Рішення № 85606422, 12.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 р. № 520/9986/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “ВТБ Банк”, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було порушено права позивача та обмежено його гарантії відшкодування коштів за вкладом, які передбачені ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позов в якому, заперечуючи проти заявлених вимог, просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач правомірно не був включений до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв`язку із нікчемністю правочину щодо перерахування коштів з рахунку клієнта банку юридичної особи ТОВ "ПЕТ" на рахунок позивача.

Третьої особою уповноваженого представника до суду не направлено, про дату, час та місце розгляду справи сповіщено належним чином. Третьою особою надано письмові пояснення, які дублюють за змістом відзив на позов в тому контексті, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідач діяв правомірно.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2015 року ФОП ОСОБА_3 Ігорівною (клієнт) та ПАТ "ВТБ Банк" (банк) укладено договір банківського рахунку № Y1115/8496R/НА00, відповідно до якого банк зобов`язується відкрити клієнту поточний(і) рахунок(ки) в національній та іноземних валютах згідно з заявою(ами) клієнта, а клієнт - сплачувати банку за надані послуги відповідно до діючих тарифів банку.

Згідно з додатковим договором № 1 від 30.10.2015 року до вказаного договору ПАТ "ВТБ Банк" відкрито позивачу банківський рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до договору банківського рахунку № R1118/14860R/НА00 від 08.11.2018 року АТ "ВТБ Банк" відкрито ОСОБА_1 , як фізичній особі рахунок № НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що відповідно до виписки по особовим рахункам ТОВ "ПЕТ" здійснені операції з призначенням платежу "Оплата за поліграф. матеріали згідно дог. №03 від 04.07.2017 р. без ПДВ" на рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в загальному розмірі 200000 грн.

15 листопада 2018 року з рахунку ФОП ОСОБА_4 І. № НОМЕР_1 здійснено перерахування коштів в розмірі 199700 грн. на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за платежем "власні кошти, дохід підприємця".

Згідно повідомлення про нікчемність правочинну № 3079/1-2 від 31.05.2019 року проінформовано позивача про нікчемність транзакції - операції з призначенням платежу "Оплата за поліграф. матеріали згідно дог. №03 від 04.07.2017 р. без ПДВ" від 14.11.2018 року ТОВ "ПЕТ" на користь ФОП ОСОБА_5 у розмірі 200000 грн. відповідно до пунктів 7,9 частин 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Правління Національного банку України від 13.11.2018 року АТ "ВТБ Банк" було віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27.11.2018 року № 796-рш/БТ "Про віднесення АТ "ВТБ Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року №3180 "Про запровадження тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві "ВТБ Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення акціонерного товариства "ВТБ Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28.11.2018р. по 27.12.2018р.

Правлінням Національного банку України 18.12.2018 р. прийнято рішення № 849-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ Банк" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2018 № 3392 "Про початок процедури ліквідації АТ "ВТБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації акціонерного товариства "ВТБ Банк" строком на 2 роки з 19 грудня 2018 року до 18 грудня 2020 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ "ВТБ Банк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, ОСОБА_2 .

Спірні правовідносини виникли внаслідок невключення відповідачем даних про позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТВ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського рахунку №R1118/14860R/НA00 від 08.11.2018 р. та такі врегульовані Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).

Пунктами 3, 4, 17 ч.1 ст.2 Закону встановлено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката; уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною першою статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами ( ч.1 та 2 ст.26 Закону).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами унормовано ст.27 Закону.

Приписами вказаної статті встановлено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860,

Пунктами 2,3 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді. Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора - розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Частинами 1 та 2 ст.28 Закону визначено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Пунктами 3,4 ч.2 ст.37 Закону унормовано, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч.2 ст.38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст. 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку ( пункт 7); здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства ( пункт 9). Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

За приписами ч.4 ст.38 Закону Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч.5 ст.38 Закону, у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Розглядаючи вказану справу, суд відмічає, що договори з банком позивачем було укладено до запровадження в останньому тимчасової адміністрації, а невключення Уповноваженою особою позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду відбулось внаслідок того, що транзакції, здійснені ТОВ "ПЕТ" на розрахунковий рахунок позивача, яка ФОП, є нікчемними.

Суд вказує, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч. 1 та 2 ст.1068 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Суд вказує, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 та Верховним Судом також постановою від 30 серпня 2019 року у справі №826/11361/16, в аналогічних правовідноосинах.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд також вказує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності , закріплено рівність усіх суб`єктів права власності, гарантії права власності та обов`язки власників .

Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та приписами Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).

У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Відповідачем не було доведено наявності правових підстав для визнання вищеназваного правочину нікчемним та, відповідно, для застосування наслідків нікчемності, як і не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, тобто уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Суд вказує, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов банк, виконуючи розрахункові документи ФОП ОСОБА_1 на переказ коштів на користь фізичної особи ОСОБА_1 не набув права на кошти, оскільки він не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань перед клієнтом.

Таким чином, враховуючи викладене вище, посилання відповідача та третьої особи на положення пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як і на положення статей 215 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначеної вище транзакції нікчемною та, що призвело до невключення позивача до переліку вкладників, є необґрунтованими.

Договір, укладений позивачем з банком, також не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, як і не містить ознак штучного створення зобов`язань Фонду по відшкодуванню вкладів за рахунок Фонду.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" (бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 14359319 ), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код 21708016) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича включити дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського рахунку №R1118/14860R/НA00 від 08.11.2018 та надати вказаний перелік Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича (бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 14359319 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2019 року.

Суддя Заічко О.В.