Рішення № 85595803, 07.10.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2438/19

провадження №2/619/1080/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2019 року Дергачівський районний суд

Харківської області

в складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Мєщан І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дергачі цивільну справу №619/2438/19;

ім`я (найменування) сторін:

позивач: комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»;

відповідач: ОСОБА_1 ;

вимоги позивача: про стягнення коштів за спожиту теплову енергію,

Виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії у сумі 40 369 грн. 25 коп. та відшкодувати за рахунок відповідача суму сплаченого судового збору позивачем у розмірі 1921 грн. 00 коп., відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до рішення №2-1917 Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.04.2008 та витягу відомостей з Державного реєстру іпотек від 14.04.2010 на нерухоме майно належать нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1, 2-4, антресолі №2-5, 2-8, загальною площею 97,1 кв.м., літ А-2 за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». На підставі актів обстеження вищезазначеного нежитлового приміщення було встановлено, що за вказаною адресою споживач використовую теплову енергію для власних потреб. Вищезазначені акти були направлені на адресу споживача з вимогою підписання договору на постачання теплової енергії. Будь-яких заяв зі сторони ОСОБА_1 не надходило. У зв`язку з чим, споживач безпідставно отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташоване нежитлове приміщення відповідача. Постачання теплової енергії на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону. Постачання теплової енергії безпосередньо відповідачу підтверджується наступними документами: актами №178/7180, №178/4061, №178/5663 про підключення споживача до джерела теплової енергії; актами №178/8413, №178/5485, №178/6837 про відключення споживача від джерела теплової енергії. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. За кожен розрахунковий період відповідачу були направлені платіжні вимоги-доручення щодо суми нарахування за спожиту теплову енергію. На теперішній час сума заборгованості сплачена не була, договір купівлі-продажу теплової енергії між споживачем та виконавцем теплової енергії не був підписаний. Таким чином, у період з 01.10.2016 по 01.04.2019 відповідач за рахунок позивача користувався тепловою енергією на опалення нежитлового приміщення у розмірі 40 369 грн. 25 коп.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06 серпня 2019 року на 09 годин 00 хвилин.

06 серпня 2019 року підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2019 року на 10 годин 00 хвилин у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 07 жовтня 2019 року на 12 годин 00 хвилин.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити та справу розглядати за її відсутності з постановленням заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про поважні причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов не подав. Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути за його відсутності в заочному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до рішення №2-1917 Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.04.2008 та витягу відомостей з Державного реєстру іпотек від 14.04.2010 на нерухоме майно належать нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1, 2-4, антресолі №2-5, 2-8, загальною площею 97,1 кв.м., літ А-2 за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі».

На підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2005 року, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О.Д. за реєстром № 4031, ОСОБА_1 також є власником квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному

АДРЕСА_3 енергії безпосередньо відповідачу підтверджується наступними документами: актами №178/7180, №178/4061, №178/5663 про підключення споживача до джерела теплової енергії; актами №178/8413, №178/5485, №178/6837 про відключення споживача від джерела теплової енергії.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відсутність укладеного між сторонами договору, за наявності надання послуг позивачем, не звільняє відповідача від сплати заборгованості за надані послуги, оскільки цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Тобто між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки приміщення куди позивачем постачається теплова енергія є нежитловим, то правовідносини між сторонами підлягають регулюванню Законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію.

Статтею 24 ЗУ «Про теплопостачання» передбачено обов`язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за статтею 25 вказаного Закону України - у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Відповідно до п.п. 11, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання забороняється. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, договір купівлі-продажу теплової енергії для опалення вказаного приміщення не укладений.

Таким чином, відсутність договору про надання послуг з теплопостачання саме по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.

При цьому, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами ненадання позивачем послуг з теплопостачання.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. За кожен розрахунковий період відповідачу були направлені платіжні вимоги-доручення щодо суми нарахування за спожиту теплову енергію. Таким чином, у період з 01.10.2016 по 01.04.2019 відповідач за рахунок позивача користувався тепловою енергією на опалення нежитлового приміщення у розмірі 40 369 грн. 25 коп.

На теперішній час сума заборгованості сплачена не була, договір купівлі-продажу теплової енергії між споживачем та виконавцем теплової енергії не був підписаний.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, що набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно відшкодувати його вартість. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії у сумі 40 369 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місце знаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;

відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Н. Ю. Кононихіна