Рішення № 85572050, 11.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/944/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №0147810-5404-2412 від 09.10.2018р., яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості на суму 126160,00грн. за 2017 рік.

Враховуючи заяву від 17.09.2019р., якою змінено підстави позову, позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що оскаржуване рішення, яким йому нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості на суму 126160,00грн. за 2017 рік - повинно було бути надіслане позивачу до 01.07.2018р. Однак, на думку позивача, податковий орган всупереч положенням податкового законодавства прийняв рішення лише 09.10.2018р., та надіслав позивачу 17.10.2019р. Позивач вважає, що винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення поза визначеними строками є грубим порушенням норм ст.19 Конституції України та пп.266.7.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідач у поданому відзиві просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки, вважає, що нормами Податкового кодексу України встановлений обов`язок для ДФС щодо нарахування сум податку, у тому числі за попередній (попередні) податкові (звітні) періоди та обов`язок для платника щодо своєчасної сплати сум податку (протягом 60 днів з дня отримання повідомлення - рішення).

Вказує, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до І липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідач зазначає, що згідно офіційних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивачу податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2018р. №0147810-5404-2412 було нараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Чернівці, Парковий проїзд, 3, площею 3942,5 кв.м. Сума податку розраховувалась на підставі рішення Чернівецької міської ради від 09.02.2017р. №581, згідно якого, ставка податку для нежитлових приміщень в 2017р. становила 1% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017р. (3200,0грн. тобто 32х3942,5 = 126 160,0грн.). Указане рішення було надіслано позивачу податковим органом листом від 11.10.2018р. №691/Б/24-13-54-04 "Про надання інформації" із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач просив провести звірку за його особистою участю, у зв`язку з чим листом від 06.08.2019р. №5882/24-13-56-07 його було повідомлено про час та місце можливого проведення відповідної звірки. Проте, у визначений час проведення звірки відповідних оригіналів документів позивачем не надано, тому заяву від 15.07.2019р. залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 18.09.2019р. задоволено клопотання представника відповідача та здійснено заміну сторони (відповідача) Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області на процесуального правонаступника - Головне управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області.

11.10.2019р. представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв`язку з чим суд на підставі ч.3 ст.194 КАС України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 11.10.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 29.08.2019р., за ОСОБА_1 зареєстровано об`єкт нежитлової нерухомості - будівля (фізкультурно-оздоровчого комплексу) загальною площею 3942,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с.73).

09.10.2018р. Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0147810-5404-2412, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової, нежитлової нерухомості в розмірі 126160,00грн. (а.с.85).

Прийняте рішення направлене ОСОБА_1 разом з інформацією 11.10.2018р. та вручено 17.10.2019р., що підтверджується підписом в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.84-85).

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно з пп.266.1.1. п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

При цьому, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).

Згідно положень пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України).

Як зазначено у пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи видно, що об`єкт нежитлової нерухомості - будівля (фізкультурно-оздоровчого комплексу) загальною площею 3942,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належить позивачу на праві приватної власності (а.с.73).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України).

Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату з 1 січня - 3200 гривень. Згідно з рішенням Чернівецької міської ради від 09.02.2017р. №581, ставка податку для нежитлових приміщень в 2017р. становила 1% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017р.

Визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 126160,00грн., розрахована наступним чином: 32 (1% від 3200грн.) х 3942,5кв.м. (площа) = 126160,00грн.

Отже, суд доходить висновку, що сума податкового зобов`язання у розмірі 126160,00грн., визначена податковим органом у податковому повідомленні-рішенні від 09.10.2018р. №0147810-5404-2412, є правомірною.

Щодо доводів позивача стосовно того, що спірне рішення прийняте з порушенням строку визначеного п.п. 266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.266.7.2. п.266.7 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, вказана норма, п.п.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України, визначає порядок і строки надсилання/вручення рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 266.10.3. пункту 266.10 статті 266 ПК України, яким доповнено названу статтю Законом №2245-VIII від 07.12.2017р., податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Норма, що визначає строки давності у ПК України закріплена у ст. 102 ПК України.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, доповнення пункту 266.10 ст.266 ПК України підпунктом 266.10.3, а саме, що податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу, лише удосконалило правовий механізм регулювання суспільних правовідносин, указана норма статті 266 ПК України стосуються саме нарахування, а не надсилання/вручення рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що затримка у надісланні (врученні) контролюючим органом у встановлений п.п.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України строк оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), може свідчити лише про процедуру їх направлення (вручення), яка не змінює суті спірних рішень, та не повинна сприйматись як безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірних рішень суб`єкта владних повноважень і, як наслідок, для їх скасування.

Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України.

Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 13.02.2018року по справі №820/1975/17.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області форми "Ф" №0147810-5404-2412 від 09.10.2018р., є правомірним та таким, що прийняте відповідачем у відповідності до приписів Податкового кодексу України, у зв`язку із чим не підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення податкового законодавства, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийнятого ним рішення. Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог доказів не надано. Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, а витрат інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 )

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013)

Суддя В.О. Кушнір