Ухвала суду № 85584309, 11.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

11.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3803/19

За позовом Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 052 577,69 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Демченко М.Л., довіреність №2766 від 06 червня 2019 року, головний спеціаліст відділу претензійної діяльності управління правової політики

Від відповідача: Мельничук В.Ю., ордер серія ДП№000036 від 15 жовтня 2019 року, адвокат, діє на підставі посвідчення №0871 від 08.11.2001

С У Т Ь С П О Р У:

Нікопольська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати на загальну суму 1 052 577,69 грн. за період 01.08.2016 по 30.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1026/15-БО-5 купівлі-продажу природного газу від 25 листопада 2014 року в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ, виконані роботи, за поставлений товар, своєчасного та повного внесення орендних платежів.

В обґрунтування позовних вимог міська рада зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 15.05.2019 за ТОВ "М-Лит" зареєстровано комплекс на вул. АДРЕСА_1 , буд. 3 у м. Нікополі на підставі свідоцтва серії НВС НОМЕР_1 р. №6070 від 24.12.2015 (частка власності: 1).

Рішенням від 31.08.2018 № 69-39/VII, ТОВ "М-Лит" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки намічуваною площею 1,7600га в оренду за фактичним розміщенням комплексу на вул АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 Нікополі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - 11.02)

Однак, договір оренди на вказану земельну ділянку не укладено. Таким чином, відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносин щодо поновлення договору оренди земельною ділянкою, у зв`язку з чим безпідставно зберіг кошти за рахунок міської ради.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що позивачем не надано доказів включення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, і що складений позивачем акт обстеження не є належним, допустимим та достовірним доказом площі земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача та з урахуванням якої Нікопольською міською радою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів, позивачем достовірно не підтверджено площу земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача по АДРЕСА_1 Сагайдачного АДРЕСА_2 місті Нікополі, яка використана позивачем у доданому до позовної заяви розрахунку. Розмір орендної плати визначається договором оренди землі на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, дані про яку оформляються у вигляді витягу із технічної документації, а тому належним і допустимим доказом обґрунтованості орендної плати в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України є саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, до говір оренди землі.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами належність позивачу на праві власності земельної ділянки, що знаходиться у відповідача, а також розрахунок суми орендної плати, заявленої до стягнення. Крім того, право власності позивача на спірну земельну ділянку не підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також не підтверджений розрахунок орендної плати, підставою якого має бути витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Враховуючи вище наведене, на думку відповідача, позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

08 листопада 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" до господарського суду надійшло клопотання, яким просить зупинити провадження Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3803/19 від 02.09.2019 до вирішення справи № 160/10440/19 від 29.10.2019, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/10440/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Нікопольської міської ради про скасування акту від 22.05.2019 Комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ТОВ "М-Лит" на вул. Гетьмана Сагайдачного, 3 у м. Нікополі та скасування рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.06.2019 за №468 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ТОВ "М- Лит" на вул. Гетьмана Сагайдачного, 3 у м. Нікополі".

У випадку скасування Дніпропетровським окружним адміністративним судом акту від 22.05.2019 Комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, та рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.06.2019 за №468 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих Нікопольській міській раді, як власнику землі, ТОВ "М- Лит" на вул. Гетьмана Сагайдачного, 3 у м. Нікополі", неможливо буде встановити розмір безпідставно збережених коштів, які просить стягнути Нікопольська міська рада.

Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечує.

Згідно з статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема у випадку ,об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України).

Проаналізувавши підстави, зазначені відповідачем в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі № 904/3803/19, суд вважає відсутньою обставину об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №160/10440/19, яка перебуває у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому пов`язаність цих справ з розглядуваною не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за змістом п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.

Проте, матеріали справи містять достатньо доказів, належна оцінка яких у відповідності до ст. 86 ГПК України дозволить суду встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі та відповідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про зупинення провадження у справі відсутні, оскільки об`єктивна неможливість розгляду цієї справи відсутня.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі господарський суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 27.03.2019 у справі №917/902/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, 802/2474/17-а.

На думку Великої Палати Верховного Суду, рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків відповідача.

В зазначених постановах Верховний Суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Отже, встановлена правова природа оспорюваного рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися у судах.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Керуючись статтями 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Лит" про зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.11.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва