Рішення № 85595805, 05.11.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3307/19

провадження №2/619/1289/19

Рішення

іменем України

5 листопада 2019 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №619/3307/19,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення суми,

представник позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник відповідача: Колобов Л.В.

Виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути на його користь з ОСОБА_1 страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 36864,85 грн, посилаючись на те, що 13.07.2018 між ним та відповідачем було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4038056. У відповідності до умов вказаного полісу страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «ВАЗ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. 25.12.2018 приблизно о 22 год 10 хв у м. Харків на вул. Лермонтовська, 9, відповідач, керуючи забезпеченим автомобілем «ВАЗ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності свого маневру та скоїв наїзд на припаркованний автомобіль «Тоyota» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Тоyota» реєстраційний номер НОМЕР_2 , а власнику завдано збитків. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова по справі №640/461/19 від 29.01.2019 та постанови Київського районного суду м. Харкова по справі №640/459/19 від 05.03.2019, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, чим останній скоїв правопорушення передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, власник пошкодженого майна ОСОБА_4 звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за полісом №АМ/4038056. Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 36864,85 грн. З моменту ДТП до цього часу відповідачем взагалі не було письмово повідомлено страховика про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду. Крім того, відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019, відповідач керував забезпеченим автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, однак від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, право регресної вимоги виникло у позивача з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 14 лютого 2019 року. З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензією про відшкодування збитків в порядку регресу. Однак, ніяких дій зі сторони відповідача проведено не було.

01.10.2019 відповідач подав до суду відзив, згідно даним якого заперечує проти поданого позову, посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст.12, ч.3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 78, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 264 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на постанову Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019, винесену у справі № 640/459/19 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В той же час, як вбачається з постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019 по справі № 640/4459/19 про притягнення до адміністративної відповідальності він пройшов огляд щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції пройшов у КНП «МКЛШД ім. проф. О. Мещанінова», що підтверджено висновком лікаря-спеціаліста. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно п. 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України № 12-рп/2011 від 20.10.2011, положення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, безпосередньо пов`язане з положенням частини першої цієї статті, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. В той же час, надана представником позивача довіреність № 2105 від 31.08.2018 не містить повноваження щодо звернення до суду із позовом в інтересах довірителя.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно даним якої зазначає, що твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є передчасними та необґрунтованими виходячи з наступного. По-перше відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що як вбачається з постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019 по справі №640/459/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідач огляд щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пройшов у КНП «МКЛШД ім. проф. О.Мещанінова», що підтверджено висновком лікаря-спеціаліста. Проте, слід наголосити, що вищевказане твердження відповідача жодним чином не спростовує позовних вимог позивача. Так, відповідно до підпункту «в», підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився дід проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником). Так, пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції). Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). На підставі пункту 9 розділу II Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. При цьому, як було встановлено Харківським апеляційним судом при розгляді справи №640/459/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» не входить до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Наказом начальника Управління здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 03.02.2017 № 48. Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином посилання відповідача на факт проходження огляду у КНП «МКЛШД ім. проф. О.Мещанінова» взагалі не заслуговує на увагу суду, оскільки огляд здійснений у такий спосіб не узгоджується з нормами чинного законодавства України. Крім того, факт відмови відповідача від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, об`єктивно підтверджуються поясненнями свідків та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що відповідач на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я відмовляється. Під час відмови відповідача від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння були також присутні свідки, що зафіксовано на відеозаписі. З наведеного вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення по справі №640/459/19 відносно відповідача, судом першої та апеляційної інстанції було встановлено всі обставини справи, та надано належну

правову оцінку доказам, які підтверджують факт відмови відповідача від проходження

огляду на стан сп`яніння (у тому числі й безпідставним поясненням відповідача щодо

проходження вказаного огляду в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова»). По-друге, як зазначає відповідач по справі, надана представником позивача довіреність не містить повноваження щодо звернення до суду із позовом в інтересах довірителя. Проте, такі доводи не відповідають реальним обставинам справи, оскільки як вбачається з Довіреності №2105 від 31.08.2018, для виконання представницьких повноважень представнику ОСОБА_2 , надається право, зокрема підписувати та подавати листи, претензії, повідомлення, вимоги, будь-які заяви, скарги, клопотання, відзив, заперечення, чи пояснення, а також отримувати повідомлення, повістки чи виклики. Тобто даною довіреністю, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» уповноважило представника, підписувати та подавати будь-які заяви (у тому числі й позовні). Більше того, під час відкриття провадження у справі №619/3307/19, Дергачівським районним судом Харківської області, під час вирішення питання щодо прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі не було встановлено підстав для повернення позовної заяви у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Таким чином посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність повноважень у представника позивача є передчасним та помилковим, а отже не може прийматися судом до уваги. З огляду на вищевказане позивач вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є передчасними, необґрунтованими, та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Водночас позивач вважає, що його позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 22.08.2019 судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.10.2019.

Ухвалою суду від 01.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Колобова Л.В. про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження. Крім того, ухвалою суду від 01.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів. Розгляд справи відкладено на 05.11.2019.

Ухвалою суду від 17.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат – Колобов Л.В. у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу ОСОБА_5 та підпис у явочному листі, виконаний особисто позивачем ОСОБА_1

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в наданій заяві просить справу розглядати за його відсутності, позов підтримує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як передбачено п. 1.8. ст. 1 Закону страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 09.07.2018 було укладено договір страхування, який посвідчений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4038056 (а.с. 10).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до змісту якої 25.12.2018 о 21 год 55 хв за адресою: м. Харків вул. Лермонтовська, буд.9, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Тайота Камрі» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Транспортні засоби механічно пошкоджено, спричинені матеріальні збитки (а.с. 13).

Крім того, постановою Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до змісту якої 25.12.2018 о 22 год 10 хв за адресою: м. Харків вул. Лермонтовська, буд.7, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником ДТП та у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер Алкотест 6820» та в закладі охорони здоров`я КЗОЗ ХОНД відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 14).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

ОСОБА_4 являється власником транспортного засобу Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що мається копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 17).

ОСОБА_4 17.01.2019 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про страхове відшкодування (а.с. 16).

На підставі страхового акту №ОЦ/091/000/19/0010 від 14.02.2019 власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_4 , Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 36864,85 грн, що підтверджуєьбся платіжним дорученням №3086 від 14.02.2019 (а.с. 22).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктами «в», «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу:якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участі самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); якщо він не повідомив страховика у строки і за умов визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 цього Закону.

Як передбачено нормою ст. 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Отже, з моменту дорожньо-транспортної пригоди до цього часу ОСОБА_1 не було письмово повідомлено страховика про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду та крім того, відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2019, ОСОБА_1 керував забезпеченим автомобілем «ВАЗ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп`яніння, однак, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

ОСОБА_1 позивачем було направлено претензією про відшкодування збитків в порядку регресу (а.с.23).

Отже, з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» підлягає стягненню сума завданої майнової шкоди в розмірі 36864,85 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в розмірі 36864,85 грн (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 85 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681, місцезнаходження: 04080 м. Київ вул. Кирилівська, 40.

Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 11.11.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко