Ухвала суду № 85638219, 13.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/6223/19

ун. № 758/2331/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.

при секретарі - Волошину А.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідачів - Лютої В.В., Грабового О.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "УкрСибббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", треті особи: приватни нотаріус Київського міського нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "УкрСибббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", треті особи: приватни нотаріус Київського міського нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, ОСОБА_3 про визнання правочинів частково недійсними.

Представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.35-36). На думку представника позивача, невжиття заходів може утруднити в подальшому виконання рішення суду, оскільки відповідач - ТОВ "Кей-Колект" може відчужити даний об"єкт нерухомого майна на користь третіх осіб.

В підготовчому засіданні представник позивача підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав зазначених в заяві.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову, вказували на її безпідставність та необгрунтованість.

Треті особи в підготовче засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Суд, заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Пунктом 1 частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову, обсягу позовних вимог, судом враховується, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Згідно абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним підняття процентної ставки за договором кредиту, проте не заявлено жодних вимог стосовно майна, на яке просить накласти арешт,а також не надано жодних доказів кому на даний час належить кв. АДРЕСА_1 .

Обраний позивачем вид забезпечення позову не може вважатися відповідним заявленим позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, а саме зважаючи, що позивачем не доведено необхідність у застосуванні такого виду забезпечення позову, такий вид забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 260, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представнику позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Бабич Н.Д.