Ухвала суду № 85571088, 12.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43793/19

Провадження № 2/761/8301/2019

У Х В А Л А

12 листопада 2019 року Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, вирішуючи питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Дана позовна заява повинна бути залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то це є спеціальний вид відповідальності роботодавця, спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, а тому не входить до структури заробітної плати, у розумінні Закону України «Про оплату праці».

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути середній заробіток за весь період вимушеного прогулу по поновлення на роботі, при цьому, не вказує розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також позивач не вказує в позовній заяві ціну позову та не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 рік становить 1921,00 грн.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем повинен бути сплачений 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн. 40 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, проте в порушення вимог вказаної статті заявником не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 768 грн. 40 коп.

Таким чином позивачу необхідно виправити позовну заяву, надавши розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції та виправлену позовну заяву у кількості осіб, які братимуть участь у справі.

Позовна заява повинна бути оплачена судовим збором за такими реквізитами: отримувач коштів УК у Шевченківському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA028999980000031217206026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Шевченківського районного суду м. Києва в оригіналах.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 175, 185 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк п`ять днів з дня отримання копії для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У випадку не виконання вимог ухвали суду позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: