Рішення № 85640159, 23.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/10950/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретаря судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

8 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича від 18 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, що прийнята у виконавчому провадженні №59459615, відкритому за виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №240/5948/18;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити негайні заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду щодо зобов`язання Міністерства оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 9 серпня 2017 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, з підстав протиправності вказаної постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича від 18 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження №59459615 є протиправною та прийнята передчасно. Державний виконавець під час її винесення не впевнився, чи боржник фактично виконав у повному обсязі рішення суду та прийшов до хибного висновку про повне виконання рішення суду боржником. У разі якщо рішення не було достатньо зрозумілим, то державний виконавець мав право звернутись до суду за його роз`ясненням. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в адміністративній справі №240/5948/18 боржником у виконавчому провадженні ВП №59459615 у повному обсязі фактично виконано не було, а тому висновки відповідача про повне фактичне виконання судового рішення не відповідають обставинам справи. Вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи, в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання, призначене на 23 жовтня 2019 року, прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 23 жовтня 2019 року не прибув.

Станом на 23 жовтня 2019 року відповідач у строк та в порядку, визначеному статтею 162, частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року, правом на подання відзиву не скористався. Доказів наявності поважності причин для пропуску процесуального строку для подання відповідної заяви по суті справи відповідачем також надано не було.

Представник третьої особи у судове засідання 23 жовтня 2019 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Положеннями частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представник третьої особи - Міністерства оборони правом на подання пояснень по суті позову або відзиву, передбаченого статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання щодо розгляду заяви позивача про призначення та виплати одноразової грошової допомоги були предметом розгляду в адміністративній справі №240/5948/18.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скасовано, прийнято постанову якою, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 9 серпня 2017 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року №104. Зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 9 серпня 2017 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З метою забезпечення виконання судового рішення, 11 червня 2019 року Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №1949/2019 (а.с.17).

12 червня 2019 року представником позивача на ім`я начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про примусове виконання рішення та виконавчий лист №1949/2019 від 11 червня 2019 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 4 липня 2019 року ВП №59459615 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа. Божнику надано десятиденний термін для виконання рішення суду.

Юридичним департаментом Міністерства оборони України на адресу відповідача направлено заяву вих. №248/5424 від 19 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі судового рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 року №67, на виконання рішення суду в адміністративній справі №240/5948/18, комісією було розглянуто документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 . За результатами розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 грошової допомоги та компенсаційних сум (а.с. 15-16).

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року ВП №59459615 у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №240/5948/18 (на звороті а.с.18 та а.с.19).

Вказану постанову було направлено учасникам виконавчого провадження №59459615 супровідним листом вих. №59459615/2 від 18 вересня 2019 року (а.с.18).

Не погоджуючись із рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження закінчується у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд вважає, що позивач невірно трактує рішення апеляційного суду в адміністративній справі №240/5948/18 та зазначає наступне.

Так, відповідно до абзацу п`ятого резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №240/5948/18 зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 9 серпня 2017 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що за своєю юридичною конструкцією "зобов`язати вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги" не є тотожним встановленню судом зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Визначений позивачем у позовній заяві та застосований судовим рішенням у справі №240/5948/18 спосіб захисту порушеного права, з урахуванням дискреційних повноважень Міністерства оборони України, полягає саме у зобов`язанні належним чином розглянути заяву ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги із доданими документами, що передбачає за результатами розгляду заяви прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, або рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Враховуючи викладене, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №240/5948/18 була фактично виконана у повному обсязі, що підтверджується змістом Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 року №67 (а.с. 15-16).

Тому, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача є повторне звернення до суду із позовом про оскарження рішення від 31 травня 2019 року №67.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що за доведеної наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, відповідачем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року ВП №59459615.

На виконання вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не доведено протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження від 18 вересня 2019 року ВП №59459615, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецького, 13, м.Київ-1, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 23 жовтня 2019 року.

Суддя Д.М. Гурін