Ухвала суду № 85611712, 12.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2019 року м. Київ № 640/21743/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської областіпро визнання протиправним та скасування рішення,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, код ЄДР: 23243231), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.09.2019 про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість в порушення вимог вказаної норми, позивачем у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Разом з тим, досліджуючи зміст позовної заяви, суд зазначає, що остання не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також не містить обґрунтування, у тому числі нормативно-правового, у чому саме полягає протиправність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Суд звертає увагу позивача на те, що для прийняття судом законного та обґрунтованого рішення скаржник повинен викласти обставини, зокрема, хронологію подій, починаючи з того, які саме обставини (події) стали підставою для звернення ОСОБА_2 із скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Також позивач у позовній заяві повинна навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправності або (та) необґрунтованості оскарженого рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність рішення відповідача від 25.09.2019 про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено комісією при прийнятті спірного рішення.

Найважливішу аргументацію доцільно виділяти в тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).

Слід також звернути увагу позивача на те, що важливе значення має структура позовної заяви, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів.

Більш того, якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію у позовній заяві доцільно викладати послідовно, розбивши її на частини та із зазначенням нумерацію. У кожній частині слід зазначити: яку норму саме порушено відповідачем, зміст норми, її аналіз та тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такого рішення, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.

Між тим, наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння у чому саме полягає протиправність спірного рішення, оскільки у позовній заяві позивач лише зазначає, що таке рішення прийнято з порушення Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката.

Однак, позивач не конкретизує, які саме норми положення порушення комісією.

Відтак, при оформленні уточненої позовної заяви у адміністративному судочинстві, особі, яка має намір звернутися до адміністративного суду, слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст.ст. 160 та 161, які вказують на певні вимоги, що повинні бути передбачені та викладені у позовній заяві (так сказати вказані норми є допоміжними для осіб у сприянні правильного оформлення позовної заяви).

З огляду на що, позивачу слід надати уточнену позовну заяву, в якій необхідно зазначити та викласти належним чином обставини та обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення із зазначенням усіх відомостей, як того вимагає, зокрема, ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення вимог вказаної норми, позивачем не надано суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим позивачем не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, чим порушено вимогу ч. 3 ст. 161 КАС України.

Разом з тим, з позовної заяви видно, що позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Також суд звертає увагу позивача на ч. 4 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Між тим, в порушення ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано до матеріалів справи жодного доказу, на які позивач посилається у позовній заяві, як на підставу обґрунтованості позовних вимог.

Відтак позичу слід надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі надати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв`язку з положеннями ч. 7 ст. 52 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено тридцятиденний строк для звернення як до ВКДКА, так і до суду щодо оскарження рішення про притягнення особи до відповідальності.

У позовній заяві позивач зазначив, що оскаржуване рішення ним отримано 30.09.2019, натомість на підтвердження вказаних обставин, позивачем не надано суду жодних доказів отримання позивачем спірного рішення саме 30.09.2019.

В той же час, спірне рішення прийнято відповідачем 25.09.2019, натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 30.10.2019, тобто поза межами строку звернення до суду, визначеного ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) належним чином оформленої позовної заяви відповідно до положень статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у ній необхідних відомостей, передбачених ч. 5 ст. 160 КАС України, зокрема, із чітким та зрозумілим викладом обставин та обґрунтування позовних вимог щодо порушених прав та інтересів позивача відповідно до вищевикладеного; із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

3) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 768.40 грн;

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

3) доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позовній заяві.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін