Рішення № 85604524, 13.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 рокуСправа № 160/9742/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100030/2019/000122/2 від 01.10.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС № UA100030/2019/00431.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оскаржуваним рішенням Київської міської митниці ДФС скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, що вплинуло на збільшення відповідних платежів на суму у розмірі 60996,50грн., що нараховуються за митною вартістю, в т.ч. на збільшення ПДВ на 46421,73грн., на збільшення ввізного мита на 14574,77 грн. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, оскільки воно не відповідає вимогам ст.ст.53-55 Митного кодексу України. Зауважено, що позивачем з метою підтвердження заявленої митної вартості товару за МД № UA100030/2019/410062 митному органу було надано повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а також всі необхідні додаткові документи, які містять достовірні відомості про визначення митної вартості, які ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте, відповідачем безпідставно відкориговано заявлену митну вартість в сторону збільшення із застосуванням резервного методу, при цьому, не обґрунтувавши своє рішення. Позивач зауважив, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави не застосування цих методів. Відсутність інформації у митниці про митне оформлення ідентичних або подібних товарів не може бути підставою для застосування наступних методів. У зв`язку з чим, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні протиправні, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

01.11.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Київська міська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товару позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача. Так, за ЕМД № UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 року автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було сформовано форми митного контролю, що стало підставою для ретельного та поглибленого вивчення поданих декларантом документів. На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України та за результатами розгляду поданих разом з митною декларації документів було встановлено, що документи, які подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, про що позивачу як декларанту докладно було донесено. Так, відповідно до інвойсу від 25.09.2019 №30.951 умови поставки FCA-Vleuten, проте, до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження, також не було подано страхових документів, відомостей щодо навантаження, транспортування до місця ввезення на митну територію України, витрат експедитора. До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ТОВ «Альтаріс ЛТД» від 27.09.2019 р. №б/н, тоді як перевізником відповідно до гр. 16 СМR від 10.07.2019 р. №0112745 є ФОП ОСОБА_1 . Отже, декларантом не надано об`єктивних та документально підтверджених даних, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Декларанту також нормативно обґрунтовано підстави коригування. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації, яка міститься в зовнішніх джерелах, інформації, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене: МД від 09.06.2019 р. № UA205020/2019/15642 та від 21.07.2019 р. № UA408150/2019/17269. Зважуючи на викладене, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що оскаржуються позивачем, цілком правомірні, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

04.11.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача у відзиві. Щодо вартості витрат на транспортування та страхування, позивач зауважує, що п. 2.4 договору поставки №230919 від 23.09.2019 року визначено, що ціна товару, вказана в інвойсі, містить в собі вартість тари, паркування та маркування, а також навантаження на транспортний засіб. Тому додаткове підтвердження не вимагається. Щодо витрат на перевезення, позивач зазначив, що 24.09.2019 року між позивачем та ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» був укладений договір на транспортне експедирування № Ф 2509, на виконання якого складено заявку на перевезення вантажу № АС24/09 від 25.09.2019 року та акт надання послуг № 830 від 02.10.2019 року. Вартість послуг перевезення склала 74106 грн., що були сплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 814 від 10.10.2019 року. 02.10.2019 року ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» наданий лист, в якому зазначається, що ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «ФРУТЛАЙФ» залучило третіх осіб (експедитора-2 та перевізника). Сплачені ТОВ «ФРУТЛАЙФ» грошові кошти були перераховані експедитору-2 - ПП «СТАРТ-ТРАНС» згідно з договором на виконання транспортних послуг № 05/08 від 05.08.2019, які той, в свою чергу, має сплатити перевізнику - ФОП ОСОБА_1 . згідно з договором на виконання транспортних послуг № 05/08 від 05.08.2019 року. Прайс-лист виробника наданий суду 29.10.2019 року. Експертиза вартості товару позивачем не проводилася, оскільки товар є таким, що має родові ознаки, не має прямих аналогів в Україні, груші одного сорту різних країн походження мають різні якісні, зовнішні та смакові характеристики, а тому порівняння плодів, що імпортує позивач з плодами іншого походження, або плодів інших сезонів, не є таким, що може слугувати джерелом відомостей щодо визначення вартості товару, що імпортується позивачем.

Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

У судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на викладені обґрунтування у позові і відповіді на відзив, проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка будь-якого учасника справи в судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

29.10.2019 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив наступне.

23.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» (далі – покупець) та фірмою Frupaks-Vernooij B.V (далі – продавець) укладено Міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019 р., за яким продавець продає, а покупець – купує товар (фрукти та овочі) на умовах цього контракту по номенклатурі, кількості і цінам, вказаним в інвойсі, який є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з 1.2 Договору умови поставки оговорюються та фіксуються в інвойсі згідно з правилами Інкотермс 2010.

Відповідно до п.2.1. - п. 2.4. Договору №230919 від 23.09.2019 р. загальна вартість контракту складається з сум інвойсів до цього контракту та орієнтовно складає 450000дол.США. Загальна кількість поставляє мого товару буда складати 500 тон.

Ціни на товар, вказані в інвойсі до цього контракту, включають в собі вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб.

Згідно з п. 3.1., п. 3.4., п. 3.6. Договору № №230919 від 23.09.2019 р. поставка товару здійснюється автомобільним чи морським транспортом на умовах, вказаних в кожному окремому інвойсі, які є додатком до цього контракту, у відповідності з правилами Інкотермс-2010.

Перехід права власності на товар переходить в момент навантаження товару зі складу продавця на транспорт для відправки покупцю. Датою оплати по даному договору є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п.4.2., п.4.3., п.5.1. Договору товар поставляється продавцем і сплачується покупцем партіями на підставі передплати. Всі податки, мито та інші збори, у зв`язку з укладенням та виконанням цього контракту на митній території продавця, проводяться за рахунок продавця, а податки, мито та інші збори, у зв`язку з укладенням та виконанням цього контракту за межами митної території продавця, проводяться за рахунок покупця.

Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем на підставі наступних документів: інвойсу, фітосанітарного сертифікату, міжнародної транспортної накладної (СМR), сертифікату походження на товар, інших документів у відповідності з вимогами законодавства країни продавця або покупця.

Згідно з Іnvoice №30.951 від 25.09.2019 р. фірмою Frupaks-Vernooij B.V. товариству «Фрутлайф» здійснено поставку партії груш - Pears Conference 55/65, class I., загальною вагою 19200кг за 0,632дол.США/кг та на загальну суму 12134,40дол.США., на умовах FCA-Vleuten.

30.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» звернулось до Київської митниці ДФС із електронною митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA100030/2019/410062 для здійснення митного оформлення товару:

1. «Груші свіжі, врожаю 2019 року – Pears Conference 55/65, class I.», загальною вагою 19200кг.

У графі 42 та 45 МД № UA100030/2019/410062 заявлена митна вартість товару визначена у розмірі 343230,44грн., тобто 12134дол.США та 0,63 доларів США за 1 кг.

Згідно з графою 43 МД № UA100030/2019/410062 декларантом визначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA100030/2019/410062 товар імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідністю «Фрутлайф» від відправника/експортера фірми Frupaks-Vernooij B.V. за Міжнародним договором поставки №230919 від 23.09.2019 р. на підставі Іnvoice №30.951 від 25.09.2019 р., автотранспортної накладної СМR AVR-2002 NL С19-078, довідки про транспортні витрати б/н від 27.09.2019 р., сертифікату НОМЕР_1 , договору про надання послуг з декларування та митного оформлення вантажів №01/09/19-ФЛ від 01.09.2019 року.

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України та за результатами розгляду поданих разом із МД ІМ 40 ДЕ № UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 року митним органом було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, зокрема:

1) відповідно до інвойсу від 25.09.2019 року №30.951 умови поставки товарів FCA-Vleuten (термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, та якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження) - відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження;

2) декларантом не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

3) декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування);

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 року №1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування - до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ТОВ «Альтаріс ЛТД» від 27.09.2019 року №б/н, тоді як перевізником відповідно до графи 16 СМR від 10.07.2019 року №0112745 перевізником є ФОП « ОСОБА_1 ».

Враховуючи виявлене та керуючись положеннями частин 2 та 3 статті 53 МКУ митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому пропонувалось надати наступні документи:

1) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ заявку на перевезення;

2) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

3) для підтвердження витрат на транспортування не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-ІУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади;

4) відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

7) каталоги, специфікації виробника товару, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на вимогу митного органу надано прайс-лист виробника; копію митної декларації країни відправлення (без перекладу); сертифікат міжнародної аудиторської компанії щодо наявності у продавця виробничих потужностей, банківський платіжний документ – SWIFT. Також зазначено, що інших документів для підтвердження митної вартості надати не має можливості (а.с.41).

За результатом розгляду додатково наданих документів встановлено, що банківський платіжний документ SWIFT містить інформацію щодо інвойсу №30.952 від 27.09.2019 р., який не надано до митного оформлення; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2166 від 10.09.2019 р. проведено на підставі документів, які зазначені в графі 44 митної декларації та не містить висновку щодо ціни та аналізу кон`юнктури ринку ідентичних та аналогічних товарів.

З урахуванням викладеного, відповідачем зроблено висновок, що декларантом не виконано в повному обсязі вимоги щодо надання документів відповідно до частин 2 статті 53 МКУ та додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування), декларантом не підтверджено складові митної вартості.

За наслідками проведеної консультації та відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів заявлена митна вартість товару за МД №UA100030/2019/410062 була скоригована, про що митним органом прийнято рішення № UA100030/2019/000122/2 від 01.10.2019 року про коригування митної вартості товару із застосуванням 2-г – резервного методу визначення митної вартості товару, та визначена на рівні 1,2100дол.США за кг.

У зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA100030/2019/000122/2 від 01.10.2019 року позивачу оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 01.10.2019 року №UA100030/2019/00431.

Товар випущений у вільний обіг за ЕМД № UA100030/2019/410164 під гарантійні зобов`язання.

Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтями 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 334 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Згідно з частиною 1 статті 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Відповідно до частини 3 статті 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з пунктами. 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Київською митницею ДФС оформлено картку відмови від №UA100030/2019/00431, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за ЕМД №UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 р. у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості від 01.10.2019 р. №UA100030/2019/000122/2.

У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за ЕМД №UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 року в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного), стали висновки митного органу про розбіжності у документах, поданих разом із МД, та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а саме:

- при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження;

- декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування);

- до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ТОВ «Альтаріс ЛТД» від 27.09.2019 №б/н, тоді як перевізником відповідно до графи 16 СМR від 10.07.2019 №0112745 перевізником є ФОП « ОСОБА_1 ».

Судом досліджено надані позивачем в якості доказу підтвердження визначеної митної вартості товару за ЕМД № UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 р.: міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019 р., інвойс №30.951 від 25.09.2019, SWIFT від 27.09.2019 на суму 12134дол.США, автотранспортна накладна СМR AVR-2002 NL С19-078, довідка ТОВ «Альтаріс ЛТД» про транспортні витрати б/н від 27.09.2019 р., експортна декларація NL000432 від 25.09.2019, прайс-лист від 01.10.2019 р., фітосанітарний сертифікат, заявку на перевезення вантажу №АС24/09 від 25.09.2019 р. по договору на транспортне експедирування №Ф2509 від 24.09.2019 р., договір №Ф2509 від 25.09.2019 р. перевезення вантажу автомобільним транспортом, акт надання послуг №830 від 02.10.2019 р., платіжне доручення №814 від 10.10.2019 р., лист ТОВ «Альтаріс ЛТД» від 02.10.2019 р. №б/н, Договір №АС24/09/19 на транспортне експедирування, Договір №05/08 від 05.08.2019 р.

Так, відповідно до Міжнародного договору поставки №230919 від 23.09.2019 р. поставка товару здійснюється партіями. При цьому, до кожної партії товару виписується окремий інвойс, який є невід`ємною частиною цього контракту та в якому обов`язково фіксуються умови постави; ціни на товар, вказані в інвойсі до цього контракту, включають в собі вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб.

Отже, Міжнародним договором поставки №230919 від 23.09.2019 року чітко визначено, що витрат на навантаження не було, вказана в інвойсі ціна включає в собі вартість навантаження на транспортний засіб, та не передбачено страхування товару.

Не передбачено обов`язкового страхування і іншими товаросупровідними документами.

Не містить обов`язковості страхування товару і умови поставки FCA згідно з Інкотермс 2010.

Також згідно з довідкою від 27.09.2019 р. б/н, наданою позивачем під час митного оформлення, страхування вантажу не відбувалось.

Відтак, зауваження, викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів щодо недодання декларантом до ціни товару витрат на навантаження та відомостей про страхування безпідставні.

Разом з тим, враховуючи умови постачання партії товару по Іnvoice №30.951 від 25.09.2019 року, суд погоджується з доводами відповідача щодо необхідності включення до митної вартості імпортованої груші витрат на її транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Так, згідно з інвойсом Іnvoice №30.951 від 25.09.2019 р. поставка партії фруктів здійснювалась на умовах FCA-Vleuten, Netherlands, відправником товару – Frupaks-Vernooij B.V., Netherlands.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

На підтвердження транспортних витрат позивачем до митного оформлення подано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» б/н від 27.09.2019 р. про вартість транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажу для ТОВ «Фрутлайф» згідно з Договором №Ф2509 від 25.09.2019 року.

Згідно з вказаною довідкою вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажу для ТОВ «Фрутлайф» маршрутом 3451RC Vleuten Holland (Голландія) – м/п Гребенне (Польща) – Рава-Руська (Україна) складає 51000грн. та 20430грн. – маршрутом м/п Гребенне (Польща) – Рава-Руська (Україна) – м. Київ (Київська область, Україна), тобто загальна вартість транспортно-експедиційних послуг - 71430грн.

Втім, за змістом акту надання послуг №830 від 02.10.2019 р., вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг по маршруту: Vleuten Holland (Голландія) – м/п Гребенне (Польща) – Рава-Руська (Україна) – складає 35000грн. без ПДВ, а м/п Гребенне (Польща) – Рава-Руська (Україна) – м. Київ (Київська область, Україна) – 39106грн. без ПДВ, тобто загальна вартість транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажу для ТОВ «Фрутлайф» - 74106грн.

За таких обставин, сума транспортних витрат по довідці б/н від 27.09.2019 року не узгоджується із вартістю цих послуг по акту надання послуг №830 від 02.10.2019 року та платіжному дорученню №814 від 10.10.2019 року, відтак, не може належним чином підтвердити числові значення складових заявленої митної вартості.

Сумнівним є також і той факт, що згідно із заявкою на перевезення вантажу №АС24/09 від 25.09.2019 р., позивачем з ТОВ «Альтаріс ЛТД» на виконання договору на перевезення вантажу №Ф2509 від 25.09.2019 року, вартість таких послуг становить 2600Євро по курсу НБУ на день підготовки довідки про транспортні витрати.

Згідно з даними Національного Банку України станом на 27.09.2019 року офіційний курс гривні до Євро, становив 2645.5692. Відтак, вартість послуг на перевезення вантажу маршрутом Vleuten Holland (Голландія) – м. Київ (Київська область, Україна) мала б становити 68796грн.

Крім того, позивачем не обґрунтовано неможливість надання до митного оформлення Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом №Ф2509 від 25.09.2019 року, заявки №АС24/09 від 25.09.2019 року, як і не надано пояснень щодо виявлених розбіжностей в товаросупровідних документах про витрати на транспортування оцінюваних товарів.

Як зазначено у пункті 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Суд зазначає, що декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару, поставленого на підставі інвойсу №30.951 від 25.09.2019 року та відповідного до Міжнародного договору поставки №230919 від 23.09.2019 року обґрунтовані, відомості, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості, містять суттєві розбіжності.

До того ж, платіжний документ SWIFT від 27.09.2019 року (а.с.20), наданий позивачем в якості доказу оплати за товар, неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару тобто здійсненої на підставі виставленого інвойсу №30.951 від 25.09.2019 року, з урахуванням тієї обставини, що договір поставки №230919 від 23.09.2019 року довготривалий, а окремий інвойс на кожну партію є його невід`ємною частиною.

Посилання ж позивача на той факт, що оплата за поставлений товар була здійснена товариством в повному обсязі та за відсутності зауважень з боку продавця, не можуть бути враховані судом, оскільки у цьому випадку спірним є питання правомірності коригування заявленої митної вартості оцінюваного товару за наявності або відсутності підстав для такого коригування.

За встановлених розбіжностей в товаросупровідних документах із задекларованими даними, суд погоджується з відповідачем щодо непідтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за МД №UA100030/2019/410062 від 30.09.2019 року, відтак, дії відповідача щодо коригування митної вартості є цілком правомірними.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто, дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA100030/2019/000122/2 від 01.10.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС № UA100030/2019/00431 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, й відповідають критеріям, визначеним статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» (вул. Краснопільська, 9, офіс 318, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 39321180) до Київської міської митниці ДФС (бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 39422888) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський