Рішення № 85604431, 12.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 листопада 2019 р. Справа № 120/2894/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 0549 (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, АДРЕСА_2 . 105) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 0549 (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 105) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.08.2019 він звернувся із запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію щодо розміру нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період часу з 01.01.2016 по день звільнення з військової служби із розбивкою помісячно та розмір ненарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення по день звільнення з військової служби, вказавши причини її не проведення.

Листом від 30.08.2019 за №350/118/2170/пс відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу. Відмову мотивовано відсутністю фінансування на зазначений вид виплат. Разом з тим, відповідач зіслався на вказівку директора Департаменту фінансів №248/1485 від 26.03.2018 та роз`яснення Міністерства соціальної політики України №10685/0/14-15/10 від 16.04.2015, №252/10/136-16 від 09.06.2016, №220/5140 від 04.07.2017, №78/0/66-17 від 08.08.2017, згідно яких надано вказівку не проводити з 01.01.2016 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців до окремого роз`яснення.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 11.09.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 11.09.2019 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі Порядок), індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

У відповідності до ст. 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Згідно підпункту 1.3 пункту 1 наказу Міністра оборони України від 22 травня 2017 року №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України" військова частина А0549 є розпорядником коштів третього рівня та отримує бюджетні асигнування за підпорядкованістю від Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (розпорядник коштів другого рівня) через фінансово-економічне управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Військова частина А0549, в свою чергу, в своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України", вказівками Департаменту фінансів, Міністерства фінансів України, тощо.

Так, вказівкою директора Департаменту фінансів №248/1485 від 26 березня 2018 року та роз`ясненням Міністерством соціальної політики України від 16 квітня 2015 року №10685/0/14-15/10, від 09 червня 2016 року №252/10/136-16, від 04 липня 2017 року №220/5140 та від 08 серпня 2017 року №78/0/66-17 встановлено, що Порядок не передбачає черговість нарахування сум індексації, а також зазначається, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Відповідач наголошує на тому, що фінансування військової частини А0549 за період з 01 січня 2016 року по 12 жовтня 2018 року на вказаний вид видатків не здійснювалось, а тому грошове забезпечення, яке виплачувалось позивачу за вказаний період не індексувалось (індексація не виплачувалась та не нараховувалась).

Враховуючи вищевикладене, відповідач вказує, що здійснити нарахування та виплату індексації позивачу за вказані вище періоди не представляється можливим, адже вказані дії не передбачені Порядком (механізм здійснення нарахування за попередні періоди не визначений).

Одночасно із поданням відзиву на позовну заяву позивач клопотав про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.09.2019 клопотання представника відповідача про розгляд справи за №120/2894/19-а за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

В силу положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 вересня 2019 року за №513 позивача звільнено з військової служби у запас, відповідно до п.п. "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". З 12.10.2019 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького ОМВК Вінницької області.

20.08.2019 позивач звернувся із запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію щодо розміру нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період часу з 01.01.2016 по день звільнення з військової служби із розбивкою помісячно та розмір ненарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення по день звільнення з військової служби, вказавши причини її не проведення.

За результатами розгляду запиту, відповідач листом від 30.08.2019 за №350/118/2170/пс повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу. Відмову мотивовано відсутністю фінансування на зазначений вид виплат. Разом з тим, відповідач зіслався на вказівку директора Департаменту фінансів №248/1485 від 26.03.2018 та роз`яснення Міністерства соціальної політики України №10685/0/14-15/10 від 16.04.2015, №252/10/136-16 від 09.06.2016, №220/5140 від 04.07.2017, №78/0/66-17 від 08.08.2017, згідно яких надано вказівку не проводити з 01.01.2016 індексацію грошового забезпечення військовослужбовців до окремого роз`яснення.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не проведення індексації його грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно із ч. 1-4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі – ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення") встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно із п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Системний аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Таким чином, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачеві у період з 01.01.2016 по 12.10.2018 індексація не нараховувалась та не виплачувалась, що й стало причиною звернення його до відповідача з відповідним запитом. За результатами розгляду якого, відповідачем вказано щодо виплати індексації у квітні 2016 року в розмірі 166,40 грн (за грудень 2015 року) та травні 2016 року в розмірі 388,27 грн (за грудень 2015 року). Стосовно інших виплат за вказаний період не зазначено. Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує посиланням на роз`яснення Міністерства оборони України та вказівки Департаменту фінансів України.

Суд не приймає до уваги зазначені посилання з огляду на те, що подібні роз`яснення мають суто інформаційний характер та не є нормативно-правовими актами, а відповідач у своїй діяльності повинен, в першу чергу, керуватись положеннями законів, що мають вищу юридичну силу.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача й на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016, оскільки відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Крім того, не може визнаватись правомірною невиплата відповідачем спірних сум індексації з мотивів відсутності "фінансових ресурсів для виплати", з огляду на наступне.

Положеннями ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.11.2005 у справі "Кечко проти України" зазначено, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Водночас у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 10.06.2011 у справі "Сук проти України" визначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови – дотриманими, держані органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки останнє гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 0240/3307/18, № 806/2102/18, № 806/2190/18, № 806/1978/18, № 0640/4593/18.

Також суд враховує те, що суб`єкти владних повноважень повинні діяти у межах та спосіб, передбачені чинним законодавством.

Відтак, зважаючи на те, що не нарахування та не виплата індексації грошового забезпечення позивачеві безпосередньо суперечить вимогам чинного законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01.01.2016 по 12.10.2018 та про задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.10.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Належним на переконання суду у даному випадку способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.01.2018. За таких обставин, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, керуючись положеннями статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на його користь.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.10.2018 включно.

Зобов`язати Військову частину А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.10.2018 включно.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іден. номер НОМЕР_1 ); Військова частина А 0549 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - 08540799)

Повний текст рішення складено: 12.11.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна