолівської сільської ради від 14.07.2015року, яким встановлено ставку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 29.12.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю з 2007 року по 06.01.2017, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності якого було вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний код КВЕД 01.11).

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, на загальну суму 24041,97 грн. Позивач сплатив визначену у податковому повідомленні-рішенні суми податку на рахунок управління ДКСУ у Баштанському районі Миколаївської області, що підтверджується інформацією по платежам (арк.спр. 11).

В оскаржуваному повідомленні-рішенні відповідач визначив суму та вказав зобов`язання за платежами як податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок) врегульовано статтею 266 ПК України, де, зокрема зазначається, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпункт 266.2.2. п.266.2ст. 266 ПК України визначає перелік об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об`єктом оподаткування. Зокрема, пункт «ж» вказує «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності».

Підпункт 266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідне Положення про порядок та сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Єрмолівській сільській раді було затверджено Рішенням Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 27.12.2012 року з наступними змінами та доповненнями.

Крім того, належні позивачу об`єкти підпадають під ознаки будівель «Будівлі сільськогосподарського призначення» і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За визначенням Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 (далі - ДКБС) клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо.

За правилами класифікації будівель, визначеними у вступі до ДКБС, якщо будівля містить приміщення різного призначення, то її «головне призначення повинно бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі та віднести ці приміщення згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання; потім будівля класифікується за методом «зверху - вниз». Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи».

Належні позивачу об`єкти нежитлової нерухомості розташовані за адресою Миколаївська область, Баштанський район, с. Єрмолівка і за даними, що містяться у Свідоцтвах про право власності на нерухоме майно, є нежитловими об`єктами. Усі приміщення використовуються у сільськогосподарській діяльності позивача.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки більша частина площ будівель займана приміщеннями, які підпадають під ознаки будівель сільськогосподарського призначення, то і усі будівлі мають бути віднесеними до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» за ДКБС.

Крім того, позивач є сільськогосподарським виробником і використовує належний йому на праві приватної власності об`єкт у своїй господарській діяльності.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до коду КВЕД 01.11 був сільськогосподарським виробником і здійснював у звітний період саме сільськогосподарську діяльність.

В врахуванням викладено суд, зауважує, що належні позивачу об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані у селі Єрмолівка Баштанського району Миколаївської області (вул АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ) не відноситься до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки даний об`єкт відносяться до будівель сільськогосподарських призначення та використовується у сільськогосподарській діяльності, а отже і підпадає під ознаки пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Отже, податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем всупереч нормам податкового законодавства.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 1092-13 від 12.06.2017 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник