Ухвала суду № 85634650, 13.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/19747/19

Провадження № 2-з/947/1383/19

УХВАЛА

13.11.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «УКРСОЦБАНК», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до АТ «УКРСОЦБАНК», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 серпня 2019 року зазначена позовна заява передана судді Салтан Л.В.

Представник позивача ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову, в якій просить: накладення арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 ; заборони вчинення реєстраційних дій Міністерством юстиції України та його територіальним органам – суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусом, щодо квартири АДРЕСА_1 ; заборонити АТ «УКРСОЦБАНК» вчиняти дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 користуватися квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України,заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, та зазначені роз`яснення, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду.

Інститут забезпечення позову, за своєю суттю, повинен слугувати гарантією для забезпечення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, в майбутньому, та, усунення можливих майбутніх перешкод його виконання. При цьому необхідно враховувати, що ухвалення відповідного рішення, серед іншого, повинно мати законну та виправдану мету. Вказане означає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявником не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо

обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 81, 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «УКРСОЦБАНК», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності – відмовити.

Копію ухвали суду надіслати учасникам процесу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Салтан Л. В.