Рішення № 85595026, 13.11.2019, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/871/19

Провадження №2/547/415/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Зінченко,

представник позивачів ОСОБА_1 . ОСОБА_2 Трембач,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про продовження строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися із зазначеним позовом до суду, обґрунтовуючи позовні вимоги неможливістю для позивачів, як спадкоємців за законом ОСОБА_5 , отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з тим, що своєчасно не звернулися із заявою про прийняття спадщини через незнання про не чинність заповіту ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_7 , який помер ОСОБА_8 ОСОБА_9 . ОСОБА_10 .

Представник позивачів позов підтримав, вказав, що позивачі у липні 2019 року довідалися про смерть ОСОБА_11 . До цього вважали, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_12 ОСОБА_6 . Проте спадкоємець за заповітом помер раніше, ніж спадкодавець, тому правила спадкування за заповітом не діють. Родина позивачів перебувала у конфліктних відносинах із родиною ОСОБА_13 Корогод, тому про його смерть не знала. Про смерть ОСОБА_11 довідалася із листа, надісланого тіткою матері позивачів ОСОБА_14 із м. Тельмаковка Луганської області, що є тимчасово окупованою територією України.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності свого представника та визнання позову (а.с. 44). Неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Виконуючи приписи ст.ст. 206, 264-266 ЦПК України суд зазначає таке.

Спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Заїчинці Семенівського району Полтавської області (а.с. 15).

Спадковий реєстр не містить відомостей про видані свідоцтва про право на спадщину після неї (а.с. 18).

Приватний нотаріус роз`яснив позивачам, що ними пропущено строк для прийняття спадщини та рекомендував звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 5).

Г ОСОБА_15 була рідною тіткою батька позивачів ОСОБА_16 (а.с. 11, 12, 13,14, 16, 17), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10), а, отже, відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України віднесені до її можливих спадкоємців у п`яту чергу спадкоємців за законом.

Заповітом від 14.09.2011 ОСОБА_6 заповіла усе своє майно ОСОБА_7 (а.с. 46), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, яким, згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України є смерть спадкодавця.

Отже, оскільки особа, яка вказана у заповіті ОСОБА_17 Корогод як спадкоємець – ОСОБА_13 Корогод, помер раніше спадкодавця ОСОБА_6 , то спадкування за заповітом ОСОБА_17 Корогод від 14.09.2011 не здійснюється.

Допитана як свідок у судовому засіданні ОСОБА_18 , яка є матір`ю позивачів, вказала, що у її покійного чоловіка ОСОБА_16 (батька позивачів), було дві тітки – ОСОБА_19 і Корогод ОСОБА_20 . Обидві жили у с. Заїчинці, обидві не мали дітей. Після смерті ОСОБА_21 у 2009 році свідок з покійним чоловіком "судилися" з покійним ОСОБА_7 за спадщину ОСОБА_21 протягом 2011-2014 років. Після закінчення судових розглядів та через продовження існуючого конфлікту будь-які контакти припинили, не спілкувалися. Свідок лише знала, що він жив у м. Рівне.

У липні 2019 року свідок отримала листа від ОСОБА_22 , яка проживає у м. Тельмаковка Луганської області. Із листа свідок взнала, що ОСОБА_23 помер у 2015 році, про що повідомила дітей. Діти після цього звернулися до юриста за консультацією щодо спадщини ОСОБА_24 . Свідок також вказала, що з початку АТО втратила будь-яке спілкування із ОСОБА_25 , оскільки ні телефонний зв`язок, ні поштовий не працював.

Із листа ОСОБА_26 Корогод, який свідок отримала 28.07.2019 (а.с. 20, 21) вбачається, що автор листа повідомляє свідка про смерть ОСОБА_27 Корогода у м. Рівне наприкінці 2015 року, про попереднє неодноразове листування з ОСОБА_28 , але ОСОБА_29 листи не отримувала, неспроможність користуватися своїм мобільним телефоном у зоні АТО тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Встановлені судом обставини свідчать про об`єктивність, непереборність, істотність труднощів, внаслідок чого позивачі були позбавлені можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Таким є необізнаність про існування права на спадкування.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Відтак суд задовольняє позов повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю два місяці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.ст. 351, 352, 354, 355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Позивач – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач – ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач – Заїчинська сільська рада Семенівського району Полтавської області (Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Заїчинці, вул. Шкільна, 4, ідентифікаційний код 22540563).

Суддя В.Ф.Харченко